Рішення № 101039508, 12.10.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4234/20

Провадження № 2/361/780/21

12.10.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В., Латчук Д.Р.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

У липні 2020 року ТОВ “Веллфін” звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що ТОВ ”Веллфін” є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності.

22 травня 2017 року між позивачем ТОВ ”Веллфін” та ОСОБА_1 укладено договір позики №193125 в електронній формі, на підставі заповненої відповідачем заявки. За умовами укладеного договору, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позика надається строком на 30 днів. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення договору позики між позичальником і позикодавцем. Таким чином, позивачем належним чином виконані умови договору позики, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за договором позики зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів. Станом на 23.06.2020 року заборгованість відповідача становить 25804,40 грн., з яких: 600,00 грн. – основний борг; 12202,40 грн. – заборгованість по відсоткам; 13002,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

На момент виникнення спірних відносин порядок отримання та надання позики регламентувалось Правилами надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ ?Веллфін?, затверджених наказом директора ТОВ ?Веллфін? №2-1 від 27.10.2015 року, які розміщуються на веб-сайті позивача. Згідно правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в особистому кабінеті на сайті товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення заявки на сайті товариства шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення. У разі прийняття позитивного рішення товариство інформує заявника шляхом відправлення СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений в заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електронну адресу зазначену в заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню заявник отримує електронну копію договору позики. У разі отримання договору позики засобами електронного зв`язку, заявник укладає договір позики з товариством в особистому кабінеті.

Відповідно до Закону України ?Про електронну комерцію?, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин маєбути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.

22 травня 2017 року у встановленому порядку Правил, відповідач оформив заявку для отримання позики, шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення, що підтверджується роздруківкою заявки відповідача з офіційного веб-сайту позивача. На підставі заповненої заявки між позивачем та відповідачем було укладено договір позики в електронні формі. Позивачем в порядку встановленому договором позики через оператора послуг платіжної інфраструктури WAYFORPAY на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики, що зазначена в договорі позики, що підтверджується повідомленням ТОВ ФК ?Вей Фор Пей?, яке надає ТОВ ?Веллфін? технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно договору про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18.05.2016 року.

Таким чином, реєстрація відповідача на сайті позивача, подання відповідачем заповненої заявки на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів, підтвердження позивачем заявки на отримання позики у передбачений правилами спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики свідчить про те, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання позики, а договір позики було укладено та підписано в електронній формі, що вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі. Станом на день подання позову відповідачем взяті на себе зобов`язання по договору позики не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку. Тому ТОВ ?Веллфін? просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором позики в розмірі 25804,40 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2020 року провадження у вказаній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, сторонам встановлені строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, в позовній заяві просив розглядати справу у відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав проти їх задоволення заперечував. Послався на те, що договір позики не підписаний сторонами, а лише зазначено, що накладено електронний підпис. Вважає, що в графіку розрахунків до договору вбачається, що позика має бути повернута до 21.06.2017 року, відсутній розрахунок нарахованих відсотків. Також відповідач не надав доказів приналежності відповідачу номера телефону з якого начебто проходила процедура погодження договору. З огляду на вищезазначене вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 22 травня 2017 року відповідач оформив заявку для отримання позики, шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення, що підтверджується роздруківкою заявки відповідача з офіційного веб-сайту позивача. На підставі заповненої заявки між позивачем та відповідачем було укладено договір позики в електронні формі №193125 та підписано в електронній формі, що вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі.

За умовами укладеного договору, позикодавець надав позичальникові грошові кошти через оператора послуг платіжної інфраструктури WAYFORPAY на картковий рахунок відповідача в сумі 600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позика надається строком на 30 днів. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення договору позики між позичальником і позикодавцем.

Таким чином, реєстрація відповідача на сайті позивача, подання відповідачем заповненої заявки на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів, підтвердження позивачем заявки на отримання позики у передбачений правилами спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики свідчить про те, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання позики, а договір позики було укладено. Станом на 26.06.2020 року відповідачем взяті на себе зобов`язання по договору позики не виконані, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 25804,40 грн., з яких: 600,00 грн. – основний борг; 12202,40 грн. – заборгованість по відсоткам; 13002,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно п. 6 ст. 11 Закону України ?Про електронну комерці?, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 12 Закону України ?Про електронну комерці?, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно із ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. ст. 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 цього Кодексу, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У договорі позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:

-1,8% від суми позики, але не менше ніж 20 за перший день користування позикою;

-1,8% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики;

-1,8% додатково до основних процентів, від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк, зазначений у договорі.

Згідно п. 2.2.2.2 та п. 2.2.2.4 договору позики, позикодавець (відповідач) зобов`язаний своєчасно повернути позику, проценти за користування позикою в порядку, визначеному даним договором. У випадку прострочення сплати заборгованості за цим договором у повному обсязі сплатити проценти за користування позикою, виходячи з фактичного строку користування позикою.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами за несвоєчасне погашення заборгованості, надані ТОВ ?Веллфін? не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору позики, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Таким чином, оскільки строк кредитування був встановлений терміном в 30 днів, через що ТОВ ”Веллфін” відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 22 червня 2017 року, а після закінчення строку його кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, за таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням всього вищевказаного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача частково, стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" заборгованість за договором позики №193125 від 22 травня 2017 року у розмірі 933 грн. 20 коп., з яких: 600 грн. 00 коп. - основної заборгованості та 333 грн. 20 коп. - заборгованості за відсотками у межах строку кредитування.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 76 грн. 02 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 76-84, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" заборгованість за договором позики № 193125 від 22 травня 2017 року у розмірі 933 грн. 20 коп., з яких: 600 грн. 00 коп. - основної заборгованості та 333 грн. 20 коп. - заборгованості за відсотками у межах строку кредитування.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" судовий збір в розмірі 76 грн. 02 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.