Ухвала суду № 101041524, 10.11.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14689/21

Провадження № 2-а/638/535/21

У Х В А Л А

іменем України

10 листопада 2021 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі

головуючої судді – Штих Т.В.

за участі секретаря Овчаренко К.В.,

розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення,-

встановив:

Позивач звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення.

Ухвалою від 04 жовтня 2021 року відкрите спрощене провадження.

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник відповідача через канцелярію суду надав клопотання про залишення позовних вимог без розгляду.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Позивач оскаржує рішення Головного управління ДМС у Харківській області від 30.03.2018 року про примусове повернення з України, посилається на те, що про оскаржуване рішення він дізнався лише 08.09.2021 року, а відтак, робить висновок, що строк звернення до суду з позовом починається саме з указаної дати.

Позивач в порушення вимог чинного законодавства, своєчасно не залишив територію України. При цьому не звертався до органів міграційної служби з питань надання дозволу на імміграцію чи продовження строку перебування на території України.

У зв`язку з вищевказаним, 30.03.2018 року відносно позивача було прийнято рішення про примусове повернення з України.

Із вказаним рішенням позивач ознайомився особисто під власний підпис 30.03.2018 року, та був повідомлений про необхідність залишити територію України не пізніше 03.04.2018 року, а також ознайомлений з наслідками у разі ухилення від виїзду за межі України у визначений термін.

Тобто позивач був обізнаний про наявність даного рішення. Разом з тим, до суду звернувся лише у вересні 2021 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Тобто, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (Colder v. The United Kingdom, § 38; Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року).

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані, У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. judgment of 28 October 1998).

Крім того, у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, згідно приписів частин першої та другої статті 122 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, після ознайомлення позивача із рішенням ГУ ДМС у Харківській області від 30.03.2018 року про його примусове повернення позивач мав можливість дізнатися про порушення своїх прав та звернутися до суду за їх захистом.

Разом з тим, позивач із даним позовом звернувся до суду у вересні 2021 року, при цьому, позивач не наводить обґрунтованих підстав, які незалежно від його волі заважали б йому використати право на судовий захист своїх прав та інтересів у строк, передбачений чинним законодавством, тобто у шестимісячний строк, починаючи з 30.03.2018 року.

Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.

Положеннями частини четвертої статті 123 КАС України передбачено: якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст. 123 КАС України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення – залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

У випадку, якщо ухвала була постановлена за відсутності особи в той же самий строк з моменту отримання вказаної ухвали.

Суддя Т.В. ШТИХ.