Рішення № 101041807, 03.11.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/94/2021 Справа № 641/9154/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Боговського Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання – Павленко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Капітал Фінанс», ОСОБА_2 , треті особи – ОСОБА_3 , Департамент реєстрації Харківської міської ради, Комунальне підприємство «Регістр Сервіс» Первомайської міської ради Харківської області, про скасування запису про державну реєстрацію, визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності № 33295404 від 17.09.2019 щодо квартири АДРЕСА_1 , за ТОВ «Фінансова Компанія Капітал Фінанс», код ЄДРПОУ 39544044, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Регістр Сервіс» Первомайської міської ради Харківської області Малишевим В.В.; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 19.09.2019 між ТОВ «Фінансова Компанія Капітал Фінанс» та ОСОБА_2 , посвідчений ПН ХМНО Харченко І.А., реєстровий № 3027, відшкодувати судові витрати.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 вказує, що 21.05.2008 між нею та ВАТ «Сведбанк» було укладено кредитний договір № 2001/0508/71-014, грошові кошти за яким направлені на придбання квартири АДРЕСА_2 , остання в свою чергу була передана в іпотеку за забезпечення основного зобов`язання. В подальшому між ОСОБА_1 (до реєстрації шлюбу ОСОБА_4 ) та ВАТ «Сведбанк» укладались Додаткові угоди до Кредитного договору, а також Договори про внесення змін та доповнень до Кредитного договору.

ПАТ «Сведбанк» було відступлено ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним договором № 2001/0508/71-014 від 21.05.2008, останнє в свою чергу 11.04.2019 уклало із ТОВ «ФК «Капітал Фінанс» Договір купівлі-продажу майнових прав, за яким було продано і право вимоги за кредитним договором № 2001/0508/71-014 від 21.05.2008.

19.09.2019 державним реєстратором КП «Регістр Сервіс» Первомайської міської ради Харківської області Малишевим В.В. зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ТОВ «ФК «Капітал Фінанс», того ж дня між ТОВ «ФК «Капітал Фінанс» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, посвідчений ПН ХМНО Харченко І.А.

Позивач вважає, що державна реєстрація права власності ТОВ «ФК «Капітал Фінанс» на спірну квартиру відбулась з порушенням встановленого законом порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, позивачем не отримано від нового кредитора письмової вимоги про усунення порушень, державному реєстратору не було надано документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя. Всупереч вимог ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» було звернуто стягнення на предмет іпотеки без згоди власника на її відчуження, а в порушення ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» - за майже в два рази заниженою ціною. Згідно з ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень є те, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, а тому державним реєстратором в порушення норм чинного законодавства було проведено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «ФК «Капітал Фінанс».

Також позивач вважає, що наступний вчинений щодо спірної квартири правочин – договір купівлі продажу було укладено із порушенням вимог законодавства, що має наслідком його недійсність.

Так, всупереч вимог ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ТОВ «ФК «Капітал Фінанс» було звернуто стягнення на предмет іпотеки без згоди власника на її відчуження. Статтею 36 ЗУ «Про іпотеку» передбачено. Що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, яке здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі. Договорі про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог, а ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

Також ТОВ «ФК «Капітал Фінанс» в порушення вимог ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» було звернуто на предмет іпотеки без письмового повідомлення іпотекодавця про намір укласти договір купівлі-продажу квартири, позивач не отримувала письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, в даному випадку було порушено її право на переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. При цьому, і продаж спірної квартири було здійснено за майже в два рази заниженою ціною.

Позивач стверджує, що оскаржуваний договір купівлі-продажу не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, оскільки укладений з порушенням вимог ст. 38 ЗУ «Про іпотеки», ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Від третьої особи - Департаменту реєстрації Харківської міської ради до суду надійшли пояснення, з яких вбачається, що внесення відомостей до Державного реєстру прав відбувається виключно на підставах та в порядку, визначених Законом. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасування та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. а п. 2 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключного з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства. Крім того, відповідно до відомостей Державного реєстру прав право власності на спірну квартиру зареєстровано на теперішній час за особою, відмінною від відповідачів у справі, проте питання щодо припинення права власності або витребування майна від зазначеної особи позивачем не порушується.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Лебединська І.С. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити. Додатково представник позивача зазначала, що з огляду на правові позиції Верховного Суду обраний спосіб захисту відповідає положенням діючого законодавства.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова Компанія Капітал Фінанс» Страшненко К.М. у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, в подальшому в судові засідання не з`являвся.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи - Департаменту реєстрації Харківської міської ради подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Треті особи - ОСОБА_3 та представник КП «Регістр Сервіс» Первомайської міської ради Харківської області у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

21.05.2008 між позивачем ОСОБА_5 та ВАТ «Сведбанк» укладено кредитний договір № 2001/0508/71-014, за умовами якого ОСОБА_1 було надано грошові кошти у вигляді кредиту в розмірі 58000,00 доларів США строком по 20.05.2038 включно. Кредитні кошти були призначені для здійснення ОСОБА_1 розрахунків по договору купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з метою придбання квартири АДРЕСА_1 .

21.05.2008 між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір, посвідчений ПН ХМНО Бервено Н.І., за умовами якого для забезпечення належного виконання ОСОБА_1 вимог ВАТ «Сведбанк», що випливають з кредитного договору № 2001/0508/71-014 від 21.05.2008 в іпотеку передано належне ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2008 нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 .

Також, між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладались Додаткові угоди та Договори про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 2001/0508/71-014 від 21.05.2008, якими, в тому числі змінювались процентна ставка за кредитом.

В подальшому, 25.05.2012 між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами іпотеки, договорами застави та договорами поруки, вказаними у Додатку, в тому числі і щодо кредитного договору № 2001/0508/71-014 від 21.05.2008 та договору іпотеки № 2001/0508/71-014 від 21.05.2008.

В повідомленні ПАТ «Дельта Банк» від 05.06.2012 на адресу позивача ОСОБА_1 щодо відступлення права вимоги містилась вказівка на здійснення усіх платежів за кредитним договором з 25.05.2012 на реквізити АТ «Дельта Банк».

11.04.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія Капітал Фінанс» було укладено Договір про відступлення права вимоги, посвідчений ПН КМНО Іванченко В.Ю., за яким до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором № 2001/0508/71-014 від 21.05.2008 та договором іпотеки № 2001/0508/71-014 від 21.05.2008.

17.09.2019 державним реєстратором КП «Регістр Сервіс» Первомайської міської ради Харківської області Малишевим В.В. було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова Компанія Капітал Фінанс» на підставі Іпотечного договору, посвідченого 21.05.2008 ПН ХМНО Бервено Н.І.

19.09.2019 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ПН ХМНО Харченко І.А., право власності на спірну квартиру перейшло від ТОВ «Фінансова компанія Капітал Фінанс» до ОСОБА_2 .

При цьому, в матеріалах нотаріальної справи міститься іпотечне повідомлення від 02.07.2019 в порядку ст.ст. 37,38 «Про іпотеку», яким ТОВ «Фінансова Компанія Капітал Фінанс» вимагає від ОСОБА_7 погасити заборгованість, а в разі невиконання даної вимоги новий кредитор залишає за собою право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

11.10.2019 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ПН ХМНО Карташовою С.І., право власності на квартиру АДРЕСА_1 , перейшло від ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка є третьою особою у даній справі.

Згідно даних Реєстру територіальної громади м. Харкова позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 , у період з 18.04.2019 по 19.09.2019.

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначені підстави для відмови в державній реєстрації прав.

Так, підставами для відмови в державній реєстрації прав є:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;

13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).

Пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015, зі змінами та доповненнями, в редакції, що діяла на момент вчинення реєстраційної дії встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Протягом дії Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яким є нерухоме житлове майно загальною площею в межах, визначених зазначеним Законом, що виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, також подається заява, що підтверджує згоду іпотекодавця - громадянина України на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України “Про нотаріат”, крім випадків встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності іпотекодавця на інше нерухоме житлове майно (його частину) у Державному реєстрі прав чи в його невід`ємній архівній складовій частині або надання державному реєстратору документів, якими підтверджується, що відповідне нерухоме житлове майно не є місцем постійного проживання іпотекодавця.

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, обтяжень речових прав на передане в іпотеку майно, у тому числі внесення після державної реєстрації іпотеки іпотекодавця до Єдиного реєстру боржників, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

При цьому, виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначені способи захисту.

Так, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні – гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 за № 340–ІХ, який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, законодавцем вже виключено такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 у практичному аспекті не зможуть забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а значить не спроможні надати особі ефективний захист її прав, а відтак задоволенню не підлягають.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування запису про державну реєстрацію, визнання недійсним договору купівлі-продажу – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку, а саме апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Капітал Фінанс», код ЄДРПОУ 39544044, м. Харків, вул. Москалівська,92.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

Третя особа - ОСОБА_3 , РНОКПП не відомий, АДРЕСА_5 .

Третя особа - Департамент реєстрації Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 40214227, м. Харків, пл. Конституції,7.

Третя особа - Комунальне підприємство «Регістр Сервіс» Первомайської міської ради Харківської області, Харківська область, м. Первомайський, мікрорайон 1/2, буд. 58 кім. 4.

Повне судове рішення складено 13 листопада 2021 року.

Суддя: Д. Є. Боговський