Ухвала суду № 101039646, 10.11.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10035/15-к

Провадження №1-кп/369/653/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2021 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

головуючої судді Перекупки Г.А.,

за участю секретаря Солдатенко В.С.,

прокурора Мазура Ю.А.,

представника потерпілого Асатрян О.В.,

захисників Варишка П.В., Задорожної А.П., Солода Р.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1,6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, та кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1,6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, та кримінальних проступків передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1,6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, та кримінальних проступків, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015110200000727 від 01 березня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, та кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, та кримінальних проступків передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, та кримінальних проступків, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлені клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які обґрунтовані тим, що існує необхідність запобігти спробам обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 переховуватися від суду та впливати на свідків, які ще не допитані у справі, а також зважаючи на відсутність у обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 міцних соціальних зв`язків.

Станом на 10.11.2021 суддя Фінагеєва І.О. перебуває у відпустці, тому на підставі п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України головуючий суддя Перекупка Г.А. розглядає дані клопотання прокурора одноособово.

Захисники та обвинувачені проти клопотань заперечили та просили суд змінити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник Солод Р.В. та обвинувачений ОСОБА_2 також заперечуючи проти клопотання прокурора просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, обґрунтовуючи зокрема свою позицію щодо погіршення стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_2 результатами медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_2 проведеного у період з 07.10.2021 по 14.10.2021 року та рекомендаціями, зазначеними в таких медичних висновках, крім того повторно вказували про наявність житла в межах Київської області, просили врахувати надані раніше пояснення свідка ОСОБА_4 щодо можливості забезпечення місця проживання, у разі зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на домашній арешт. Також просили зменшити розмір застави до помірного, зокрема до 80прожиткових мінімумів для працездатних осіб, враховуючи майновий стан родини обвинуваченого ОСОБА_2 та його особисто. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 заперечуючи проти клопотання прокурора також просив дослідити докази, якими прокурор підтверджує наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Вказане клопотання підтримали захисники та обвинувачені. Прокурор проти вказаного клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про дослідження доказів заперечив та пояснив, що всі доводи зазначені в самих клопотаннях.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 також заперечив проти клопотання прокурора як необґрунтованого та просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту. Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що ризики, на які посилається прокурор в клопотаннях про застосування запобіжного заходу щодо нього у виді тримання під вартою, не існують та не підтверджуються належними доказами. Крім того, просив зменшити розмір застави до помірного, враховуючи його майновий стан.

Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, вивчивши матеріали, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В обґрунтування клопотань про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив про необхідність уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та з урахуванням ступеня тяжкості інкримінованих обвинуваченим злочинів.

Вказані клопотання прокурора підлягають задоволенню, оскільки об`єктивно доведено, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема існує необхідність запобігти спробам обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину з мірою можливого покарання у виді довічного позбавлення волі, переховуватися від суду, впливу на свідків у справі, допит, яких ще не проведено у справі, а також зважаючи відповідно до статті 178 КПК України на відсутність у вказаних обвинувачених, які не одружені, міцних соціальних зв`язків за місцем проживання. Таким чином, у цій конкретній справі вказані обставини виправдовують обмеження права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувати на волі, в матеріалах провадження відсутні достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне.

Разом з тим, суд вважає не обґрунтованими доводи захисників та обвинувачених щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, зокрема домашнього арешту, оскільки у цій конкретній справі застосування такого запобіжного заходу не може бути достатнім та таким, що зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України. При цьому, відсутні підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть у цій конкретній справі, забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 процесуальних обов`язків, які випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.

З урахуванням вказаного, суд вважає також необґрунтованими доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з мотивів, які ним були заявлені, а саме враховуючи подані в попередніх судових засіданнях документи та наведені щодо них обґрунтування, оскільки зазначені документи й обґрунтування були оцінені судом, проте не знайшли свого підтвердження обставини щодо можливості зміни запобіжного заходу на домашній арешт. Крім того, судом також враховано, що до договору оренди квартири від 13.07.2021 року (за адресою: АДРЕСА_1 ) не надано правовстановлюючі документи на квартиру з метою підтвердження права на укладення орендовавцем ОСОБА_5 договору оренди. Таким чином, підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт не встановлені. При цьому суд також повторно оцінивши лист ОСОБА_6 щодо зобов`язання надати місце роботи ОСОБА_3 ,вважає не доведеним належними доказами здатність фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 оплачувати найману працю.

Крім того, вислухавши доводи обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника Солода Р.В. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оцінивши в сукупності докази, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 , оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі (зокрема, домашнього арешту), на даному етапі в цій конкретній справі не може бути достатнім та таким, що зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України. Крім того, щодо доводів про незадовільний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_2 , на підтвердження яких надано відповідь лікаря загальної практики-сімейної медицини ОСОБА_7 від 28.10.2021 року з доданими висновками медичних обстежень, суд звертає увагу, що у відповіді вказаної медичної установи роз`яснено порядок подальших медичних обстежень та зазначено інші рекомендації, на дотриманні яких акцентовано увагу.

При цьому суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є особами, щодо яких не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.

Крім того, суд дійшов висновку про необхідність залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 – заставу. При цьому, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, а також доводи обвинувачених щодо зменшення розміру застави до помірного, суд дійшов висновку про залишення на даному етапі розгляду справи як альтернативу запобіжному заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 застави у розмірі, визначеному ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.09.2021 року, а саме у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1189500,00 грн з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177,178,182,183,194 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України, на 60 днів до 08 січня 2022 року включно.

Залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_2 – заставу в розмірі 500 (п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1189500 (один мільйон сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

- з`являтися до прокурора або суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України, на 60 днів до 08 січня 2022 року включно.

Залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_3 – заставу в розмірі 500 (п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1189500 (один мільйон сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

- з`являтися до прокурора або суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Застава може бути внесена як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на банківські реквізити:

Отримувач:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.

Код отримувача ( код ЄДРПОУ): 26268119

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на банківські реквізити, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово Києво-Святошинський районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов`язані виконати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачені вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 12 листопада 2021 року о 18 год. 15 хв.

Головуюча суддя Г.А. Перекупка