Рішення № 101052226, 09.11.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/13457/21

Провадження №2/523/4590/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Дяченко В.Г.,

за участю секретаря судового засіданняЄпутатової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» про зняття арешту з нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Суворовського районного суду м.Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» про зняття арешту з нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуждення б/н від 21.02.2000 р. Суворовського РВ ДВС управління юстиції в м. Одесі, на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої, згідно вказаної постанови, значиться ОСОБА_2 , на підставі виконавчого документу № 2-1752 та № 2-3844 виданого Суворовським районним судом м.Одеси від 02.11.1999 р., накладено арешт.

Згідно з відомостями Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 253594904 від 20.04.2021 р., реєстратором вказаного обтяження виступає Перша Одеська державна нотаріальна контора, об`єкт обтяження - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої значиться ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 8159039, що зареєстровано 06.11.2008 р., на підставі постанови б/н від 21.02.2000 р. Суворовського РВ ДВС управління юстиції в м. Одесі. Окрім того, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна значаться відомості щодо ще одного обтяження, а саме арешту всього невизначеного майна, власником якого виступає ОСОБА_2 . Реєстраційний номер обтяження 8159054, що зареєстровано 06.11.2008 р., підставою для обтяження якої виступає також постанова б/н від 21.02.2000 р. Суворовського РВ ДВС управління юстиції в м. Одесі, реєстратором вказаного обтяження є Перша Одеська державна нотаріальна контора.

Квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в якій померла ОСОБА_2 мешкала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , залишилася у користуванні останнього, який проживав у ній по день смерті. Вказана квартира була отримана ОСОБА_3 на підставі ордеру виданого Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради депутатів трудящихся міста Одеси.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , не встигши приватизувати зазначену квартиру, проте за життя склав заповіт посвідчений 04.07.2018 р. державним нотаріусом Могилів-Подільської державної нотаріальної контори, яким заповідав усе своє майно позивачці, яка в свою чергу звернулася до нотаріальної контори за останнім місцем реєстрації спадкодавця, де і була заведена спадкова справа.

При зверненні позивача до державного нотаріуса Суворовської державної нотаріальної контори у м.Одеса, з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, спадкоємиця ОСОБА_1 отримала відмову через ненадання нею оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру, оскільки ОСОБА_3 за життя не встиг приватизувати квартиру щодо якої складено заповіт, а приватизаційні документи було повернуто департаментом міського господарства Одеської міської ради у не підписаному стані через наявність арешту на квартирі. В зв`язку із вказаними обставинами спадкоємиця ОСОБА_1 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 , який 15 жовтня 2020 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після набрання законної сили вказаного рішення, позивачка звернулася до реєстратора права на нерухоме майно, але отримала усну відмову в реєстрації у зв`язку з тим, що на підставі судового наказу Суворовського районного суду м.Одеси про стягнення грошової суми, Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби ОМУЮ було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 і в тому числі на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний арешт було накладено через наявність заборгованості по комунальним послугам, які частинами сплачені від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Додатково позивачка зазначає, що на теперішній час виконавчі документи на виконанні державної виконавчої служби не перебувають, матеріали виконавчих проваджень, які знаходились на виконанні, знищені, заборгованість з комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_2 , повністю погашена.

Позивачка вказує, що наявність арешту на належне їй майно обмежує її у можливості здійснення права власності, в тому числі й унеможливлює проведення державної реєстрації даної квартири.

Ухвалою від 02.08.2021 року провадження у справі відкрито, справу вирішено розглянути в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача адвокат Бессараба П.А. надав заяву про розгляд справи без його участі через карантинні заходи, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи шляхом направлення поштової кореспонденції. Процесуальним правом щодо подачі відзиву на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду від 02 серпня 2021 року строк, не скористався.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції. Ані заперечень проти позову, ані письмових пояснень по суті позову не надав.

Суд розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

За змістом ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами п. 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч.1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуждення б/н від 21.02.2000 р. Суворовського РВ ДВС управління юстиції в м. Одесі, на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої, згідно вказаної постанови, значиться ОСОБА_2 , на підставі виконавчого документу № 2-1752 та № 2-3844 виданого Суворовським районним судом м.Одеси від 02.11.1999 р., накладено арешт.

Згідно з відомостями Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 253594904 від 20.04.2021 р., реєстратором вказаного обтяження виступає Перша Одеська державна нотаріальна контора, об`єкт обтяження - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої, згідно вказаної постанови, значиться ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 8159039, що зареєстровано 06.11.2008 р., на підставі постанови б/н від 21.02.2000 р. Суворовського РВ ДВС управління юстиції в м. Одесі.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна значаться відомості щодо ще одного обтяження, а саме арешту всього невизначеного майна, власником якого виступає ОСОБА_2 . Реєстраційний номер обтяження 8159054, що зареєстровано 06.11.2008 р., підставою для обтяження якої виступає також постанова б/н від 21.02.2000 р. Суворовського РВ ДВС управління юстиції в м. Одесі, реєстратором вказаного обтяження є Перша Одеська державна нотаріальна контора.

Вказана інформація додатково знаходить своє підтвердження в листі Одеського державного нотаріального архіву за вих. № 1506/0120 від 30.04.2021 р.

Після смерті ОСОБА_2 квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в якій померла мешкала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , залишилася у користуванні останнього, який проживав у ній по день смерті. Факт шлюбних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00020735632 від 08.08.2018 р., згідно якого Другий Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції склав актовий запис за № 260 від 12 квітня 1967 року.

Вказана квартира була отримана ОСОБА_3 на підставі ордеру №127 серія ЖР від 25.02.1977 р. виданого Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради депутатів трудящихся міста Одеси.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , актовий запис про смерть № 23 від 03 серпня 2018 року, згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого 03 серпня 2018 р. виконавчим комітетом Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, не встигши приватизувати квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте за життя ОСОБА_3 склав заповіт посвідчений 04.07.2018 р. державним нотаріусом Могилів-Подільської державної нотаріальної контори, яким заповідав усе своє майно ОСОБА_1 , яка звернулася до нотаріальної контори за останнім місцем реєстрації спадкодавця, а саме до Четвертої Одеської державної нотаріальної контори, якою і заведена спадкова справа під реєстраційним № 707.

Державним нотаріусом Суворовської державної нотаріальної контори у м.Одеса Ільницькою Г.П. 09 квітня 2019 року складено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через ненадання спадкоємицею оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру, оскільки ОСОБА_3 за життя не встиг приватизувати квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якої складено заповіт.

В зв`язку із вказаними обставинами спадкоємиця ОСОБА_1 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до Одеської міської ради та просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_3 .

15 жовтня 2020 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси за ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із вказаним рішенням суду позивачка звернулася до реєстратора права на нерухоме майно, проте отримала усну відмову в реєстрації у зв`язку з накладенням арешту через наявність заборгованості по комунальним послугам на все майно боржника ОСОБА_2 і в тому числі на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що виконавче провадження з примусового виконання судового наказу Суворовського районного суду м. Одеси про стягнення грошової суми з ОСОБА_2 , знищено, через закінчення строків його зберігання, що підтверджується листом Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби ОМУЮ за вих. № В-13/46520 від 04.10.2018 р.

На теперішній час виконавчі документи на виконанні державної виконавчої служби не перебувають, матеріали виконавчих проваджень, які знаходились на виконанні, знищені, заборгованість з комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_2 , повністю погашена, що підтверджується квитанцією № 0.0.1058676481.1 від 13.06.2018 р., платник - ОСОБА_3 , банк платника -ПриватБанк, отримувач - КП «Теплопостачання міста Одеси», призначення платежу – оплата за опалення, на суму 9097, 00 (дев`ять тисяч дев`яносто сім) грн. та квитанцією № 0.0.1127378227.1 від 07.09.2018 р., платник – ОСОБА_1 , банк платника -ПриватБанк, отримувач - КП «Теплопостачання міста Одеси», призначення платежу – оплата за тепло, на суму 6382, 34 (шість тисяч триста вісімдесят дві грн. 34 коп.) грн.

Згідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Приписами ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Норми ст. 319 Цивільного кодексу України серед іншого закріплюють, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 2 постанови № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Приписами ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За змістом ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Нормою ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що вразі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснюється про те, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Оцінивши в сукупності всі зібрані по справі докази, враховуючи те, що виконавче провадження на даний час знищено, однак державним виконавцем не вчинено дій щодо скасування даних заходів, що обмежує права позивача як власника даного майна на володіння, користування та розпорядження ним, суд вважає правильним здійснити захист прав позивача як власника майна шляхом звільнення його з-під арешту.

З огляду на викладене, позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 391 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 2, 3, 10-13, 76- 83, 89, 247, 259, 263-265, 268 Цивільного Процесуального Кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 , який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 листопада 2008 року Першою Одеською державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуждення б/н від 21.02.2000 р. Суворовського РВ ДВС управління юстиції в м. Одесі, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 8159039 та 8159054.

Скасувати архівний запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно з об`єкту обтяження - квартира АДРЕСА_2 , тип обтяження (архівний запис), реєстраційний номер обтяжень 8159039 та 8159054 від 06 листопада 2008 року зроблений Першою Одеською державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуждення б/н від 21.02.2000 р. Суворовського РВ ДВС управління юстиції в м. Одесі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя