Вирок № 101040164, 12.11.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 12.11.2021

ЄУ № 942/1496/21

Провадження №1-кп/942/202/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

прокурора Задорожнього В.В.,

захисника Хорольського І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021130000000174 від 12.08.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заайдарівка Новопсковського району Луганської області, громадянина України, який має середню освіту, не працює, розлучений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці квітня 2014 року за попередньою змовою групою осіб, відносно яких здійснюється досудове розслідування, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, складені «Декларація про суверенітет Луганської народної республіки» та «Акт про проголошення державної самостійності Луганської народної республіки» з метою створення на території Луганської області нового державного утворення «Луганської народної республіки».

Продовжуючи реалізацію своїх протиправних намірів, вищевказані особи 27 квітня 2014 року біля будівлі Управління СБ України в Луганській області за адресою: м.Луганськ, вул.Советская, 79, в присутності невизначеного кола осіб публічно оголосили текст вищезазначених «Декларації про суверенітет Луганської народної республіки» та «Акту про проголошення державної самостійності Луганської народної республіки».

У подальшому зазначені вище особи, щодо яких здійснюється досудове розслідування, публічно повідомили про проведення 11 травня 2014 року, в порушення діючого законодавства України, на території Луганської області незаконного референдуму з питання про підтримку «Акту про проголошення державної самостійності Луганської народної республіки».

На початку травня 2014 року, більш точну дату встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , розуміючи протиправний характер дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, з мотивів несприйняття соціальної та економічної політики діючої влади України, вирішив надати допомогу вищевказаним особам з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом проведення 11 травня 2014 року на території с. Заайдарівка Новопсковського району Луганської області незаконного референдуму щодо підтримки «Акту про державну самостійність Луганської народної республіки» та використання його результатів для відокремлення території Луганської області від складу території України.

З метою реалізації своїх злочинних планів ОСОБА_1 на початку травня 2014 року, більш точну дату встановити не виявилось можливим, запропонував ОСОБА_2 , яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.110 КК України вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 16.03.2020, справа ЄУ №942/311/20, провадження № 1-кп/942/100/20, та ОСОБА_3 , яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.110 КК України відповідно вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 27.04.2020, справа ЄУ №942/374/20, провадження №1-кп/942/103/20, прийняти участь у роботі «комісії» так званого «референдуму» з питання підтримки «Акту про державну самостійність Луганської народної республіки» на території с. Заайдарівка Новопсковського району Луганської області, на що останні погодились.

Для досягнення злочинної мети ОСОБА_1 11 травня 2014 року близько 08 год. 00 хв., більш точного часу встановити не виявилось можливим, прибув до Заайдарівського сільського будинку культури, розташованого за адресою: Луганська область, Новопсковський район, с.Заайдарівка, вул. Первомайська, буд. 37, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , для організації та проведення у складі «комісії» так званого «референдуму» з питання підтримки «Акту про державну самостійність Луганської народної республіки».

Під час проведення вищезазначеного «референдуму» ОСОБА_1 розподілив функції між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , виконував обов`язки голови так званої «комісії», керував діями «членів комісії», крім цього здійснював облік учасників голосування та видавав «бюлетені» для голосування учасникам «референдуму».

Внаслідок незаконних дій ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 і ОСОБА_3 11 травня 2014 року на території с. Заайдарівка Новопсковського району Луганської області, з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, проведено незаконний «референдум» щодо підтримки «Акту про державну самостійність Луганської народної республіки», а результати голосувань «бюлетені», за сприяння невстановлених осіб, в той же день передані представникам «Центральної виборчої комісії Луганської народної республіки».

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.110 КК України як умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.

07 жовтня 2021 року між прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Волосенком П.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22021130000000174 від 12.08.2021, та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника Хорольського І.В. укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, яка скріплена підписами сторін, прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 за участю захисника Хорольського І.В. дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст.110 КК України. ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язався під час судового провадження беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення в обсязі підозри. Також обвинувачений зобов`язується сприяти досудовому розслідуванню і судовому розгляду даного кримінального провадження.

Сторонами угоди в п. 4 визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у виді п`яти років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, та отримана згода обвинуваченого на призначення йому такого покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, серед іншого, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в ній покарання.

Суд з`ясував, що обвинувачений ОСОБА_1 , розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просить затвердити угоду. У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що винуватість визнав добровільно із розумінням того, що відмовляється від частини своїх прав, угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України. ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання та на звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити.

Таким чином суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст. 110 КК України, знайшли своє об`єктивне підтвердження під час підготовчого судового засідання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 110 КК України, згідно з класифікацією, наведеною у ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, дослідження документів переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнав себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та КК України.

Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень ст. ст.50, 65-67 КК України з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом`якшують покарання, якими є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

З огляду на викладене, укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства; ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам; умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає покаранню, встановленому санкцією ч. 2 ст.110 КК України, та загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Згідно з ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин, укладена між прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Волосенком П.В. та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника Хорольського І.В. угода про визнання винуватості підлягає затвердженню. Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлено. Судові витрати та речові докази відсутні.

Строк дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді домашнього арешту сплив, клопотання прокурора про його обрання не надходило.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувалися.

Керуючись ст. ст. 314, ч. 2 ст.373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 07 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021130000000174 від 12.08.2021, укладену між прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Волосенком Петром Вікторовичем та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника Хорольського Ігоря Володимировича.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку тривалістю в 2 (два) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення у разі не подачі на нього апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно з ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.389-1 КК України.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя: В.В. Пронька