Рішення № 101050491, 09.11.2021, Сосницький районний суд Чернігівської області

Справа № 745/390/21

Провадження № 2/745/149/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2021 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі: головуючої судді Смаль І.А.,

за участі секретаря судового засідання Шуляр І.В.,позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Стефківського В.І., представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства " Страхова компанія "Перша"" про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача та просить суд стягнути на її користь 25038,00 грн страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого та 150228,0 грн страхового відшкодування витрат у зв`язку із втратою годувальника. Позов мотивований тим, що 18.10.2019 близько 22 год. 05 хв. на 86 км. + 620 автодороги "Чернігів-Мена-Сосниця-Грем`яч", в Чернігівській обл. відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль під керуванням водія ОСОБА_3 скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_4 . Внаслідок даної ДТП, від отриманих тілесних ушкоджень, він помер на місці події. Цивільно- правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у відповідача. За фактом ДТП ТУ ДБР в місті Києві внесло матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України до Єдиного реєстр досудових розслідувань за № 62019100000001474. Факт перебування позивача на утриманні у загиблого чоловіка ОСОБА_4 підтверджується тим, що загиблий працював у фермерському господарстві “Хутірське”, що підтверджується довідкою про доходи. Позивач на час смерті чоловіка була безробітною особою та не отримувала жодних доходів. Тому заробітна плата чоловіка була для позивача постійним і основним джерелом засобів до існування. Отже, мінімально гарантований розмір страхового відшкодування пов`язаного із втратою позивачем годувальника становить 150228,00 грн. На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4 173,00 гривні. З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 50 076,00 грн., виплачується рівними частинами між особами, які мають право на отримання страхового відшкодування. Отже, частка, яка припадає на кожну особу, що має право на отримання страхового відшкодування становить 25 038,00 грн. В добровільному порядку відповідач не виплачує страхове відшкодування. З відзиву вбачається, що відповідач повідомляв неодноразово представника позивачки про необхідність надання документів для проведення належного страхового розслідування випадку, що має ознаки страхового. На даний час Четвертим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000001474 за ознаками кримінального правопорушення по факту ДТП. Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2021 року у справі №750/4687/21 продовжено строк досудового розслідування. Оскільки в рамках кримінального провадження, що розглядається внаслідок ДТП від 18 жовтня 2019 року відсутній вирок у справі, який набрав законної сили або Постанова про закриття кримінального провадження, ПрАТ „СК „Перша" вважає ,що відсутні підстави стягнення з нього страхового відшкодування. Більш того, відповідно до довідки про ДТП №3019294657194968 було встановлено, що ДТП сталося внаслідок порушення зокрема загиблим ОСОБА_4 п.6.6. а. ПДР, п.6.7. ПДР. Відтак, оскільки, ані у сторін, ані в матеріалах судової справи немає належного, допустимого та достовірного документу щодо настання та об`єму цивільно - правової відповідальності ОСОБА_3 внаслідок ДТП від 18 жовтня 2019 року - у ПрАТ „СК „Перша" не виникає жодного зобов`язання у виплаті страхового відшкодування на користь позивачки у справі. Окрім цього, зважаючи на вищенаведене, ПрАТ „СК „Перша" не вбачає правових підстав для задоволення вигаданих витрат на правову допомогу. З відповіді на відзив вбачається, що посилання відповідача на відсутність прийнятого страховиком рішення за поданими позивачами заяви про здійснення страхового відшкодування, як на підставу для відмови у задоволенні позову, є безпідставними, оскільки Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду. Аналогічні висновки зробила Велика Палата Верховного суду у постанові від 11 грудня 2019 року по справі №465/4287/15. Проведення досудового розслідування кримінального провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18 жовтня 2019 року, є підставою для переривання перебігу строків для прийняття страховиком рішення про здійснення страхового відшкодування в позасудовому порядку, а не підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення страхового відшкодування, як помилково вважає відповідач. Відсутність остаточного рішення у вказаному кримінальному провадженні не є підставою, що унеможливлює вирішення спору між сторонами щодо страхових виплат, оскільки шкода спричинена транспортним засобом в результаті дорожньо-транспортної пригоди відшкодовується незалежно від наявності чи відсутності в діях водія вини. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити. Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Стефківський В.І. позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Представник відповідача Приватного акціонерного товариства " Страхова компанія "Перша"" Алєксєєв В.В. позовні вимоги не визнав. Суд, заслухавши позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. 10.06.2021 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні. Судом при розгляді справи встановлено, що 18.10.2019 року близько 22.05 на автодорозі Чернігів-Мена-Сосниця-Гремяч, поблизу смт.Сосниця автомобілем FIAT SCUDO, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (сержанта роти конвойної служби ГУНП в Чернігівській області), скоєно наїзд на велосипедиста ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній загинув та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000001474 за ч.2 ст.286 КК України (а.с.11). На час розгляду справи у суді, досудове слідство у кримінальному провадженні триває, що підтверджується наданими довідками Державного бюро розслідування (а.с.20,21,22). Причиною смерті відповідно до наданої довідки про причину смерті є травми при зіткненні з автомобілем.(а.с.35). Смерть ОСОБА_4 18.10.2019 року підтверджується також наданим свідоцтвом про смерть (а.с.34). Позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_4 (а.с.40). Окрім цього в померлого є дочка ОСОБА_5 (а.с.41,42). Батьки ОСОБА_4 померли (а.с.36,38,39). Відповідальність власника автомобіля FIAT 220 L, номерний знак НОМЕР_1 , на час скоєння ДТП була застрахована у відповідача (а.с.24). Таким чином, на момент настання ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля FIAT 220 L, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 була застрахована у відповідача за спричинену шкоду майну, життю та/або здоров`ю третіх осіб, відповідно до полісу №АМ6572942, що діяв станом на дату спричинення такої шкоди. Правовідносини між сторонами врегульовані нормами ЦК України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо-вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид). Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди). Положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність. Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо). У відповіді на відзив представник позивача посилається на висновки викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року № 465/4287/15. Однак, суд звертає увагу, що спір, який був предметом розгляду в касаційному порядку, не є тотожним даному, оскільки там була встановлена особа, винна у ДТП. В даному випадку, суть відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування зводиться до того, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ДТП нічим не підтверджена, тому і страховик не має підстав виплатити страхове відшкодування за заподіяну ним шкоду. До даних правовідносин суд вважає за необхідне застосувати висновки, викладені в Постанові ВС від 02 червня 2021 року № 447/1403/19. В даному випадку суд зазначив, що з огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. Роз`яснення аналогічного змісту містяться у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у абзаці першому пункту 4 постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки». У другому абзаці пункту 4 вказаної постанови судам також роз`яснено, що відсутність складу злочину не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК України. Крім того, відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 328/2750/18, відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. Вказане свідчить, що суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази. Таким чином, як слідує з Постанови ВС відшкодування шкоди завданої позивачу до моменту ухвалення судом судового рішення за фактом кримінального провадження можливе, однак за наявності в матеріалах справи інших доказів, які свідчать про наявність підстав для цивільно-правової відповідальності. порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху. Відповідно до ст.6, 22 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст.32 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідно до цього Закону страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

За загальним правилом цивільно-правова відповідальність настає при наявності таких умов (підстав):

- протиправність;

- шкода;

- вина;

- причинний зв`язок.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилаючись на ч.5 ст.1187 ЦК України позивач зазначає, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує,що матеріалами кримінального провадження встановлено,що шкоду потерпілому було завдано саме джерелом підвищеної небезпеки,а не внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого.

Суд звертає увагу на те,що позивач ,посилаючись на дану обставину як підставу для задоволення позову, не надає жодних доказів на підтвердження даної обставини.

У відзиві представник відповідача зазначає, що відповідач повідомляв неодноразово представника позивачки про необхідність надання документів для проведення належного страхового розслідування випадку, що має ознаки страхового. Відтак, зважаючи на встановлений факт ігнорування представником позивачки виконання вимог чинного законодавства, відповідач був позбавлений можливості здійснення належного та всебічного процесу врегулювання заявленої події. (а.с.88,89)

В свою чергу позивач не надав належних та допустимих доказів, що при зверненні до відповідача за страховим відшкодуванням він подавав всі необхідні для виплати документи.

З доданої довідки про ДТП №3019294657194968 вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правил дорожнього руху. (а.с. 93).

Жодних доказів ступеня такої вини обох учасників ДТП, що є обов"язком при визначенні розміру страхового відшкодування, суду не надано.

Проаналізувавши зазначені норми суд приходить до висновку, що для всебічного, повного розгляду даної справи та винесення справедливого рішення, необхідно встановити в повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення та надати доказам належну оцінку. Зокрема, позивачем у справі не надано доказів наявності вини (або її відсутності) ОСОБА_3 у ДТП, яка мала місце 18.10.2019 року, її ступеня, наявності (відсутності) умислу потерпілого, що повинно бути враховано судом для визначення розміру страхового відшкодування при прийнятті рішення.

В свою чергу відповідач зазначає, що страхова компанія зможе здійснити страхову виплату тільки коли буде встановлено ступінь вини ОСОБА_3 , наявність (відсутність) умислу, грубої необережності потерпілого, що на даний час встановлюється на досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні, і остаточне рішення на даний час не прийнято.

Судове рішення не може грунтуватися на припущеннях, зокрема ,що шкоду було завдано внаслідок вини ОСОБА_3 , непереборної сили або умислу потерпілого і як наслідок встановлення підстав для задоволення вимог у стягненні страхового відшкодування з відповідача, чи відсутності таких підстав.

Жодних доказів зі сторони позивача про те, що дорожньо-траспортна пригода є страховим випадком, відповідно до якого відповідач повинен здійснити страхове відшкодування, не надано.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з викладеного, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись ст. 1,3,5,6,22,27,36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,ст.979,990, 1187, 1193 ЦК України, ст. 11-13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства " Страхова компанія "Перша"" про стягнення страхового відшкодування відмовити. Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Сосницький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Позивач - ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Відповідач – Приватне акціонерне товариство " Страхова компанія "Перша"", вул.Фізкультури 30 м.Київ 03150, код ЄДРПОУ 31681672.

Повний текст рішення виготовлений 12 листопада 2021 року.

Суддя І.А.Смаль