Рішення № 101041483, 01.11.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13501/18

Провадження № 2/638/1830/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Дикарєвої Л.Е.,

позивача ОСОБА_1 ,

прокурора Мельничук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про компенсацію моральної шкоди, спричиненої тривалою протиправною бездіяльністю,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України в якому просить стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України компенсацію моральної шкоди у розмірі 170 000 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що 15 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Харківської обласної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення. Однак уповноважена особа Харківської обласної прокуратури не внесла відомості у ЄРДР у зв`язку з чим, позивач змушений був звернутися до суду. Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2018 року скаргу позивача задоволено, та зобов`язано уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 15.01.2018. На виконання вказаної ухвали 22 лютого 2018 року були внесені відомості до ЄРДР за заявою позивача. 20 березня 2018 року по кримінальному провадженню №42018221090000059 позивачу було видано пам`ятку про права та обов`язки та допитано в якості свідка. Інших процесуальних дій по вказаному кримінальному провадженню виконано не було. 17 травня 2018 року слідчий Шевченко А.В. виніс постанову про закриття кримінального провадження №42018221090000059. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2018 року постанова слідчого від 17.05.2018 скасована. Таким чином, своїми діями уповноваженні особи відповідача завдали ОСОБА_1 моральні страждання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

22 листопада 2018 року до суду надійшов відзив від представника Прокуратури Харківської області в якому вона зазначає, що кримінальне провадження тривалий час розслідується не з вини слідчого, а сам позивач зловживає своїми процесуальними правами про що свідчать його численні скарги до слідчого судді на дії слідчого (прокурора) у зв`язку з чим матеріали кримінального провадження періодично перебувають у слідчих суддів місцевого суду. Вказує, що реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень дій чи бездіяльності слідчого під час досудового слідства, не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, а сам факт скасування вказаних постанов відповідача не свідчить про протиправність дій прокуратури та завдання такими діями позивачу моральної шкоди. Позивачем не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження неправомірної поведінки слідчого та прокурора під час досудового слідства, яка б знаходилась у причино-наслідковому зв`язку з негативними наслідками для позивача. На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова 21 листопада 2019 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Харківської обласної прокуратури в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Представник співвідповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлявся.

Суд заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що в провадженні Прокуратури Харківської області перебуває кримінальне провадження №42018221090000059 від 22.02.2018 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч.1 ст. 367 КК України за заявою ОСОБА_1 .

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції Шевченко А.В. від 17.05.2018 кримінальне провадження №42018221090000059 від 22.02.2018 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч.1 ст. 367 КК України закрито.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.09.2018 року постанову старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції Шевченко А.В. від 17.05.2018 скасовано та зобов`язано продовжити досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження №42018221090000059 від 22.02.2018.

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Шевченка А.В. від 20.11.2018 року вказане кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діях слідчого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 та прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 367 КК України.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.04.2019 року постанову старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Шевченка А.В. від 20.11.2018 скасовано.

Постановою слідчого прокуратури Харківської області Семенога І.В. від 25.04.2019 кримінальне провадження №42018221090000059 від 22.02.2018 закрито з підстав відсутності складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч.1 ст. 367 КК України в діях слідчого ОСОБА_2 та прокурора Харківської місцевої прокуратури № Мороз А.О.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.09.2019 року постанову слідчого прокуратури Харківської області Семенога І.В. від 25.04.2019 скасовано.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода

у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин

чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач

в цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди в розумінні статей 1167, 1174 ЦК України.

Однією із засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, гарантоване статтею 24 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.

За правилом частини другої статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування реалізується така засада кримінального судочинства, як реалізація особою права на оскарження їх процесуальних рішень, дій чи бездіяльності до суду.

Суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності.

Наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування моральної шкоди. При цьому не будь-яке рішення слідчого судді свідчить про протиправність дій державних органів, а мають значення конкретні обставини, встановлені таким рішенням. При встановленні в порядку судового контролю слідчим суддею протиправності дій чи бездіяльності слідчих органів для вирішення питання про відшкодування шкоди необхідним є доведення заподіяння такими діями (бездіяльністю) моральної шкоди та, відповідно, наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими діями (бездіяльністю) та заподіяною шкодою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 січня 2020 року у справі № 638/11414/18 (провадження № 61-2685св19), від 01 квітня 2020 року у справі № 641/7772/17 (провадження № 61-40338св18), від 13 травня 2020 року у справі № 638/8636/17 (провадження № 61-40480св18), від 30 червня 2020 року у справі № 641/7984/17 (провадження № 61-36602св18).

Таким чином, ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова про задоволення скарг ОСОБА_1 на постанови слідчого прокуратури Харківської області свідчать про реалізацію ним передбаченого КПК України права на оскарження процесуальних рішень прокурора і не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, як це помилково вважає позивач. Саме по собі скасування постанов слідчого про закриття кримінального провадження не свідчить про протиправність дій прокуратури та завдання моральної шкоди позивачу та не має наслідків цивільно-правового характеру, враховуючи, що права та інтереси позивача були поновлені ухвалами слідчих суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних страждань, встановлення факту протиправності дій органів прокуратури, факту наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями (бездіяльністю) зазначеного органу і його вини в заподіянні цієї шкоди.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не надав належних, і неспростовних доказів на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову за його недоведеністю.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.23, 1174, 1176 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 5, 10-13, 76-82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Харківської обласної прокуратури ( ЄДРПОУ 02910108, адреса: вул. Богдана Хмельницького 4), Державної казначейської служби України (ЄДРПОУ 37567646, адреса: м. Київ, вул. Бастіонна 6) про компенсацію моральної шкоди, спричиненої тривалою протиправною бездіяльністю – відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 11 листопада 2021 року.

Суддя Л.М. Рибальченко