Вирок № 101045493, 11.11.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/7411/18

1-кп/221/149/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Безрук Т. В.,

при секретарі Чемізовій Г.О.,

за участю прокурора Карпової Т.Т.,

захисника Лісодіда О. В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Волноваха кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050630001483 від 19.08.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Волноваха Донецької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше судимого:1) 26.06.2006 року Докучаєвським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 289 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; 2) 08.09.2008 року Бердянським міським судом Запорізької області за ч.1 ст. 393 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 06.05.2016 року Волноваським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 6 місяців арешту; 4) 17.11.2017 року Волноваським районним судом за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, ухвалою Волноваського районного суду від 13.12.2019 року випробувальний термін скасовано, засудженого направлено для відбування покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У вечері 16.08.2018 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_2 знаходились у будинку АДРЕСА_1 , де спільно вживали спиртні напої. Під час розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на грунті раптово виниклих неприязних стосунків розпочався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_1 виник умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . З метою реалізації свого умислу ОСОБА_1 , діючи умисно та усвідомлюючи свої дії, стислими в кулак руками обох рук наніс декілька ударів в область обличчя ОСОБА_2 , внаслідок яких остання не втримала рівновагу та впала на підлогу. Після чого ОСОБА_1 продовжуючи свій умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , лівою ногою, взутою у взуття, наніс останній не менше одного удару в область голови та правою ногою в область тулубу зліва, чим спричинив ОСОБА_2 двофазний розрив селезінки, який супроводжувався внутрішньочеревною кровотечою та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, відкритий перелом нижньої щелепи, який ускладнився посттравматичним остеомієлітом, абсцесом, що відносить до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вину в свою у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України не визнав, свою провину визнає лише в частині спричинення потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Обвинувачений показав наступне.

На протязі приблизно двох років до події інкримінованого кримінального правопорушення він мав відносини з потерпілою ОСОБА_2 . Разом вони не проживали, остання періодично приїздила до нього.

16.08.2018 року разом з ОСОБА_2 за місцем його проживання вони вживали спиртні напої, під час чого між ними виникла сварка на грунті ревнощів. Під час сварки він один раз вдарив ОСОБА_2 рукою в обличчя. Вдарив долонею або кулаком, на теперішній час точно не пам`ятає, внаслідок чого в неї з рота пішла кров, він приніс їй рушник. В момент удару ОСОБА_2 сиділа у креслі, а він поруч на дивані. ОСОБА_2 повідомила, що він їй вибив зуб, він погодився відшкодувати їй збиток. В той вечір вона залишилась ночувати у нього, додому не поїхала. Вранці наступного дня за місцем його проживання приїхали працівники поліції, яких він викликав з приводу неправомірних дій працівників ДТЕК. Працівникам поліції ОСОБА_2 поскаржилась на те, що він її побив та поїхала з ними. Через кілька днів ОСОБА_2 зателефонувала йому та повідомила, що він зламав їй щелепу, тому вона їде на лікування до м. Маріуполя. Вже наприкінці вересня 2018 року за місцем його проживання знов приїхали працівники поліції, які звинуватили його у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . При цьому вони продемонстрували йому відео слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 , під час якого остання показувала яким саме чином він побив її. Працівники поліції запропонували йому на слідчому експерименті показати все так, як показує ОСОБА_2 , а якщо він не погодиться, то вони пригрозили йому викликати орган опіки та забрати в нього двох малолітніх дітей, яких він виховував самостійно. Будучи наляканим цим, він погодився та під час слідчого експерименту за його участю показав так само, як показувала ОСОБА_2 , що начебто він під час конфлікту наносив їй удари ногами по тулубу, хоча насправді він цього не робив.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вина останнього у скоєнні умисного спричинення тяжких тілесних ушкоджень знайшла своє підтвердження сукупністю наступних доказів.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні 12.12.2019 року показала, що в період 2017-2018 років проживала у цивільному шлюбі з обвинуваченим ОСОБА_1 за місцем проживання останнього в смт. Новотроїцьке.

16.08.2018 року, у вечірній час, приблизно о 18.00-19.00 годині, після спільного вживання спиртних напоїв між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_1 вдарив її кулаком в обличчя ліворуч, від чого вона впала на підлогу, на коліна. Також ОСОБА_1 вдарив її ногою в область підборіддя. З рота в неї пішла кров. Ногами ОСОБА_1 в область тулубу в той день її не бив. Область селезінки в неї боліла і до цієї події, він побив її раніше, в літку 2018 року. Бив ногами по тулубу, в той час, коли вона лежала на підлозі. Вранці наступного дня вона пішла від ОСОБА_1 і звернулася до лікарні, була направлена на лікування до м. Маріуполь. В лікарні пішла в туалет і відчула сильний біль в животі. В подальшому їй зробили операцію в м. Курахово та виявили розрив селезінки. На лікування ОСОБА_1 дав їй лише 90 гривень.

Будучи додаткова допитаною в судовому засіданні 19.09.2021 року потерпіла ОСОБА_2 показала, що на теперішній час точно не пам`ятає, чи бив її ОСОБА_1 16.08.2018 року ногами в область тулубу. Можливо в область тулубу бив раніше, влітку 2018 року. Під час досудового слідства пам`ятала добре та говорила правду. На слідчому експерименті також казала правду. Після того як їй стало погано в лікарні м. Маріуполя, вона поїхала додому. Вже в вечері її стало гірше, швидка відвезла її до лікарні в м. Курахово, де зробили УЗІ та виявила розрив селезінки, після чого прооперували.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , показала, що обставин події 16.08.2018 року не пам`ятає. Також показала, що разом з мамою та малолітнім братом вони приїздили до дядька ОСОБА_4 . В їх присутності дядько ОСОБА_4 не однократно бив маму, одного разу бив палкою.

Допитаний в судовому засіданні малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з приводу подій 16.08.2018 року та взаємовідносин між його матір`ю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нічого не показав.

Згідно листа ДКУ «Волноваська центральна районна лікарня» № 2/271/01-01-04 від 04.09.2018 року на ім`я слідчого СВ Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 встановлено, що ОСОБА_2 , 1986 р.н. зверталась за медичною допомогою в травмпункт Волноваської ЦРЛ 18.08.2018 року в 17.50. Діагноз: закритий перелом нижньої щелепи зліва без зміщення. Садни, забій грудної клітини. Гематоми верхніх кінцівок. ЗЧМТ? Алкогольне сп`яніння. Після огляду черговим травматологом ОСОБА_7 пацієнтці було рекомендовано подальше лікування у стоматолога (а.с. 154).

Згідно листа КЛПУ «Волноваська стоматологічна поліклініка» № 131 від 28.08.2018 року на ім`я слідчого СВ Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 встановлено, що 21.08.2018 року до них звернулася ОСОБА_2 , 1986 р.н. Після огляду ОСОБА_2 був встановлений діагноз: перелом нижньої щелепи у фронтальному (ментальному) відділі, флегмона дна порожнина рота. Хвора направлена на консультацію до щелепно-лицьового хірурга ЩЛХВ Лікарні термінової медичної допомоги м. Маріуполь з метою уточнення діагнозу та подальшого стаціонарного лікування (а.с. 155).

Згідно довідки КУ «Маріупольська міська лікарня швидкої медичної допомоги» № 26 від 04.09.2018 року встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно зверталася до стоматологічного відділення МЛШМД 21.08.2018 року о 15.40. Діагноз: гострий травматичний остеомієліт нижньої щелепи. Абсцес підборідної області, відкритий перелом нижньої щелепи в області фронтального відділу. Рекомендовано: госпіталізація в ВХС МЛШМД (а.с. 156).

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2675/399 КУ Міська лікарня швидкої медичної допомоги на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що остання перебувала у стаціонарі з 21.08.2018 року по 27.08.2018 року. Повний діагноз: відкритий перелом нижньої щелепи у фронтальному відділ зліва. Гострий посттравматичний остеомієліт нижньої щелепи. Абсцес підборідного трикутника. Короткий анамнез: скарги на біль та припухлість нижньої щелепи. Зі слів хворої 16.08.2018 року побита співмешканцем (а.с. 157).

Згідно медичної карти стаціонарного хворого № 2725 Курахівської міської лікарні на ім`я ОСОБА_2 встановлено, що остання поступила у лікарню 26.08.2018 року зі скаргами на біль у животі, який з`явився після акту дефекації. Анамнез захворювання: зі слів з 16.08.2018 року на 17.08.2018 року біла побита чоловіком. 18.08.2018 року звернулася до Волноваської міської лікарні, де була виконана Rо нижньої щелепи. Була направлена у лікарню до м. Маріуполь, де проходила лікування. 25.08.2018 року самовільно покинула лікарню, повернулася додому, після двох актів дефекації з`явився біль у животі. Швидкою допомогою доставлена в сан. пропускник Курахівської міської лікарні. Оглянута черговим лікарем. Госпіталізована в хірургічне відділення. Діагноз: загострення хронічного панкреатиту. Кишкова непроходимість. План лікування: оперативне лікування. Передопераційний висновок: у хворої дані за 2-х фазний розрив селезінки. Внутрішньочеревна кровотеча. Діагноз після операції: закрита травма живота, 2-х фазний розрив селезінки, який ускладнився внутрішньочеревною кровотечею (162-172).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 18.09.2018 року за участю потерпілої ОСОБА_2 встановлено, що під час вказаної слідчої дії остання при понятих на статисті показала механізм спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 наносив удари в обличчя долонями в область щок та при цьому тримав за волосся. Потім правою рукою схопив за горло, вдарив в обличчя рукою, якою саме, не пам`ятає, але від удару вона впала на підлогу на правий бік та ОСОБА_1 наніс удар ногою, якою саме не пам`ятає, в обличчя. Потім ногою вдарив у ліву частину тулубу (173-174).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 01.10.2018 року за участю потерпілої ОСОБА_2 , фототаблиці та відеозапису до нього, переглянутого в судовому засіданні, встановлено, що під час вказаної слідчої дії ОСОБА_2 при понятих на статисті показала механізм спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . ОСОБА_2 пояснила, що 16.08.2018 року в неї виник конфлікт з ОСОБА_1 за місцем проживання останнього. В ході конфлікту ОСОБА_1 наніс їй декілька ударів по обличчю руками, внаслідок яких вона впала на підлогу. Після чого ОСОБА_1 наніс їй удар ногою в обличчя та декілька ударів ступнею ноги в область лівого підребер`я (175-179).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 01.10.2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 та відеозапису до нього, переглянутого в судовому засіданні, встановлено, що під час вказаної слідчої дії ОСОБА_1 при понятих на статисті показав механізм спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . ОСОБА_1 пояснив, що 16.08.2018 року за місцем його проживання у нього виник конфлікт з ОСОБА_2 . В ході конфлікту він наніс ОСОБА_2 декілька ударів по обличчю рукою, внаслідок чого остання впала на підлогу. Після чого він наніс їй удар ногою в обличчя та декілька ударів ступнею ноги в область лівого підребер`я (а.с. 180-183).

Згідно висновку експерта № 104 від 15.09.2018 року встановлено, що при зверненні за медичною допомогою у ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: відкритий перелом нижньої щелепи, який ускладнився гострим посттравматичним остеомієлітом (запалення кісткової тканини), абсцесом (гнильним запаленням м`яких тканин у місці перелому), який утворився від дії тупого предмету (не менш ніж від однієї травмуючої дії) та відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як викликавшим тривалий розлад здоров`я (понад три тижні); двофазний розрив селезінки (розрив, при якому розрив капсули селезінки настає не безпосередньо після травматичного впливу, а через певний час), який супроводжувався внутрішньочеревною кровотечею, що утворився від дії тупого предмету (не менш ніж від однієї травмуючої дії) та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Вищезазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_2 могли виникнути внаслідок нанесення ударів руками людини, стислими в кулак або ногами людини. Утворення даних тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 внаслідок падання є малоймовірним. Відкритий перелом нижньої щелепи у ОСОБА_2 міг виникнути при обставинах, на які вказує ОСОБА_2 у допиті в якості потерпілої, а саме внаслідок нанесення удару у ділянку щелепи. Двофазний розрив селезінки у ОСОБА_2 не міг утворитися при обставинах, на які вказує ОСОБА_2 у допиті в якості потерпілої, оскільки остання не зазначила якої-небудь травматичної дії у ділянку локалізації селезінки (а.с. 185).

Згідно висновку експерта № 106 від 21.09.2018 року встановлено, що тілесні ушкодження у ОСОБА_2 могли утворитися при обставинах, на які вона вказує у слідчому експерименті, проведеному 18.09.2018 року (відкритий перелом нижньої щелепи, який ускладнився гострим посттравматичним остеомієлітом, абсцесом, міг утворитися внаслідок нанесення удару рукою ОСОБА_1 у ділянку нижньої щелепи ОСОБА_2 , а двофазний розрив селезінки міг утворитися внаслідок нанесення ОСОБА_1 удару ногою у ліву частину тулубу ОСОБА_2 . Тілесні ушкодження у ОСОБА_2 могли утворитися в строк. На який вона вказує в ході допиту в якості потерпілої, а саме у вечорі 16.08.2018 року (а.с. 186-187).

Згідно висновку експерта № 115 від 04.10.2018 року встановлено, що тілесні ушкодження у ОСОБА_2 могли утворитися при обставинах, на які вказує підозрюваний ОСОБА_1 у слідчому експерименті, проведеному 01.10.2018 року (відкритий перелом нижньої щелепи, який ускладнився гострим посттравматичним остеомієлітом, абсцесом, міг утворитися як внаслідок нанесення удару кистю ОСОБА_1 , так і внаслідок нанесення удару ногою ОСОБА_1 у ділянку нижньої щелепи ОСОБА_2 . А двофазний розрив селезінки міг утворитися внаслідок нанесення ОСОБА_1 удару ногою у ділянку лівого підребер`я ОСОБА_2 .

Тілесні ушкодження у ОСОБА_2 могли утворитися при обставинах, на які вона вказує у слідчому експерименті, проведеному 01.10.2018 року (відкритий перелом нижньої щелепи, який ускладнився гострим посттравматичним остеомієлітом, абсцесом, міг утворитися як внаслідок нанесення удару кистю ОСОБА_1 , так і внаслідок нанесення удару ногою ОСОБА_1 у ділянку нижньої щелепи ОСОБА_2 , а двофазний розрив селезінки міг утворитися внаслідок нанесення ОСОБА_1 удару ногою у ділянку лівого підребер`я ОСОБА_2 (а.с. 188-189).

З висновку судово-психіатричної експертизи № 1028 від 09.10.2018 року встановлено, що ОСОБА_1 в період часу, який відповідає інкримінованому правопорушенню, яким – небудь хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, слабоумством, іншим хворобливим станом не страждав. Є психічно здоровим. На час вчинення правопорушення знаходився у стані гострої алкогольної інтоксикації. В період часу, який відповідає інкримінованому правопорушенню, за своїм психічним станом міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 у стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився. Знаходився у стані гострої алкогольної інтоксикації. За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 яким-небудь хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, слабоумством, іншим хворобливим станом не страждає. За своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 190-194).

Оцінивши в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що подія інкримінованого обвинуваченому злочину мала місце та його вина у його вчиненні в повній мірі знайшла своє підтвердження вищенаведеними доказами.

Показання, наданні обвинуваченим ОСОБА_1 під час судового розгляду, відповідно до яких він заперечує свою причетність до спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 у виді двофазного розриву селезінки, суд розцінює як засіб захистку своїх інтересів та намагання уникнути відповідальності за скоєне. Така позиція обвинуваченого в повній мірі спростована іншими дослідженими судом доказами. Зокрема такими доказами є протоколи слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_2 та участю обвинуваченого ОСОБА_1 , під час якого останній у присутності понятих та інших учасників слідчої дії добровільно розказував та показував про скоєння ним злочину. Показання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень під час слідчого експерименту аналогічні показанням потерпілої ОСОБА_2 під вказаної слідчої дії та були взяті до уваги експертом при надані вище дослідженого висновку експерта № 115 від 04.10.2018 року.

Стосовно розбіжностей в показаннях потерпілої ОСОБА_2 щодо дати нанесення обвинуваченим ОСОБА_1 удару ногою в область лівого підребер`я, що потягло за собою двофазний розрив селезінки, суд пояснює такі розбіжності в показаннях потерпілої тривалим періодом часу, який пройшов з моменту події до першого допиту потерпілої у судовому засіданні. Крім того, як пояснила сама потерпіла ОСОБА_2 , під час досудового слідства вона добре пам`ятала обставини події та давала правдиві показання. А тому при визначені дати спричинення обвинуваченим ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень потерпілій суд ураховує показання потерпілої ОСОБА_2 надані нею під час проведення слідчого експерименту за її участю, під час якого вона показала, що удари в область лівого підребер`я обвинувачений ОСОБА_1 наніс їй саме 16.08.2018 року. В іншій частині показання потерпілої ОСОБА_2 в повній мірі узгоджуються з дослідженими судом доказами, а саме з виписками з історій хвороб останньої, висновками експерта.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо застосування до нього психологічного тиску з боку працівників поліції, внаслідок чого він дав неправдиві показання та зізнався у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд не приймає до уваги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження жодними належними та допустимими доказами.

Таким чином, оцінивши в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що подія злочину мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю, а його умисні дії, що виразилися в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.121 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого суд ураховує, що ОСОБА_1 є особою раніше судимою, не працює, неодружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується негативно.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення ним кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи вищевикладені обставини, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , беручи до уваги тяжкість скоєного злочину суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та вважає доцільним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст.121 ч. 1 КК України. А оскільки ОСОБА_1 після постановлення у відношенні нього вироку 17.11.2018 року Волноваським районним судом Донецької області, але до повного відбуття покарання скоїв новий злочин, в порядку ст. 71 КК України суд вважає необхідним до покарання, призначеного за новим вироком, частково ( у вигляді 1 року позбавлення волі) приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з часу затримання за попереднім вироком відповідно до протоколу затримання на а.с. 68 з 14.02.2020 року з 19.00 години.

Речові докази та судові витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Керуючись ст.ст.86, 368-371, 373-374, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_1 до покарання, призначеного за новим вироком, частково, у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 17.11.2018 року та остаточно призначити йому покарання за сукупність вироків у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання за попереднім вироком з 14 лютого 2020 року з 19.00 години.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через Волноваський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Т.В. Безрук