Ухвала суду № 101042314, 27.10.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3984/19

Провадження № 1-кп/645/187/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Мартинової О.М.,

секретар судового засідання – Кривченко Т.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Мартиша М.М.,

захисника – Бодян М.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , 1974 року народження, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_1 , 1974 року народження, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повідомив про те, що під час проведення досудового слідства працівниками правоохоронних органів Слобідського ВП ГУНП в Харківській області нині ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, а саме: з боку оперуповноваженого карного розшуку на ім`я ОСОБА_2 , прізвища якого він не знає, застосовувалися до нього недозволені методи ведення досудового розслідування, а саме: вчинявся психологічний тиск на обвинуваченого, виражений в погрозах застосування фізичної розправи в ДУ «Харківській слідчий ізолятор», з метою визнання останнім вини у кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12019220540001297 від 24.05.2019 року, якого він в дійсності не скоював.

Окрім зазначено, ОСОБА_1 вказав, під час проведення пред`явлення особи для впізнання, свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 зазначали про те, що перед початому слідчої дії їм було продемонстровано відео з камери відеоспостереження, на якому був зафіксований обвинувачений. Однак, потерпіла ОСОБА_5 при проведенні пред`явлення особи для впізнання, вказала спочатку на статиста, після чого, вказаним вище співробітником карного розшуку було надано їй знак, який був направлений на обвинуваченого ОСОБА_1 , в наслідок чого, вона вказала на останнього. Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яких заводив оперуповноважений на ім`я ОСОБА_2 , до кабінету для проведення слідчої дії – пред`явлення особи для впізнання, також вказували на обвинуваченого ОСОБА_1 .

Захисником Бодяном М.В. було заявлено клопотання про перевірку фактів, викладених обвинуваченим в судовому засіданні, щодо порушення норм КПК України при введенні досудового розслідування співробітниками поліції.

Прокурор: не заперечував проти клопотання захисника та проведення перевірки

Обвинувачений: також не заперечував проти задоволення даного клопотання.

Заслухавши думку учасників та дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 КПК України під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.

Виходячи зі змісту статті 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов`язком держави за статтею 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (правова позиція ЄСПЛ, викладена в рішеннях у справах «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12 червня 2008 року), «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12 березня 2009 року), «Олексій Михайлович Захарків проти України» (рішення від 24 червня 2010 року), «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 і квітня 2011 року).

Як визначив Європейський суд з прав людини у справі «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12 березня 2009 року) та у справі «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12 червня 2008 року), в тих справах, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб`єктів владних повноважень в порушення ст. 3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов`язку держави відповідно до ст. 1 Конвенції, вимагає за своїм змістом, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування.

З викладеного слідує, що забезпечення перевірки заяви про застосування недозволених методів шляхом проведення уповноваженим органом офіційного розслідування щодо можливих порушень гарантованих статтями 27, 28 Конституції України прав людини є обов`язковим.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що залишення судами без уваги доводів учасника справи про застосування до нього незаконних методів ведення розслідування ставить під сумнів законність та обґрунтованість судового рішення, оскільки висновок про допустимість доказу має ґрунтуватися на результатах проведення належної перевірки шляхом офіційного розслідування.

Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Положеннями статті 206 КПК України передбачені обов`язки щодо захисту прав людини лише слідчого судді, однак, частина 6 статті 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

З`ясування питання щодо застосування до обвинувачення з боку працівників правоохоронних органів недозволених методів слідства (фізичного впливу та психологічного тиску ) має істотне значення для кримінального провадження

Таким чином, з метою повного та всебічного встановлення усіх обставин кримінального провадження та ухвалення законного та обґрунтованого рішення, суд вважає, за необхідне перевірити вказані обвинуваченим обставини.

Відповідно до ч.3 ст.333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження і вони не можуть бути перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 216 КПК України досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів, здійснюється слідчими органів Державного Бюро розслідувань, під юрисдикцією яких знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення (ч. 1ст. 218 КПК України), то внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування слід доручити Територіальному управлінню Державного Бюро розслідувань, розташованому у місті Полтава.

Таким чином, суд вважає необхідним доручити Територіальному управлінню Державного Бюро розслідувань, розташованому у місті Полтава, організувати проведення перевірки та дослідження фактів про застосування з боку співробітників правоохоронних органів Слобідського ВП ГУНП в Харківській області нині ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області незаконних методів ведення досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , встановлення осіб, які, зі слів останнього, вчиняли відносно нього психологічний вплив, а також порушення норм діючого законодавства під час проведення пред`явлення особи для впізнання за участю свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та потерпілу ОСОБА_5 .

Під час виконання даного доручення, слід детально перевірити викладені обвинуваченим доводи, а завірені належним чином копії матеріалів перевірки направити до Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Відповідно до вимог ст. 333 КПК України в ухвалі суду про доручення проведення слідчої дії необхідно встановити строк виконання доручення. Враховуючи, що стосовно обвинувачених обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою недопущення порушення розумних строків розгляду кримінального провадження, суд вважає необхідним встановити строк виконання доручення до наступного судового засідання 11 листопада 2021 року.

Керуючись ст. ст.214, 333 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника Бодяна М.В. про проведення перевірки факту щодо застосування до обвинуваченого незаконних методів досудового розслідування - задовольнити.

Доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань (36014, місто Полтава, вулиця Соборності, 37), провести перевірку факту щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 , 1974 року народження, незаконних методів досудового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , 1974 року народження, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України.

Встановити строк виконання даного доручення до 11 листопада 2021 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 333 КПК України після виконання доручення зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань надати завірені належним чином матеріали перевірки до Фрунзенського районного суду м. Харкова у встановлений строк.

Копію ухвали направити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань (36014, місто Полтава, вулиця Соборності, 37) для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 11.11.2021 року.

Головуючий суддя: О.М. Мартинова