Рішення № 101044047, 21.10.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16501/21

Провадження № 2/761/8496/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.,

з участю секретаря Бражніченко І.О.

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості Займи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив

У травні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості Займи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно з якою просили суд стягнути з відповідача на користь ТОВ « Прості займи» заборгованість за Договором надання фінансових послуг від 27 квітня 2018 року № 180427-1222634 в загальному розмірі 48 036,74 грн., з яких: сума кредиту становить - 2 000,00 грн., проценти за користування кредитом - 42 649,47 грн, пеня - 800,53 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 543,76 грн., три відсотки річних від простроченої суми - 2 042,98 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 квітня 2018 року між ТОВ «Прості займи» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 180427-122634 на суму 2 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,00 грн. за кожен день такого користування, строком на 18 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача. Кредитний договір було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в електронній формі, яка відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової форми. ТОВ «Прості займи» є фінансовою установою та здійснює діяльність щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Товариство виконало свої зобов`язання з приводу надання грошових коштів, перерахувало кошти за Кредитним договором на банківську картку позичальника платіжною системою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (далі - ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ»), яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «FLASHPAY». Відповідно до довідки, наданої ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на підтвердження виконання переказу, 27 квітня 2018 року о 12:42:35 відповідачу були перераховані грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн.

Таким чином, відповідно до Кредитного договору, відповідач взяв на себе зобов`язання повернути кредит у розмірі 2000,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 720,00 у строк 18 календарних днів з дня отримання кредиту. Окрім зазначеного, відповідач також взяв на себе зобов`язання, у разі виникнення заборгованості, сплатити неустойку у вигляді пені згідно з умовами Кредитного договору.

Термін платежу за договором настав 14 травня 2018 року, однак відповідач не виконав свої зобов`язання, не повернула отримані кошти та не сплатила проценти. Позивач зазначає, що станом на 13 квітня 2021 року заборгованість відповідача за Кредитним договором склала 48 036,74 грн., з яких: сума кредиту становить - 2 000,00 грн., проценти за користування кредитом - 42 649,47 грн., пеня - 800,53 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 543,76 грн., три відсотки річних від простроченої суми - 2 042,98 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а справу розглядати у його відсутність.

Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що кредит вона не брала, а в той час губила свій паспорт, який повернули за винагороду.

не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

27 квітня 2018 року між ТОВ «Прості займи» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 180427-122634 (а.с. 15).

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала кредит на особисті потреби в розмірі 2 000 грн, строком на 18 днів до 14 травня 2018 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 720,00 грн (2 % за кожен день користування кредитом, 730 % річних) (а.с. 15).

Відповідно до умов договору при виникненні заборгованості ОСОБА_1 зобов`язалася сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 3 % за кожен день користування у межах встановленого строку та пеню у розмірі 3,64 % від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на 15 й день - 5,02 %, на 30 й день - 7,67 %.

Кредитний договір було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в електронній формі, яка відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової форми. ТОВ «Прості займи» є фінансовою установою та здійснює діяльність щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Товариство виконало свої зобов`язання з приводу надання грошових коштів. Кошти за Кредитним договором перераховані на банківську картку позичальника (відповідача) платіжною системою ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (WayForPay), яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «FLASHPAY».

Згідно роз`яснень, розміщених на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг), належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в ІТС, якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів, що підтверджується інформаційною довідкою процедури оформлення заявки на видачу займу від 27 квітня 2018 року № 180427-122634 за Кредитним договором.

Відповідно до пунктів 4-6 заяви-анкети ОСОБА_1 підтвердив, що доступ до заповнення від його імені заяв-анкет на офіційному сайті відповідача (pzaim.zp.ua www.bistrozaim.ua) належить лише йому, ні які інші особи не мають можливості скористатись від його імені можливістю отримання інтернет-кредиту у Товаристві; всі заяви-анкети, що надходять від його імені на сайт (pzaim.zp.ua www.bistrozaim.ua), є дійсними та надані ним особисто; всі заявки на видачу кредитних коштів на його картковий рахунок надані з його особистого мобільного телефону є дійсними та надані ним особисто.

Згідно наданого позивачем ТОВ «Прості Займи» інформації щодо порядку (хронології) дій щодо укладення електронного договору, вчинених Товариством та Заявником в інфомраційно-телекомунікаційній системі та поза гею з зазначенням часту та дати таких дій, після подачі відповідної заяви позичальником отримано унікальний код на підтвердження оформлення позики через SМS на мобільний номер, вказаний на сайті при реєстрації, який було введено відповідачем на цьому сайті, підтвердивши подачу заяви-анкети.

Відповідач заповнив свої дані на сайті позивача. Перш ніж отримати позику, відповідач ознайомився з правилами та умовами позики (оферта) переглянувши їх за посиланням www.bistrozaim.ua і підтвердив свою згоду, поставивши відповідну позначку в пункті «З Правилами й умовами надання, позики ознайомлений, і підтверджую направлення оферти у відповідності до запропонованої редакції, а також згоду на обробку персональних даних, в тому числі на передачу даних в бюро кредитних історій». Далі, після подачі заявки, відповідач отримав унікальний код підтвердження оформлення позики через SMS на свій мобільний номер, зазначений нею при реєстрації на сайті Товариства. Після отримання SMS, відповідач ввів отриманий код на сайті, і, таким чином, підтвердив подачу заявки та підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітно-цифрової послідовності.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прості займи» виконало свої зобов`язання з приводу надання грошових коштів, а саме, кошти за Кредитним договором перераховані на банківську картку позичальника (відповідача) платіжною системою ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (WayForPay), яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «FLASHPAY».

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем.

Відповідно до пункту 7.1.5 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Відповідно до частини першої статті 30Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до довідки, наданої ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на підтвердження виконання переказу, 27 квітня 2018 року о 12:42:35 відповідачу на картвоий рахунок були перераховані грошові кошти у розмірі 2 000 грн. (а.с. 16).

Відповідно до довідки, наданої ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на користь ТОВ «Прості займи» 16.05.2018 року о 11:59.40 було отримано 870,00 грн. (а.с. 18).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина друга статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що Правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Прості займи» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статей 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, згідно з Кредитним договором, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути кредит у розмірі 2 000,00 грн., та сплатити проценти у розмірі 720,00 грн. до 14.05.2018 року. Окрім зазначеного, відповідач також взяв на себе зобов`язання, у разі виникнення заборгованості, сплатити неустойку у вигляді пені згідно з умов Кредитного договору. Також ОСОБА_1 сплатила в рахунок погашення кредиту грошові кошти в розмірі 870,00 грн.

Відповідно до розрахунків, наданих позивачем, непогашена заборгованість за кредитним договором від 27 квітня 2018 року № 180427-122634 станом на 13 квітня 2021 року становить 48 036,74 грн., з яких: сума кредиту становить - 2 000,00 грн., проценти за користування кредитом - 42 649,47 грн, пеня - 800,53 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 543,76 грн., три відсотки річних від простроченої суми - 2 042,98 грн.

Таким чином, станом на 13 квітня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Прості займи» в загальному розмірі складає 48 036,74 грн., з яких: сума кредиту становить - 2 000,00 грн., проценти за користування кредитом - 42 649,47 грн, пеня - 800,53 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 543,76 грн., три відсотки річних від простроченої суми - 2 042,98 грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк, кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 2 000,00 грн, що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо нарахованих ТОВ «Прості займи» відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК україни, частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу вищезазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 4-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору від 27 квітня 2018 року № 180427-122634 ТОВ «Прості займи», як фінансова установа, надало позичальнику суму кредиту, а останній зобов`язувався повернути надану позику у повному обсязі до 14.05.2018 року.

Таким чином, позикодавець - ТОВ «Прості займи», відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 14.05. 2018 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена позивачем ТОВ «Прості займи» до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитом в сумі 42 649,47 включає період з 14.05.2018 року по 13.04.2021 року, який виходить за межі строку кредитування.

Щодо нарахованих відсотків за період з 27.04.2018 року по 14.05. 2018 року в сумі 720,00 грн., що визначена умовами договору, то вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки процентна ставка, визначена умовами договору в конкретній сумі, сплачена позичальником, а після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позикодавцем ТОВ «Прості займи» вимога в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 42 649,47 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи викладене, згідно з розрахунку зробленого судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по кредитному договору від 27 квітня 2018 року № 180427-122634 у розмірі 1850,00 грн., яка складається із суми кредиту у розмірі 2000,00 грн. доданого розмірі процентів за період з 27.04.2018 року по 14.05.2018 року у сумі 720,00 грн. та віднято фактично сплачу суму відповідачем у розмірі 870,00 грн. (2000,00+720,00-870,00).

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 сум в порядку частини другої статті 625 ЦК України, суд враховує таке.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, індекс інфляції за весь період прострочення становить - 543,76 грн та 3 % річних від простроченої суми становить - 2 042,98 грн. Суд не повністю погоджується з правильністю нарахування зазначених сум, оскільки в ці суми ТОВ «Прості Займи» було враховано 42 649,47 грн. відсотків за користування кредитом.

Враховуючи заборгованість за договором кредиту в сумі 1850,00 грн., суд вважає, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути індекс інфляції за весь період прострочення з 15.05.2018 року по 13.04.2021 року в сумі 361,98 грн

Також, за період з 15.05.2018 року по 13.04.2021 року, на користь позивача слід стягнути 161,79 грн. у вигляді 3 % річних за час прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказана сума була розрахована таким чином: 1850,00 грн (сума боргу) х 3 % річних/100 х 1064 (загальна кількість днів прострочення виконання зобов`язання)/365 = 161,79 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо нарахованої пені в сумі 800,53 грн., то вказана сума не підлягає стягненню, оскільки розрахунок вказаної суми проведено не відповідно до статті 549 ЦК України. І в розрахунку заборгованості зазначена інша сума пені.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Прості Займи» підлягає стягненю заборгованість за кредитним договором від 27 квітня 2018 року № 180427-122634 в сукупному розмірі 2373,77 грн, яка складається з: 1850,00 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та процентів за користування кредитом; 361,98 грн - індекс інфляції за весь період прострочення; 161,79 грн - 3 % річних від простроченої суми.

Згідно із статтею 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При подачі даного позову до суду позивачем сплачено 2 270,00 грн судового збору. Оскільки позов задоволено частково (на 4,94%), тому відшкодуванню підлягають судові витрати в сумі 112,14 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 549, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1046-1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості Займи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» (адреса місцезнаходження:69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39-А, офіс 25, код ЄДРПОУ 40858239) заборгованість за кредитним договором від 27 квітня 2018 року № 180427-122634 в розмірі 2373,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 (АДПС 2451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» (адреса місцезнаходження:69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39-А, офіс 25, код ЄДРПОУ 40858239) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 112,14 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 26 жовтня 2021 року.

Суддя: