Рішення № 101040231, 12.11.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/2637/21

РІШЕННЯ

іменем України

12 листопада 2021 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання Лебідь О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Луганські області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме трудової книжки, в обґрунтування якої зазначив, що з 03.05.1980 року він працював помічником бджоляра в радгоспі імені 18 партз`їзду, де йому заповнювалась його трудова книжка. При її заповненні, працівниками відділу кадрів було помилково зазначена його дата народження як «1959», замість вірної дати народження «1960» рік. У 2021 році він звернувся до Білокуракінського об`єднаного управління ПФУ Луганської області з метою оформлення документів для призначення пенсії за віком. Своїм листом Білокуракінське об`єднане УПФУ Луганської області йому повідомило, що врахувати при призначенні пенсії за віком його трудову книжку НОМЕР_1 , яка видана на ім`я (мовою оригіналу) « ОСОБА_2 , 1959 года рождения», не має можливості, оскільки рік народження, зазначений у трудовій книжці не відповідає даним паспорта, відповідно до якого дата народження 1960 рік.

Тобто не вірно зазначена дата його народження у трудовій книжці позбавляє його можливості реалізувати своє право на призначення пенсії.

Просить суд встановити факт належності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої на його ім`я.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 08 жовтня 2021 року було замінено заінтересовану особу Білокуракінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області на його правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України Луганської області.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в заяві про встановлення факту належності просив проводити розгляд справи за його відсутності (а.с.5).

Представник заявника – адвокат Корнєва Д.І. в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без її участі та просила заяву задовольнити (а.с.26).

Заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Луганські області, в судове засідання уповноваженого представника не направили, надали письмові пояснення, згідно яких просить у задоволенні заяви відмовити, оскільки наявний спір про право, а тому така заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, просить справу розглянути без участі представника (а.с.51-53).

Суд, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, вважає встановленими наступні обставини.

Судом встановлено, що з заявник ОСОБА_1 з 03.05.1980 року він працював помічником бджоляра в радгоспі імені 18 партз`їзду, де йому заповнювалась його трудова книжка. При її заповненні, працівниками відділу кадрів була зазначена його дата народження як «1959» (а.с.9).

У 2021 році заявник звернувся до Білокуракінського об`єднаного управління ПФУ Луганської області з метою оформлення документів для призначення пенсії за віком. Своїм листом Білокуракінське об`єднане УПФУ Луганської області йому повідомило, що врахувати при призначенні пенсії за віком його трудову книжку НОМЕР_1 , яка видана на ім`я (мовою оригіналу) « ОСОБА_2 , 1959 года рождения», не має можливості, оскільки рік народження, зазначений у трудовій книжці не відповідає даним паспорта, відповідно до якого дата народження 1960 рік (а.с.8).

Згідно копії паспорта заявника ОСОБА_1 його дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Факт того, що трудова книжка дійсно належить заявнику підтверджується також тим, що прізвище, ім`я та по батькові у трудовій книжці повністю співпадає з прізвищем, ім`ям та по батькові записаними у паспорті заявника російською мовою; з архівних витягів № 07-03/30, № 07-03/32 від 11.01.2021 вбачається, що заявник дійсно працював з 03.05.1980 по 23.04.1981 в радгоспі імені 18 партз`їзду на посаді помічника бджоляра, що зазначено у його трудовій книжці; Сватівський районний центр зайнятості також надав відомості, що він дійсно перебував на обліку в Сватівському центрі зайнятості у період з 22.07.2002 по 17.04.2003, з 22.03.2005 по 16.03.2006, про що вносились відповідні записи до трудової книжки.

Тобто, не вірно зазначена дата народження заявника у трудовій книжці позбавляє його можливості реалізувати своє право на призначення пенсії.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до п. 2.13. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (Інструкція не застосовується на підставі Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993), заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися а наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою.

Оскільки підприємство, яке видало трудову книжку заявнику на теперішній час припинило свою діяльність, можливість внести виправлення на титульному листі трудової книжки відсутня.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (п.45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності трудової книжки, оскільки встановлення даного факту необхідно заявнику для реалізації права на отримання пенсії, та ОСОБА_1 позбавлений можливості підтвердити належність йому трудової книжки в позасудовому порядку.

Щодо думки представника заінтересованої особи про наявний у даній справі спір про право, слід зауважити, що в даному випадку майновий спір відсутній, відсутній спір про врахування стажу роботи, а мова йде лише про належність певній особі правовстановлюючого документу, тому дана заява повинна розглядатись в порядку окремого провадження.

Таким чином, встановлення факту належності правовстановлюючих документів не пов`язане з вирішенням спору про право, породжує для заявника юридичні наслідки, вказані ним обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-81, 258, 259, 263-265, 293-294, 315-319, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Луганські області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу – задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовстановлюючого документу – трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 09 травня 1980 року на ім`я ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ю.В.Крива