Ухвала суду № 101052401, 18.10.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36523/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.,

секретар судового засідання Сеньковська В.Я.,

справа №757/36523/21

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»

боржник-1: ОСОБА_1

боржник-2: ОСОБА_2 ,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання у справі №2-503/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року до суду надійшла заява ТОВ «Глобал Спліт» про видачу дублікату виконавчого листа та про поновлення строку для його пред`явлення до виконання у справі 2-503/10 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви зазначено, що 04.02.2010 року Центральний районний суд м. Сімферополя ухвалив рішення, яким стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором.

16.11.2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір №997/К купівлі-продажу майнових прав, за яким до товариства перейшло право вимоги за кредитними договорами. Таким чином відбулась заміна кредитора у зобов`язанні.

22.02.2019 року Печерським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження у справі 757/310/19.

Таким чином ТОВ «Глобал Спліт», як новий кредитор та стягувач має право подати виконавчі листи до примусового виконання.

При перевірці документів кредитної справи, було виявлено відсутність виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості.

У червні 2021 року відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Херсонській області повідомив, що виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості у відділ не передавались та на виконанні не перебували.

На підтвердження викладених у заяві обставин відсутності виконавчих листів та у якості підтвердження того, що виконавчі документи не передавались до УДВС ГТУЮ у Херсонській області та відділом не виконувались, заявник додав лист відділу від 09.06.2021 р. №13021.

За таких обставин є всі підстави вважати, що листи було втрачено.

Посилаючись на наведене просить заяву задовольнити.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заяву, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Центрального районного судом м. Сімферополя АР Крим від 04.02.2010 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11128712000 від 16.03.2007 року станом на 17.06.2009 у розмірі 160 572,10 грн, а також суму судового збору у розмірі 1 605 грн. 72 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 17.12.2012 року замінено сторону у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 2-503/2010 з ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк».

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.02.2019 року замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Глобал Спліт».

За твердженнями заявника, виконавчі документи були втрачені, оскільки відомості про передачу останніх на виконання УДВС ГТУЮ у Херсонській області відсутні та згідно відповіді відділу не виконанні не перебували.

В той же час, заявником не підтверджено факту видачі судом виконавчих документів (листів).

В автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні відомості про відкриті виконавчі провадження відносно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З чого слід зробити висновок, що починаючи з моменту ухвалення рішень у вказаній справі, виконавчий лист до виконання не звертався.

Лист відділу примусового виконання рішень у Херсонській області сам по собі не підтверджує факт страти виконавчих документів.

Інших доказів втрати виконавчих документів, заявником не надано.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, а умовою його видачі є те, що строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання, ще не закінчився.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 2-461/09, від 01 червня 2020 року у справі № 2-711/08, від 01 серпня 2019 року у справі № 751/5192/13, від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

За ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Інформація про звернення виконавчих листів до виконання до заяви не додана і в матеріалах цього провадження відсутня.

Отже, суд позбавлений можливості перевірити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, що в свою чергу нерозривно пов`язано з умовами вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування

Крім того, заявником не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки як зазначалось вище, лист відділу виконавчої служби про відсутність на виконанні виконавчих документів не може свідчити про звернення їх до виконання взагалі.

Уст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції.

Як передбачено ч.1 ст.6 та ст.13 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального судочинства.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Одним із принципів в контексті справедливого судового розгляду, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції, є рівність сторін.

Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується, як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Положення ч.1 ст.6 Конвенції гарантують «процесуальну» справедливість, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін.

Отже, у разі прийняття судом тверджень заявника, як належних доказів в обґрунтування заявлених вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, призведе до порушення приписів ст.433 ЦПК України та фактично порушить право відповідача (боржника) на правову визначеність/передбачуваність, що випливає із застосованого у ст.6 Конвенції словосполучення «встановлений законом» згідно рішення Європейського суду з прав людини, а також право на дотримання судом принципу рівності і змагальності сторін, оскільки в наведеній ситуації судом необґрунтовано буде віддано більшу перевагу інтересам заявника, як перед законом, так і перед судом відносно боржника.

Як слідує із матеріалів заяви, рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 кредитної заборгованості ухвалено ще у 2010 році. Заява про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку його пред`явлення до виконання подано у 2021 році (через 11 років після ухвалення рішення). Заявником не надано належних та обґрунтованих доказів про існування об`єктивних перешкод звернути вказане рішення до виконання протягом всього строку до моменту звернення з заявою, яка є предметом даного судового розгляду.

Придбаваючи у 2018 році права вимоги за спірним кредитним портфелем заявник мав об`єктивну можливість перевірити фактичний стан виконання судового рішення №2-503/10 та оцінити ризики, пов`язані з виконанням.

За таких обставин та враховуючи не доведеність заявником поважності причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, не доведеність факту втрати виконавчого документа, суд дійшов висновку про відмову у задоволені заяви.

Керуючись п.17.4 Перехідних положень ст.ст. 258-261, 268, 352-355, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання у справі №2-503/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя Г.О. Матійчук