Рішення № 101047291, 10.11.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2917/21

Провадження № 2/444/1063/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ПОВНЕ)

10 листопада 2021 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про встановлення юридичного факту родинних відносин, належності правовстановлюючого документа, визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, у якому просить встановити факт родинних відносин, факт належності правовстановлюючого документа, а також визначити їй, ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 3 (трьох) місяців із дня набрання рішенням суду законної сили.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що своє дошлюбне прізвище ОСОБА_3 вона змінила внаслідок реєстрації шлюбу 24.01.1965 року із ОСОБА_4 , тобто її дошлюбним прізвищем було ОСОБА_3 .

Її батьком, як зазначено в свідоцтві про народження, є ОСОБА_5 , матір`ю- ОСОБА_6 .

Стверджує, що її батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому звертає увагу, що в свідоцтві про смерть батька вказано його прізвище як ОСОБА_7 .

Вказує, що з копії сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 010305, який виданий Зіболківською сільською радою 31.05.2001 року, вбачається, що ОСОБА_6 на підставі рішення Зіболківської сільської ради від 10.08.2000 року було передано у власність земельну ділянку площею 1,91 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості.

Земельна ділянка розташована на території с. Блищиводи, Зіболківської сільської ради. Землю було передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

Сертифікат зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 673.

Тобто її мати мала право на середню земельну частку (пай).

Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той же час в свідоцтві про смерть прізвище матері зазначено як ОСОБА_7 .

А тому їй як позивачу для вирішення питання визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , попередньо необхідно довести, що вона є спадкоємцем за законом, перебуваю в родинних відносинах із ОСОБА_2 .

Тобто зважаючи на помилки в свідоцтві про її одруження в частині дошлюбного прізвища, свідоцтві про її народження в частині її прізвища та прізвища її батьків, зважаючи на те, що її мати та батько померли, та в свідоцтві про їх смерть їх прізвищем зазначено ОСОБА_7 , просить встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю, а вона відповідно її дочкою.

Крім того просить встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа, а саме сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 010305, який виданий Зіболківською сільською радою 31.05.2001 року, зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 673, згідно якого ОСОБА_6 на підставі рішення Зіболківської сільської ради від 10.08.2000 року було передано у власність земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства, розташовану на території с. Блищиводи, Зіболківської сільської ради площею 1,91 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості.

Крім того зазначає, що матір`ю, ОСОБА_2 , заповіт не складався, а тому спадкування після її смерті відбувається за законом.

А тому вона як дочка померлої ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після її смерті.

Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 немає, як і немає спадкоємців, які б прийняли спадщину.

Стверджує, що як спадкоємець за законом вона звернулася у Жовківську державну нотаріальну контору із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну частку (пай) площею 1,91 га, що розташований на території села Блищиводи.

Однак у Жовківській ДНК їй усно було роз`яснено про те, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки так як не була зареєстрована разом із матір`ю на день її смерті, згідно ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України повинна була звернутися до нотаріуса упродовж шестимісячного строку після смерті матері із заявою про прийняття спадщини.

Їй було роз`яснено право на звернення в суд із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Зазначає, що дійсно її мати, ОСОБА_2 , до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

В той же час наголошує, що мати померла у віці 91 року, не могла себе обслуговувати самостійно, як наслідок упродовж тривалого часу до дня смерті, а саме більше 10 років фактично проживала разом з нею у квартирі АДРЕСА_3 .

Також звертає увагу, що місцем смерті матері є саме місто Львів.

Вважає, що в неї є поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини за законом після смерті матері, ОСОБА_2 .

Зазначає, що Постановами Кабінету Міністрів України з 12.03.2020 року до 31.08.2020 року в Україні було запроваджено карантин. Внаслідок карантинних обмежень зупинився рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень. В подальшому карантинні обмеження продовжувалися у різних способах.

Карантинні заходи, тривалі обмеження в транспортному сполученні між містами Львів та Жовква, її похилий вік та супутні хвороби, які ставлять її у групу осіб із підвищеним ризиком зараження коронавірусом, її стан здоров`я та необхідність амбулаторного та стаціонарного лікування, вважає тими обставинами, які перешкодили їй подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини у шестимісячний строк після смерті матері.

Наведені нею обставини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, а тому звертається в суд для захисту своїх прав як спадкомця за законом та просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Також наголошує, що крім неї інших спадкоємців за законом першої черги, а також спадкоємців за законом інших черг, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 немає, а тому у разі неприйняття спадщини нею, така буде визнана відумерлою.

Як наслідок позов просить задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак вона подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача - Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначено, що позовні вимоги відповідач визнає, не заперечує проти задоволення таких.

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача, представника відповідача, які не з`явилися в підготовче судове засідання, зважаючи на їх належне повідомлення про дату, час та місце підготовчого судового засідання, подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач Жовківська міська рада Львівського району Львівської області не заперечує проти позовних вимог, фактично позовні вимоги відповідачем визнано, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" міститься роз`яснення про те, що суди при прийнятті заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядати їх в порядку окремого провадження, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право (пункти 1 і 3).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Суд враховує, що прийняття рішення суду про встановлення юридичного факту родинних відносин, встановлення факту належності правовстановлюючого документа необхідне позивачу для усунення помилки та подальшого прийняття спадщини, спадкування майна після смерті її матері.

Відповідно до вимог п. 1, 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що позивачем є ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Блищиводи, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Франківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 23.07.2002 року.

З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , яке видане 13.05.1970 року, вбачається, що своє дошлюбне прізвище ОСОБА_3 позивач змінила внаслідок реєстрації шлюбу 24.01.1965 року із ОСОБА_4 , про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 24.01.1965 року було зроблено відповідний запис за № 7.

Тобто дошлюбним прізвищем позивача було ОСОБА_3 .

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_8 № НОМЕР_3 встановлено, що її батьком є ОСОБА_5 , матір`ю- ОСОБА_6 .

Викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане Відділом РАГС Жовківського РУЮ Львівської області 23.01.2003 року, стверджується, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть 23.01.2003 року було зроблено запис за № 13.

Суд враховує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_10 , державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області, було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька.

Спадкове майно складається з права на земельну частку площею 1,91 га, що перебуває у власності ТзОВ «Підлісне», Жовківського району Львівської області і належало померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), виданого Жовківською райдержадміністрацією 06.06.2006 року, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів 06.06.2006 року за № 2753.

З копії сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 010305, який виданий Зіболківською сільською радою 31.05.2001 року, встановлено, що ОСОБА_6 на підставі рішення Зіболківської сільської ради від 10.08.2000 року було передано у власність земельну ділянку площею 1,91 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості.

Земельна ділянка розташована на території с. Блищиводи, Зіболківської сільської ради. Землю було передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

Сертифікат зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 673.

Тобто суд приходить до висновку, що в даному сертифікаті допущено помилку щодо прізвища.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 13.07.2020 року, вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що цього ж дня було складено відповідний актовий запис № 1127.

Аналізуючи представлені документи, надаючи оцінку всі доказам, встановлені помилки в свідоцтві про одруження позивача в частині її дошлюбного прізвища, свідоцтві про її народження в частині її прізвища та прізвища її батьків, та зважаючи на те, що її мати та батько померли, а в свідоцтві про їх смерть їх прізвищем зазначено ОСОБА_7 , суд приходить до висновку, що є наявні підстави для встановлення факту родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а вона відповідно її дочкою.

Беручи до уваги те, що в свідоцтві про смерть матері позивача вказано її прізвище як ОСОБА_7 , суд приходить також до висновку, що наявні підстави встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа, а саме сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 010305, який виданий Зіболківською сільською радою 31.05.2001 року, зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 673, згідно якого ОСОБА_6 на підставі рішення Зіболківської сільської ради від 10.08.2000 року було передано у власність земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства, розташовану на території с. Блищиводи, Зіболківської сільської ради площею 1,91 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості.

Щодо позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

А тому після смерті матері позивача, ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на право на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Ч. 2 ст. 1223 ЦК України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відомостей про те, що ОСОБА_2 складався заповіт немає, а тому є підстави вважати, що спадкування після її смерті відбувається за законом.

Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкоємця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

А тому, позивач як дочка померлої ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після її смерті.

Суд враховує, що ОСОБА_2 померла у віці 91 рік, а її батьки померли ще до її смерті.

Як стверджує позивач у позовній заяві, інших дітей крім неї у ОСОБА_2 не було, як наслідок інших спадкоємців першої черги за законом крім неї після смерті матері немає.

Позивач, як спадкоємець за законом звернулася у Жовківську державну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну частку (пай) площею 1,91 га, що розташований на території села Блищиводи.

Однак, у Жовківській ДНК їй усно було роз`яснено про те, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки так як не була зареєстрована разом із матір`ю на день її смерті, згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України повинна була звернутися до нотаріуса упродовж шестимісячного строку після смерті із заявою про прийняття спадщини.

З копії довідки № 1458, яка видана Комунальним підприємством «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства» 30.08.2021 року, встановлено, що ОСОБА_2 до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується штампом у її паспорті громадянина України.

Суд враховує посилання позивача на те, що її мати померла у віці 91 року, не могла себе обслуговувати самостійно, як наслідок упродовж тривалого часу до дня смерті, а саме більше 10 років вона фактично проживала разом із нею у квартирі АДРЕСА_3 . Крім того, місцем смерті ОСОБА_2 зазначено місто Львів.

Ч. 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Як наслідок, зважаючи на те, що позивача не була зареєстрована з матір`ю на день її смерті, їй в шестимісячний строк після відкриття спадщини, тобто після смерті матері, ОСОБА_2 , необхідно було звернутися у нотаріальну із заявою про прийняття спадщини за законом.

Як наслідок позивач пропустила строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, яка є незмінною.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд враховує, що Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 року до 31.08.2020 року в Україні запроваджено карантин. Внаслідок карантинних обмежень обмежувався рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень. Карантинні обмеження продовжувалися у різних способах.

Позивач зазначає в позовній заяві про те, що вона будучи обізнаною в тому, що важче переносять коронавірусну інфекцію люди похилого віку та особи з супутніми хворами, боялася виходити із квартири, в якій проживала та відповідно їхати у місто Жовква, що за 30 км від місця її проживання, для того щоб подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Суд враховує на викладене позивачем у позовній заяві про те, що вона часто хворіє, що підтверджується висновоком дослідження № 45098 від 06.01.2020 року, який складений лікарем другої міської поліклініки Лукачук О. А.

Позивач є пенсіонером, що підтверджується копією свідоцтва про загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 1742501448, яке видане Пенсійним фондом України 11.06.2004 року.

З матеріалів справи не не встановлено інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 .

А тому, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, та приходить до висновку, що для захисту прав позивача як спадкомця за законом ОСОБА_1 необхідно визначити додатковий строк для прийняття спадщини - 3 місяці із дати набранням рішенням суду законної сили, що буде достатньо для позивача для того щоб звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Зібрані в справі докази та встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 315-318, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1216-1218, 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 1 ст. 1223, ст. 1261, ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, статтею 1272 Цивільного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту родинних відносин, належності правовстановлюючого документа, визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Франківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 23.07.2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , а ОСОБА_1 відповідно є дочкою ОСОБА_2 .

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа, а саме сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 010305, який виданий Зіболківською сільською радою 31.05.2001 року, зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 673, згідно якого ОСОБА_6 на підставі рішення Зіболківської сільської ради від 10.08.2000 року було передано у власність земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства, розташовану на території с. Блищиводи, Зіболківської сільської ради, площею 1,91 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованій та фактично проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Франківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 23.07.2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 3 (трьох) місяців із дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 10.11.2021 року.

Суддя: Олещук М. М.