Вирок № 101040048, 29.09.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/5452/20

1-КП/415/416/21

ВИРОК

Іменем України

29.09.21 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області Угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 від 28 вересня 2021 року, у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12020130240000881 від 20 травня 2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Гірське Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 20 березня 2019 року Кремінським районним судом Луганської області за ст.15 ч.3 ст.185 ч.2 КК України до 2 років 06 місяців позбавлення волі, з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, строком на 1 рік 06 місяців, 18 червня 2020 року Попаснянським районним судом Луганської області за ст.185 ч.3, ст.309 ч.1, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 3 років 01 місяця позбавлення волі, 26 лютого 2021 року Попаснянським районним судом за ст.185 ч.3, ст.70 ч.4 КК України до 3 років 06 місяців позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Погодіна В.С.,

захисника Стародубцевої Л.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту – обвинувачений ОСОБА_2 17 травня 2020 року, в денний час, більш точніший час не встановлено, перебуваючи у будинку за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1 , по АДРЕСА_2 , та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав – мобільний телефон ТМ «Samsung», модель «SM-A107F Galaxy A10s 2/32 Gb», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-673е від 28 травня 2020 року, 2333 гривні 33 копійки, та велосипед ТМ «Winner», модель «Panther», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-759е від 23 червня 2020 року, 2333 гривні 33 копійки, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 4666 гривень 66 копійок.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.2 КК України, а саме, – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.

У судове засідання надана Угода про примирення, укладена 28 вересня 2021 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.468-ст.471 КПК України, досягнута під час провадження судового розгляду, відповідно до умов якої –

обвинувачений ОСОБА_2 визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, викладеному в обвинувальному акті та Угоді про примирення, тобто, – у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), повторно,

потерпілий ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 – остаточно примирились і сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні останньому покарання за ст.185 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з призначенням остаточного покарання, на підставі ст.70 ч.4 КК України, – за сукупністю кримінальних правопорушень: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме, шляхом поглинення покарання, призначеного за даним вироком, – покаранням, визначеним у вироці Попаснянського районного суду Луганської області від 26 лютого 2021 року, та, відповідно, призначенням остаточного покарання – у виді позбавлення волі строком на 3 роки 06 місяців.

Відповідно до вимог ст.468 КПК України – у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення, яка, на підставі ст.469 КПК України, – може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого – у провадженні – щодо кримінальних проступків, не тяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті та Угоді про примирення, зазначивши, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, а саме, крадіжки майна потерпілого ОСОБА_1 , зокрема, – мобільного телефону та велосипеду, іноземного виробництва, перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1 , по АДРЕСА_2 , скориставшись відсутністю уваги з боку останнього, 17 травня 2020 року, в денний час, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої протиправні дії. Завдана потерпілому ОСОБА_1 майнова шкода – відшкодована повністю: шляхом повернення викраденого. З потерпілим ОСОБА_1 – примирився, заключивши відповідну Угоду про примирення, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, характер пред`явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження судом Угоди про примирення між ним та потерпілим, в тому числі, і наслідки укладення та затвердження зазначеної Угоди, визначені у ст.473 КПК України, – щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, та щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, зокрема, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, права заявлення клопотань, права на виклик свідків та надання суду своїх доказів, а також, наслідки невиконання Угоди, вказані у ст.476 КПК України, підтримавши надану Угоду та наполягаючи на затвердженні останньої.

Із заяви потерпілого ОСОБА_1 , наданої у судове засідання, вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 , підтвердив зрозумілість наслідків укладення та затвердження Угоди про примирення між ним та обвинуваченим ОСОБА_2 , визначені у ст.473 КПК України, – щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, та щодо позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення, в тому числі, і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану Угоду в повному обсязі, наполягаючи на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфіковано, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, а саме, – як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, – яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів (а.с.80-82 (ст.185 ч.2 КК України), при цьому, обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєному – визнав в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено, що укладення Угоди про примирення від 28 вересня 2021 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.ст.468-471 КПК України, – є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст Угоди про примирення від 28 вересня 2021 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , – відповідають вимогам ст.469, ст.471 КПК України.

Умови угоди про примирення від 28 вересня 2021 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 –

не суперечать вимогам чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства, вид та строк покарання, узгоджені між сторонами кримінального провадження, а саме, за ст.185 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі, строком на 3 роки, – відповідають вимогам діючого Кримінального Кодексу України, та – визначено в межах санкції ст.185 ч.2 КК України, з урахуванням положень ст.63 КК України,

а також, – у відповідності до ст.65 КК України, – щодо ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання: так, обвинувачений ОСОБА_2 – вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів (а.с.80-82 (ст.185 ч.2 КК України), є – судимим (а.с.93-95,96), не працює, однак, має родину, постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.92), страждає на ряд тяжких і хронічних захворювань (матеріали о/а), у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, вибачаючись за вчинення останнього, в тому числі, і під час провадження досудового розслідування (а.с.78,85-87), частково відшкодував завдану протиправними діями майнову шкоду,

а також, на підставі положень ст.70 ч.4 КК України, з призначенням остаточного покарання, – за сукупністю кримінальних правопорушень: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме, шляхом поглинення покарання, призначеного за даним вироком, – покаранням, визначеним у вироці Попаснянського районного суду Луганської області від 26 лютого 2021 року, та, відповідно, призначенням остаточного покарання – у виді позбавлення волі строком на 3 роки 06 місяців,

– що, в цілому, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Підстав для відмови в затвердженні Угоди про примирення від 28 вересня 2021 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , передбачених ст.474 ч.7 КПК України, – судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 , який у судовому засіданні наполягав на затвердженні Угоди, з урахуванням думки потерпілого ОСОБА_1 , який у наданій до суду заяві підтримав зміст Угоди в повному обсязі, наполягаючи на затвердженні останньої, погоджуючись з думкою прокурора Погодіна В.С., який вважав, що Угода про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – може бути затверджена судом, проаналізувавши надані у судове засідання матеріали та перевіривши Угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, – дійшов до висновку щодо можливості затвердження Угоди про примирення від 28 вересня 2021 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , і, відповідно, призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , за даним вироком, – з метою дотримання та реалізації процесуальних прав обвинуваченого ОСОБА_2 , а також, – дієвості даного кримінально провадження, і одночасно, враховуючи, що на час ухвалення даного судового рішення, за матеріалами даного кримінального провадження, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , – перебуває в місцях ув`язнення, відбуваючи покарання – у виді позбавлення волі за попереднім рішенням суду, відповідно до вироку Попаснянського районного суду від 26 лютого 2021 року (матеріали о/а), – суд вважає за необхідне обчислювати з 29 вересня 2021 року, оскільки, суд прийшов до переконання призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, пов`язаного з реальним відбуттям останнього, та, на підставі вимог ст.70 ч.4 КК України, – за сукупністю кримінальних правопорушень: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, яке, відповідно до вироку Попаснянського районного суду від 26 лютого 2021 року (матеріали о/а), визначено також – у виді позбавлення волі.

При цьому, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 в строк відбування покарання – покарання, відбуте обвинуваченим ОСОБА_2 за вироком Попаснянського районного суду від 26 лютого 2021 року (матеріали о/а): з 14 квітня 2021 року (вирок Попаснянського районного суду від 26 лютого 2021 року (матеріали о/а) – до 28 вересня 2021 року, включно, а також, з 22 липня 2020 року до 13 квітня 2021 року, включно (вирок Попаснянського районного суду від 26 лютого 2021 року (матеріали о/а), оскільки, відповідно до положень ст.70 ч.4 КК України, – в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 КК України.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 653 гривні 80 копійок (а.с.26) і у сумі 653 гривні 80 копійок (а.с.33), пов`язані із залученням експертів під час проведення судових товарознавчих експертиз – за №19/113/9/1-673е від 28 травня 2020 року (а.с.27-30) та за №19/113/9/1-759е від 23 червня 2020 року (а.с.34-36), з метою встановлення заподіяної потерпілому ОСОБА_1 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_1 – не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі:

оптичні носії – диски «СD-R», у кількості 2 штук (ТМ «Titanum», ТМ «Alerus», відповідно), що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України (а.с.63,64,65),

– підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,

мобільний телефон ТМ «Samsung», модель «SM-A107F Galaxy A10s 2/32 Gb», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 (а.с.74,75),

– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_1 .

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.471, ст.474-ст.475 КПК України, суд –

ухвалив:

Угоду про примирення, укладену 28 вересня 2021 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12020130240000881 від 20 травня 2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, – затвердити.

ОСОБА_2 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення покарання, призначеного за даним вироком, покаранням, призначеним за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 26 лютого 2021 року, визначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджене сторонами остаточне покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 06 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обчислювати з 29 вересня 2021 року.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 в строк відбування покарання – покарання, відбуте частково за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 26 лютого 2021 року: з 14 квітня 2021 року – до 28 вересня 2021 року, включно, та з 22 липня 2020 року – до 13 квітня 2021 року, включно.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300) – 1307 (одну тисячу триста сім) гривень 60 копійок за проведення судових товарознавчих експертиз – за №19/113/9/1-673е від 28 травня 2020 року і за №19/113/9/1-759е від 23 червня 2020 року.

Речові докази у справі:

оптичні носії – диски «СD-R», у кількості 2 штук (ТМ «Titanum», ТМ «Alerus», відповідно), що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,

– зберігати в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,

мобільний телефон ТМ «Samsung», модель «SM-A107F Galaxy A10s 2/32 Gb», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 ,

– повернути потерпілому ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_2 , потерпілим ОСОБА_1 та прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.3 КПК України, до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: