
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17206/20
провадження № 2/753/1613/21
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.
при секретарях: Пугач Д.С., Леонтьєві В.В., Береговенко Н.Г., Куцолабській І.А.
сторони не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах Київської міської ради до обслуговуючого кооперативу "Служби гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки,-
В С Т А Н О В И В:
13.10.2020 до Дарницького районного суду м. Києва звернулася Київська місцева прокуратура № 2 з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до обслуговуючого кооперативу «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки.
Позов обґрунтований такими обставинами.
Київською місцевою прокуратурою № 2 під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100020000185 за ч. 1 ст. 358 КК України, встановлено факт незаконної передачі в іпотеку комунального майна, а саме земельної ділянки площею 0, 091 га, що розташована адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що ОСОБА_2 набула права власності на вказану земельну ділянку на підставі рішення Київської міської ради від 23.04.2009 № 444/1500. За договором купівлі-продажу від 05.08.2014 відчужила земельну ділянку ОСОБА_3 , яка в свою чергу, на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2016 продала та передала вказану земельну ділянку Обслуговуючому кооперативу «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків», який 15.12.2016 виступив майновим поручителем ОСОБА_4 за укладеним з нею та ОСОБА_1 договором позики грошових коштів № 1 від 28.01.2011 та передав останньому в іпотеку вказану земельну ділянку.
Водночас прокуратурою встановлено, що рішення про передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 . Київською міською радою не приймалося, документи, що посвідчують право власності на неї в Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні.
Вказані обставини підтверджуються рішенням Господарського суду м. Києва від 30.06.2020 у справі № 910/3515/17, яким задоволено позов Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради до обслуговуючого кооперативу «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків» та витребувано в Обслуговуючого кооперативу «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків» вказану земельну ділянку на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
Таким чином, спірна земельна ділянка є власністю територіальної громади м. Києва, а тому розпоряджатися нею має право лише Київська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків» не був законним власником земельної ділянки, а тому не мав права передавати її в іпотеку ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, зміст оспорюваного правочину суперечить вимогам ст. 5 Закону України «Про іпотеку», що відповідно до ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.
Ухвалою Дарницького районного суду від 21.10.2020 вказану справу прийнято до провадження суддею Мицик Ю.С., постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 16.02.2021 підготовче судове засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті.
До суду 20.04.2021 надійшло клопотання Дарницької прокуратури міста Києва щодо заміни відповідно до ст. 55 ЦПК України у справі Київської місцевої прокуратури № 2 на Дарницьку окружну прокуратуру міста Києва, у зв`язку з реформуванням органів прокуратури та початком роботи з 15.03.2021 окружних прокуратур.
Судом задоволено дане клопотання, ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання від 06.10.2021 замінено у даній справі Київську місцеву прокуратуру № 2 на Дарницьку окружну прокуратуру міста Києва.
Київська міська рада в письмових поясненнях від 08.02.2021 заявлений в її інтересах позов підтримала, просила його задовольнити.
В судове засідання 02.11.2021 учасники справи не з`явилися: прокурор подав заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач - Обслуговуючий кооператив «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків» в судове засідання представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог закону, із заявами чи клопотаннями про неможливість розгляду справи у його відсутність до суду не звертався. Відзив на позов не подав.
Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання якого зареєстроване на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, викликався до суду в порядку, встановленому ч. 11 ст. 128 ЦПК України - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, проте в судове засідання він не з`явився, із заявами чи клопотаннями про неможливість розгляду справи у його відсутність до суду не звертався. Відзив на позов не подав.
Нез`явлення учасників справи є підставою для розгляду справи без фіксування судом засідання технічними засобами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи та ухвалити заочне рішення, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки прокурор не заперечував проти заочного розгляду справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від вбачається, що 17.04.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Чайко С.В. зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,091 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0112, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Право власності ОСОБА_5 посвідчено свідоцтвом про право власності з індексним номером 20651519.
Підставою реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_5 стало рішення Київської міської ради від 23.04.2009 № 444/1500, за яким вказану земельну передано ОСОБА_2 у приватну власність.
ОСОБА_2 05.08.2014 уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазуром Р.Л. та зареєстровано в реєстрі за № 722.
У подальшому ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 904, продала та передала вказану земельну ділянку Обслуговуючому кооперативу «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків».
Разом з тим, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 у справі № 910/3515/17, яке набрало законної сили 06.08.2020, задоволено позов Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Обслуговуючого кооперативу «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків» про витребування земельної ділянки.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Господарський суд міста Києва виходив з того, що у додатку до рішення Київської міської ради № 444/1500 від 23.04.2009 «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва», відсутні відомості про набуття ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,091 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0112, за адресою: АДРЕСА_1 , а також встановлення обставин про відсутність доказів дотримання ОСОБА_2 законної процедури такого набуття, що свідчить про те, що спірна земельна ділянка Київською міською радою цій особі не передавалась.
Відтак, спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради поза її волею та позивач має право витребувати це майно від відповідача в незалежності від добросовісності набуття ним такої земельної ділянки.
Також суд виключив висновок про добросовісність набуття Обслуговуючим кооперативом «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків» спірної земельної ділянки, та дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що має місце втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, вказаним рішенням Господарського суду м. Києва, відповідно до ст. 388 ЦК України, витребувано в Обслуговуючого кооперативу «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків» земельну ділянку площею 0,091 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0112, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
Крім того, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 у справі № 910/3515/17 державним реєстратором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.09.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 38089388 про реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради. Таким чином, дане судове рішення виконано.
Також встановлено, що 15.12.2016 між ОСОБА_1 (іпотекодержателем) в особі представника ОСОБА_6 та Обслуговуючим кооперативом «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків» (іпотекодавцем) укладено договір іпотеки.
Вказаний договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстраційним № 1292, а також записи про іпотеку та обтяження земельної ділянки 15.12.2016 внесено до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
За умовами договору іпотеки іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_4 за договором позики грошових коштів № 1 від 28.01.2011 передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - земельну ділянку площею 0, 091 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0112, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
За положеннями частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-третьої та п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Згідно статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення зобов`язання.
Законом України «Про іпотеку» встановлено такий вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном як іпотека. Особливість іпотеки полягає в тому, що предмет іпотеки залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, але іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 3 цього Закону іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Частина 1 статті 5 Закону України «Про іпотеку» визначає, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що право передачі майна в іпотеку, крім випадків виникнення іпотеки на підставі закону або рішення суду, належить його власникові.
Господарським судом міста Києва встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади м. Києва поза її волею, що і стало підставою для її витребування у спосіб, передбачений статтею 387 ЦК України.
Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 у справі № 910/3515/17 про витребування земельної ділянки набрало законної сили, не скасоване та є чинним.
За нормою частини 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності (правової певності), який передбачає, що рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина 1 статті 328 ЦК України).
Відповідно до статті 316 ЦК України під поняттям права власності розуміється право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України)
Відповідно до положень статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Стаття 321 ЦК України, у якій закріплений конституційний принцип непорушності права власності, проголошує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Отже, з огляду на зміст рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 у справі № 910/3515/17, яке має преюдиційне значення у цій справі, суд дійшов висновку, що у Обслуговуючого кооперативу «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків» не було права на передання земельної ділянки в іпотеку, а відтак оспорюваний договір суперечить статті 5 Закону України «Про іпотеку» та нормам статей 316, 317, 319, 321 ЦК України.
За наведених обставин суд вбачає підстави для визнання договору іпотеки земельної ділянки недійсним.
З приводу підстав представництва Дарницькою окружною прокуратурою міста Києва інтересів держави в особі позивача шляхом звернення до суду з вказаним позовом, суд зазначає наступне.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, п. 2 ч. 2ст., ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом.
Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України. Так, згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Крім того, згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 № 912/2385/18, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Велика Палата Верховного Суду у п. п. 77, 78 у постанові по справі № 912/2385/18 дійшла висновку, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 362/1038/17, від 23.01.2019 у справі № 817/108/16, від 30.10.2019 у справі № 761/22556/18, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 26.05.2020 № 912/2385/18.
Прокурором у позовній заяві в обґрунтування бездіяльності Київської міської ради зазначено, що Київська міська рада приймала участь при розгляді Господарським судом міста Києва справи № 910/3515/17, та з 30.06.2020 володіє інформацією про встановлений судом факт незаконного вибуття із комунальної власності територіальної громади міста Києва спірної земельної ділянки та її передачу Обслуговуючому кооперативу «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків» 15.12.2016 в іпотеку ОСОБА_1 . Разом з тим, на запит прокуратури до Київської міської ради щодо вжиття заходів з приводу виявлених порушень за дорученням заступника міського голови - секретаря КМР відповідь надано Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) за № 0570202/3-16466 від 09.09.2020, яким повідомлено, що заходи цивільно-правового характеру щодо визнання недійсним договору іпотеки земельної ділянки АДРЕСА_1 , не вживалися.
Крім того, на виконання вимог ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором у позовній заяві обґрунтовано, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави. У даному випадку порушення інтересів держави полягає у відновленні правового порядку, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності територіальної громади м. Києва на землю, захист такого права шляхом визнання недійсним договору іпотеки земельної ділянки.
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратурою листом № 52/825вих20 від 30.09.2020 повідомлено позивача про намір звернутися до суду з указаним позовом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурором у позовній заяві доведено підстави для здійснення ним представництва інтересів держави, обґрунтовано, у чому полягає порушення цих інтересів та необхідність їх захисту, а також зазначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду прокурором сплачено судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн. згідно платіжного доручення № 1336 від 29.09.2020.
Відповідно до вимог пункту 1) частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Зважаючи на результат розгляду справи, суд покладає на відповідачів в рівних частках сплачений судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Обслуговуючого кооперативу «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки - задовольнити.
Визнати недійсним договір іпотеки земельної ділянки площею 0, 091 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0112, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що укладений 15 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1292.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Служба гідротехнічних споруд кар`єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків» (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 12, кв. 59; код ЄДРПОУ 40750903) на Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; код ЄДРПОУ 02910019) судовий збір у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Алуштинським МВ ГУ МВС України у Криму, ідентифікаційний номер відсутній у зв`язку з релігійними переконаннями) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; код ЄДРПОУ 02910019) судовий збір у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: Ю.С. Мицик
Судове рішення № 101052304, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 02.11.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 753/17206/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: