Ухвала суду № 101051631, 09.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/2094/20

Провадження № 6/947/655/21

УХВАЛА

09.11.2021

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Луняченка В.О.,

за участі представника заявника Похвалітова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі подання старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

18.10.2021 року старший державний виконавець Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кудряшов П.Ю. звернувся до Київського районного суду м. Одеси з поданням про вирішення питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 без вилучення паспортного документу до виконання зобов`язань за рішенням Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 172638,75 гривень, та судових витрат, мотивуючи своє подання тим, що на виконанні у Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса), знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 947/2094/20 виданого Київським районним судом м. Одеси, 23.12.2020.

10.02.2021; 11.02.2021 року по вище зазначеній справі винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам.

Відповідно довідки МВС України, транспортні засоби за боржником не зареєстровані.

Відповідно до довідки ДПС України, інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.

Відповідно довідки ПФУ, відомості відносно боржника про працевлаштування за трудовими та цивільно-правовими договорами, відсутні.

Відповідно до довідки ДФС України про наявні рахунки у боржників-юридичних осіб та/або фізичних осі-підприємців, а також рахунки відкриті боржником-юридичною особою через свої відокремлені підрозділи - інформація про номери рахунків. Відкриті у банках та інших фінансових установах та/або фізичними особами-підприємцями, до ДФС не надходила.

Крім того, державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на нерухоме майно боржника.

Відповідно до інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, Інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, нерухоме майно на яке можливо звернути стягнення за боржником зареєстровано нерухоме майно, а саме на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Станом на теперішній час у Відділі відсутня інформація, щодо фактичного виконання боржником вимог виконавчого документа.

На особистий прийом до державного виконавця боржник жодного разу не з`явився, що свідчить про те що боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення.

У зв`язку з цим державний виконавець просить тимчасово обмежити право виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 ..

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 вимоги подання підтримав та просив їх задовольнити. На питання суду щодо ухилення боржника від виконання рішення суду зазначив факто того, що боржник не виконує ніяких дій по виконанню рішення, відомостей чи виїжджав боржник за межі держави не має, такі запити не направлялись, місце мешкання боржника відомо з виконавчого документу, відомостей щодо стану сімейного стану у виконавця не має. Інших підстав для встановлення обмеження у праві виїзду боржника, окрім визначених у поданні не має.

Суд, дослідивши матеріали подання, приходить до наступного.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Крім того, слід зазначити, що у поданні не вказано підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України, не йдеться також про наявність в нього закордонного паспорту, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє Відділ ДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Стаття 313 ЦК України гарантує право на свободу пересування, що означає можливість фізичної особи вільно пересуватися по території України (після 14 років), вільно виїхати за її межі та безперешкодно повернутись до України (після 16 років), а також вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» при наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.

Зокрема, пункт 5 зазначеної статті передбачає таку підставу для відмови громадянину у виїзді з України, як ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; а у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Отже, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Утім визначення поняття «ухилення» Закон України «Про виконавче провадження» прямо не розкриває. Відповідно до Нового словника української мови у 4-х томах 1998 року видавництва, вбачається, що в сучасній українській мові слово ухилення тлумачиться наступним чином: відступати, відхилятися, вивертатися; намагатися не робити чого-небудь, не брати участі у чомусь, уникати; навмисно не давати відповіді на запитання, говорити щось інше

Проте особа, що має невиконанні зобов`язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не доведено протилежного.

У розумінні ст.12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню, зокрема факту ухилення боржника від виконання зобов`язань.

Запити в Державну міграційну службу України, Державну прикордонну службу щодо перетину боржником кордону не направлялись.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду з відповідними поданнями є посилання виконавця саме на наявність статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу у добровільному порядку (самостійне невиконання боржником зобов`язання протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження).

При цьому під ухиленням боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовими рішеннями, суд розуміє будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наявність майна, грошових коштів) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Таким чином, судом не встановлено фактів, що ставлять під сумнів питання примусового виконання виконавчого напису шляхом тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.

Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов`язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов`язання, у зв`язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 33 Конституції України,ст. 353,354. 441 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , без вилучення паспортного документу до виконання зобов`язань за рішенням суду.

Повний текст ухвали буде виготовлено 12.11.2021 року.

Ухвала набирає законної сили з дня виготовлення повного тексту, але може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повна ухвала складена 12.11.2021 року

Суддя Луняченко В. О.