Вирок № 101040262, 02.11.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/925/2021

Справа № 428/8555/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Казюк Л.Г.,

прокурора Гринченка Д.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021131370000623 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Молодогвардійська Краснодонського району Луганської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, який не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, який не є інвалідом, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно вимоги про судимість, раніше судимого:

-02.06.2010 року Краснодонським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ч.ч. 1, 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст.ст.69,70,105 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

-18.09.2012 року Краснодонським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, із застосуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна, звільненого 19.11.2020 року по відбуттю строку покарання.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2021 приблизно о 15 годині 25 хвилин, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 , знаходячись на перехресті вулиці Першотравневої та бульвару Дружби Народів м. Сєвєродонецька Луганської області, побачив раніше незнайому жінку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якої на шиї знаходився ланцюжок золотистого кольору з підвіскою золотистого кольору. В цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а саме ланцюжка золотистого кольору та підвіскою золотистого кольору, які знаходилась на шиї, та належали потерпілій ОСОБА_2 .

В подальшому ОСОБА_1 направляючись слідом за потерпілою ОСОБА_2 , яка дійшла до під`їзду АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, з метою вчинення даного кримінального правопорушення, керуючись корисливим мотивом, перебуваючи ззаду, зі спини потерпілої ОСОБА_2 ,та діючи умисно, протиправно, очевидно та відкрито для останньої, ОСОБА_1 правою рукою схопив за ланцюжок золотистого кольору, на якому знаходилась підвіска золотистого кольору, що перебував на шиї потерпілої та шляхом ривку незаконно заволодів вказаним ланцюжком та підвіскою, спричинивши тілесні ушкодження потерпілій, у вигляді підшкірних гематом м`яких тканин шиї, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 16.07.2021, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Після чого з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном за власним бажанням, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 08.07.2021 ринкова вартість викраденого майна, а саме:

- ланцюжка золотого плетіння «бісмарк», 585 проби, довжиною 55 сантиметрів, вагою 11,5 грам із замком типу карабін, придбаного у 2010 році, без пошкоджень на момент вчинення кримінального правопорушення 05.07.2021 становить 19 300 гривень 79 копійок;

- золотої підвіски круглої форми, без вставок, всередині якої розміщені кільця меншого розміру, 585 проби, розміром 2,5 х 3 см, вагою 2,5 грам, на момент вчинення кримінального правопорушення 05.07.2021 становить 4195 гривень 83 копійки.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, та пояснив, що 05.07.2021 року близько 15 години, він знаходився на перехресті вул. Першотравневої та бульвару Дружби Народів у м. Сєвєродонецьку, де побачив потерпілу у якої на шиї знаходився ланцюжок золотистого кольору та вирішив відкрито викрасти зазначений ланцюжок. Після чого він пішов слідом за потерпілою, яка дійшла до під`їзду АДРЕСА_3 та перебуваючи ззаду, зі спини потерпілої правою рукою схопив за ланцюжок на якому перебувала підвіска та шляхом ривку заволодів вказаним майном, після чого втік, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Цивільний позов визнає у повному обсязі. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд даного кримінального провадження за її відсутності, в заяві вказала, що покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду, цивільний позов підтримує у повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря- психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчинених злочинів та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Розглядаючи заявлений цивільний позов ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, суд виходить з наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд приймає визнання обвинуваченим цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди в обсязі її доведення належними доказами.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_1 їй було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 23 496 грн. 62 коп., що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Таким чином, в ході судового розгляду знайшла своє підтвердження сума матеріальної шкоди, заявлена до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 у розмірі 23 496 грн. 62 коп., оскільки така сума підтверджена належними доказами в розумінні ст.ст. 76 - 80 ЦПК України, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення даного вироку до виконання.

Цивільний позов ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду у розмірі 23 496 (двадцять три тисячі чотириста дев`яносто шість) грн. 62 коп.

Речові докази:

-оптичні носії (диски) DVD-R, у кількості 7 штук, які зберігається в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням товарознавчої експертизи від 08.07.2021 року, які згідно довідки складають 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 10 коп. в дохід держави (Населенний пункт: Сєвєродонецьк, Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова