Вирок № 101038742, 12.11.2021, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№ 938/606/20

Судове провадження № 1-кп/938/27/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2021 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі:

головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Мартищук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2020 за 12020090130000074 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Ворохта Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, депутатом не обирався, зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.04.2015 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.186 ч. 3, ст. 152 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі, судимість за якi не знята i не погашена у встановленому законом порядку,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Гуменяка А.В.,

представника потерпілої

юридичної особи

та одночасно представника цивільного позивача Морочило М.П.,

потерпілої та одночасно цивільного позивача ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Халуса М.М.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.04.2015 за ч.3 ст.186, ч.1 ст.152 КК України до 6 років позбавлення волі, судимість за якi не знята i не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, правильних висновкiв для себе не зробив та знову вчинив злочин майнового характеру при наступних обставинах.

Судом встановлено, що в ніч на 29.04.2020, у невстановлений слідством час, ОСОБА_1 , перебуваючи на території господарства ОСОБА_2 , розміщеного в присiлку Коротенький села Кривопілля, Верховинського району Івано-Франківської області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно, шляхом зриву навісного замка на вхідних дверях проник до господарської споруди, розміщеної на території господарства, звідки викрав електродриль марки «Metabo», вартістю 1 000 грн, шліфувальну кутову машинку «МШК-2-9-125Е», вартістю 1 000 грн та бензопилу марки «WERK», вартістю 3 500 грн, в результаті чого заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 5500,00 грн. Таким чином скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України.

Крім того, в період з 10:00 год. 11.06.2020 по 17:00 год. 13.06.2020, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно, шляхом пошкодження врізного замка вхідних дверей, проник до приміщення каплички «Святого Юрія» релігійної громади церкви «Пресвятої Тройці» Української Православної Церкви Київського патріархату, що розташована в присiлку Плай селища Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, звідки викрав грошові кошти в сумі 9000 грн, чим спричинив потерпілій юридичній особі - релігійній громаді церкви «Пресвятої Тройці» Української Православної Церкви Київського патріархату, матеріальну шкоду на загальну суму 9000,00 грн. Таким чином скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України не визнав. Суду пояснив, що не має жодного відношення до вчинення крадіжок, що мали місце в капличці Святого Юрія та у господарстві ОСОБА_2 . Не заперечив факту свого перебування в смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області в період вчинення крадіжки у капличці, однак зазначив, що перебував у своїх родичів, до яких періодично приїжджає. Також показав, що він часто ночував в полонині Кичера, та коли спускався звідти по дорозі то проходив у присілку Плай повз капличку Святого Юрія, однак до приміщення каплички він жодного разу не заходив. Зазначив, що одного разу у червні 2020 року, коли спускався із цієї ж полонини та ішов по дорозі повз капличку у присілку Плай, то бачив двох жінок, що їхали на автомобілі разом з дітьми, і серед цих жінок була представник потерпілої юридичної особи- ОСОБА_3 . Пояснив, що він запам`ятав її оскільки часто бував у присілку Плай, та добре знає людей. Вказав, що мав при собі рюкзак, оскільки повертався з горів. Щодо свого перебування в період 28-29 квітня 2020 року в с. Кривопілля, та проникнення до господарських споруд у господарстві ОСОБА_2 то також заперечив у повному обсязі. Вказав що в ці дні він був дома. Тим більше, що в той період він був офіційно працевлаштований у парку та у квітні 2020 року він був на рубці лісу в районі Кривопільського Перевалу, де працював у робочі дні, але до села Кривопілля від того місця було ще десь 4 км. Йому невідома ні особа потерпілої ОСОБА_2 , ні місце розташування її господарства.

Разом з тим, незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, його вина у вчинених кримінальних правопорушеннях доводиться наступними доказами.

По першому епізоду.

- показами потерпілої ОСОБА_2 та одночасно цивільного позивача, яка суду показала, що проживає в с. Кривопілля, присілок Коротенький Верховинського району Івано-Франківської області разом із своїм чоловіком ОСОБА_4 . 01.05.2021 вони з чоловіком пішли до прибудови, де зберігався їх робочий інвентар та виявили, що навісний замок на вхідних дверях до прибудови був надірваний та прикладений, а також було надірвано кріплення замка, який закривала колодка. Зайшовши у середину приміщення прибудови вони виявили відсутність бензопили, електричної болгарки (шліфувальної машинки) та електричної дрилі. Бензопила була куплена ними давно, однак вони її не використовували, болгарка була давно в користуванні, а електрична дриль була сусіда, він взяв на ремонт їхню, а взамін дав у користування свою. Також із автомобіля, який був не замкнений пропала куртка та блок сигарет. Потім вони пішли до іншої кладови, біля дровітні, побачили що двері до неї були відчинені, колодки на яку вони були зачинені не було. Після чого вони викликали поліцію. Зазначила, що чула деякий шум десь приблизно 27.04.2021 біля 11-ї години ночі, однак не придала цьому значення, оскільки шум був схожий на коління дров у сусіда. В період із 27.04.2020 по 01.05.2020 в приміщення прибудови вони не заходили. Сторонніх осіб на території господарства в цей період вона не бачила. Обвинуваченого ОСОБА_1 вона також ніколи не бачила. Зазначила, що коли приїхали працівники поліції то вони проводили слідчі дії всередині прибудови, знімали відбитки пальців, зокрема і на дверях де був зірваний замок. Цивільний позов підтримала.

- показами свідка ОСОБА_4 , який суду показав, що разом із своєю дружиною ОСОБА_2 проживає в с. Кривопілля, присілок Коротенький Верховинського району Івано-Франківської області. Повернувшись додому з роботи після зміни, точної дати не пам`ятає, можливо 01.05.2021, він виявив що з дверей, які ведуть до прибудови біля оборогу зірваний навісний замок, коли він зайшов у середину прибудови, то побачив, що з неї зникли інструменти, а саме: бензопила, болгарка (шліфувальна машинка) та дриль. Також з машини пропала куртка. Не може сказати, коли саме була вчинена крадіжка, так як до вказаного приміщення він не заходить щодня. Нічого дивного в ті дні, що передували крадіжці він не чув та не бачив.

- даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_2 від 01.05.2020 про вчинене кримінальне правопорушення – крадіжки, електроболгарки синього кольору, електродрелі зеленого кольору та бензопили марки «WERK» з господарської споруди, належної ОСОБА_2 , що розташована за адресою с Кривопілля, присілок Коротенький Верховинського району Івано-Франківської області (а.с. 41).

- протоколом огляду місця події від 01.05.2021, який було розпочато о 16год. 10хв. та закінчено о 17год. 30хв. та фототаблицями до нього, згідно з якими слідчим, за участю понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було оглянуто територію господарства ОСОБА_2 , яке розташоване за адресою: в с. Кривопілля, присілок Коротенький Верховинського району Івано-Франківської області. Вказане господарство огороджене по периметру. На території господарства знаходиться житловий будинок, літня кухня та господарські споруди, а саме: сарай, стодола та майстерня. Споруда майстерні збудована впритул до споруди стодоли. Вказана споруда майстерні являє собою дерев`яну будівлю з односкатним дахом на спад у східному напрямку. Вхід до приміщення майстерні здійснюється через дерев`яні двохстворчасті двері, розміщені з північної сторони. На момент огляду двері були не зачинені, на металевій скобі наявний металевий навісний замок, який був відчинений. На вказаному, металевому навісному замку проглядаються пошкодження у вигляді повздовжної навскіс лінії лакофарбового покриття корпусу зверху в місці його з`єднання (замикання) з металевою скобою, виготовленою з металу сріблястого кольору. Ключі в замку на час проведення огляду відсутні. На дверному дерев`яному полотні з правої сторони, в місці безпосереднього розташування замка, виявлено два сліди - вдавлення однакової форми та розмірів, які могли утворитися внаслідок механічної дії на скобу навісного замка. Зі слів присутньої при проведенні огляду власниці господарства ОСОБА_2 обстановка в приміщенні порушена, оскільки відсутні інструменти, що зберігалися на полицях та підлозі, а саме: бензопила марки «WERK», електрична болгарка та електричний дриль вітчизняного виробництва. Під час огляду було виявлено сліди пальців рук, які було перекопійовано на дактилоплівку.

В ході проведення огляду всі слідоприймаючі поверхні було оброблено магнітним дактилоскопічним порошком червоного кольору, в ході чого на металевому станку, розміщеному на дерев`яній опорі з правої сторони було виявлено чотири сліди пальців рук максимальними розмірами: 35х20мм; 22х16 мм; 20х14 мм; 25х16 мм, які перекопійовано на білу дактилоплівку. Також на електричному шуруповерті жовтого кольору було виявлено два сліди пальців рук, які перекопійовано на білу дактилоплівку, розміри яких 26х19 та 22х17. Всі, виявлені під час огляду місця події сліди пільців рук, було вилучено та опечатано в спецпакет. (а.с.43-50).

- постановою слідчого СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Кіндратяка Т.Т. про призначення судово-дактилоскопічної експертизи від 02.07.2020, згідно з якою на дослідження експертам направленні вилучені під час огляду 01.05.2020 місця події із середини господарського приміщення ОСОБА_2 сліди пальців рук розмірами 25х16мм., 35х20мм., 20х14 мм., 22х16 мм., 26х19 мм. та 22х17 мм., дактилокарти ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 (а.с. 51-52).

- висновком експерта Івано-Франківського НДЕКЦ від 15.07.2020 №СЕ-19/109/8/5-467Д/20, згідно з яким встановлено, що сліди пальців рук максимальними розмірами 25х16 мм., 35х20мм, 22х16 мм , 26х19 мм та 22х17 мм, виявлені та вилучені під час огляду місця події за матеріалами кримінального провадження №12020090130000074 придатні для ідентифікації особи. Слід пальця руки максимальними розмірами 20х14 мм непридатний для ідентифікації особи. Сліди пальців рук максимальними розмірами 26х19 мм, 25х16 мм, 22х16 мм, залишені відповідно вказівним, безіменним пальцями правої руки та мізинцем лівої руки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Слід пальця руки максимальними розмірами 35х20 мм залишений гр. ОСОБА_2 . Слід пальця руки максимальними розмірами 22х17 мм, залишений не гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та не гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а іншою особою (а.с. 56-66).

- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , який суду показав, що являється племінником ОСОБА_1 , який є рідним братом його матері. З обвинуваченим вони проживають по сусідству на відстані 5-6 м між будинками. На даний час з обвинуваченим він не спілкується вже протягом двох років. Він надав органу досудового розслідування відеозапис із камер відео нагляду, встановлених на його житловому будинку, з якого видно, як ОСОБА_1 29.04.2020 приносить вночі бензопилу, а вранці відносить її. Записи з відеокамер він переглядає щодня, щоб перевірити чи не завдає шкоди його майну ОСОБА_1 , оскільки останній неодноразово погрожував йому підпалом. Звернув увагу на те, що дану подію він бачив особисто через вікно зі свого будинку. Також зазначив, що бензопила яку він бачив у 29.04.2020 у ОСОБА_1 , була чорно-синього кольору, раніше такої у нього він не бачив.

- довідками, виданими приватним підприємцем ОСОБА_8 підтверджується сума шкоди, завданої ОСОБА_2 , внаслідок викрадення майна, зокрема, вартість бензопили WERK WS-5200, станом на 01.05.2021 становила 3500,00грн; вартість шліфувальної кутової машинки марки «МШК-2-9-125Е», станом на 01.05.2021 становила 1000,00грн, вартість б/у електро дрилі марки «Метабо», потужністю 800 ВАТ, станом на 01.05.2021 становила 1000,00грн (а.с. 80-82).

- постановою слідчого СВ Верховинського відділення поліції Косівського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Віндик О.І. про призначення додаткової судово-дактилоскопічної експертизи від 08.09.2020, яка була призначена, у зв`язку з тим, що під час призначення судово дактилоскопічної експертизи 02.07.2020 при заповненні дактилокарти ОСОБА_1 було допущено технічну помилку, а саме в полі «Дата народження» помилково вказано дату народження ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_4 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». На вирiшення експертизи поставлено наступні запитання: Чи придатні вилучені сліди пальців рук для ідетифiкацiї особи, яка їх залишила? Чи не залишені сліди пальців рук ОСОБА_1 ? Для дослідження експертам направлені вилучені iз господарства ОСОБА_2 сліди пальців рук розмірами 25x16 мм., 35х20 мм., 20х14 мм., 22x16 мм., 26x19 мм., 22х17 мм та дактилокарту на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.83-84).

- висновком експерта Івано-Франківського НДЕКЦ від 24.09.2020 №СЕ-19/109/8/5-622Д/20, згідно з яким встановлено, що слід пальця руки максимальними розмірами 20х14 мм непридатний для ідентифікації особи. Сліди пальців рук максимальними розмірами 26х19 мм, 25х16 мм, 22х16 мм залишені відповідно вказівним, безіменним пальцями правої руки та мiзинцем лівої руки гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Сліди пальців рук максимальними розмірами 35х20 мм, 22x17 мм залишені не гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а iншою особою чи особами. Встановити, чи залишений слід пальця руки максимальними розмірами 20х14 мм гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , неможливо, оскільки даний слід непридатний для ідентифікації особи (а.с. 88-95).

Згідно показань допитаного в судовому засіданні в якості свідка оперуповноваженого СКП Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_9 , ним під час заповнення дактилокарти на ім`я обвинуваченого ОСОБА_1 в графі «Дата народження» було допущено описку, а саме: помилково вказано дату народження ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_4 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Дана обставина, ймовірно сталася через те, що ним встановлювалась особа обвинуваченого з різних документів.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка слідчий Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 , показав, що ним здійснювалось повторне дактилокопіювання відбитків пальців ОСОБА_1 , з тих підстав, що у першій дактилокарті на ім`я ОСОБА_1 , яка була скерована для проведення експертизи було допущено описку в його даті народження. При заповненні повторно дактилокарти, ним було вже вказано правильну дату народження обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

По другому епізоду.

- даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_3 від 13.06.2020 про вчинене кримінальне правопорушення – крадіжки грошових коштів у сумі 9000,00грн з приміщення церкви, що розташована в присілку Плай селища Верховина Верховинського району Івано-Франківської області (а.с. 97).

- показами представника потерпілої юридичної особи релігійної громади церкви «Пресвятої Тройці» Української Православної Церкви Київського Патріархату с. Ільці та одночасно представника цивільного позивача ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона доглядає за капличкою Святого Юрія, що знаходиться в смт. Верховина, присілок Плай Верховинського району Івано-Франківської області, прибирає її приміщення, прилеглу територію, а також є касиром в даній капличці. В червні, у четвер, точну дату назвати не може, можливо це було 11-13 червня, вона була у капличці, поприбирала, перерахувала кошти, які були в капличці, і пішла додому до дочки. При цьому кошти вона залишила у приміщенні каплички, 8000, 00 грн на столі під скатертиною, а 1000 грн дрібними купюрами в коробці на столі. У п`ятницю на наступний день, дочка підвозила її додому на машині і вони проїжджали повз капличку. Вона звернула увагу на капличку та бачила, що двері каплички були закриті, проте чи був цілий замок на дверях вона не бачила. Проїжджаючи дальше, на відстані близько 50 метрів від каплички вона бачила не місцевого чоловіка, який ішов по дорозі в напрямку від каплички з рюкзаком на плечах, однак нічого поганого вона не запідозрила. На наступний день до неї зателефонувала її дочка ОСОБА_11 та повідомила про те, що двері в церкву виламані, а також про відсутність грошей. Про те, де стоять кошти її дочці було відомо, так як вона неодноразово допомагала їй прибирати у капличці. А дочці стало відомо про те, що двері відчинені, від її сусідки, яка випасає худобу біля каплички, та остання коли прийшла забирати коней, побачила, що капличка відчинена. Після того, як дочка їй зателефонувала, вона одразу зателефонувала в поліцію, приїхали поліцейські та почали проводити слідчі дії. Окрім грошей зникла також пляшка вина ОСОБА_12 , повна, а пляшка, яка була неповна залишилась. Зазначила, що викрадена сума коштів була зібрана десь приблизно за 3-4 місяці. Також представник потерпілої юридичної особи та одночасно представник цивільного позивача Морочило М.П. вимоги цивільного позову підтримала в повному обсязі.

- показами свідка ОСОБА_11 , яка суду пояснила, що вона є дочкою ОСОБА_3 . Обвинуваченого ОСОБА_1 вона не знає та у жодних відносинах з ним не перебуває. Також пояснила, що на початку червня 2020 року в суботу, точної дати вона не пам`ятає, вона поїхала на базар. До неї зателефонувала сусідка, яка випасає худобу біля церкви та повідомила, що церква відкрита. Вона повернулася додому, взяла ключі і з дитиною пішла до каплички. Там вона виявила, що замок був зламаний, жодних речей, якими можна би було зламати замок поруч не було. З`єднувальна планка (яка з`єднувала між собою дві половини дверей) була відірвана. Вона зайшла всередину і одразу пішла дивитися чи є на місці гроші, оскільки знала де вони лежали. Грошей не було, а тому вона зателефонувала до матері, спитати чи вона не забрала їх додому.

Також зазначила, що в четвер, перед цією суботою, її мати ОСОБА_3 прийшла до неї, а в п`ятницю вона на автомобілі відвозила її додому. По дорозі, коли вони проїжджали повз капличку, то бачили чоловіка в кашкеті з рюкзаком на плечах. Мама запропонувала підвезти його, але так, як вона не знала цього чоловіка і він намагався закрити від них своє обличчя, а також зважаючи на те, що в машині були діти, вона йому не зупинялася. Коли поверталася назад, то знову побачила цього чоловіка, ще раз добре його роздивилася, ззовні він був дуже схожий на обвинуваченого, на голові у нього був кашкет, видовжене обличчя, довгий ніс, на плечах рюкзак зеленого кольору (вєщмєшок). Біля самої каплички вона його не бачила. Зазначила, що їй не було відомо, яку саме суму грошей було викрадено. Також вважає, що обвинувачений говорить неправду про те, що він ішов з полонини, так як єдиний шлях з полонини проходить повз її хату, але вона його там не бачила, а побачила лише на центральній дорозі.

- протоколом огляду місця події від 13.06.2020, який було розпочато о 15год. 03хв. та закінчено о 17год. 01хв. та фототаблицями до нього, згідно якого слідчим, за участю понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 було оглянуто територію відкритої місцевості, яка розташована в смт Верховина, присілок Плай Верховинського району Івано-Франківської області. На вказаній ділянці мається дерев`яна споруда- капличка «Святого Юрія» релігійної громади церкви «Пресвятої Тройці» Української Православної Церкви Київського Патріархату с. Ільці. Вказана капличка накрита металевою бляхою а її стіни пластиком білого кольору. Вхід до вказаної каплички здійснюється через дерев`яні двохстворчаті двері без скляних вставок. При огляді вхідних дверей, вони на момент огляду відчинені. При огляді дверей вхід до них проходить через врізний замок. На запираючій металевій планці вхідних дверей виявлено пошкодження у вигляді подряпин. При огляді самого замка виявлено пошкодження у вигляді подряпин. При вході в саму капличку виявлено залишки двері, тобто дерев`яні уламки. Надалі за входом в капличку мається загальний коридор який веде в дерев`яний вівтар на якому маються ікони. Сама побудова каплиці являє собою хрестоподібну форму.

Присутня при огляді наглядальниця за даною каплицею ОСОБА_3 , яка вказала, що ближче до лівого краю в напрямку огляду зліва мається дерев`яний стіл на якому знаходяться різні речі а саме: металева миска, дві картонні коробки та інші речі, металева посудина.

Присутня при огляді ОСОБА_3 повідомила, що на столику знаходились грошові кошти в сумі 9000 гривень.

Продовжуючи огляд на вказаному столі на ньому виявлено картонну коробку білого кольору із надписом на ній «Rotas» та під час її обробки дактилоскопічним порошком помаранчевого кольору а саме на її передній поверхні виявлено та вилучено сліди пальців рук максимальними розмірами 30х20 мм., із даної частини коробки та два сліди папілярних візерунків із краю коробки під назвою, максимальними розмірами 18х16 мм. та 21х11 мм. Далі продовжуючи огляд під вищевказаною оглядаємою коробкою мається картонна коробка чорного кольору на сторонах якої мається назва «PALIAMENT». Під час обробки вказаної коробки дактилоскопічним порошком було виявлено два сліди папілярних візерунків, які поміщено на спеціальну дактилоплівку із максимальними розмірами 19х17 мм. та 23х18 мм.

Продовжуючи огляд на вказаному столі з його лівого краю на ньому виявлено металеву посудину, яка на момент огляду накрита шовковою тканиною. Під час обробки вказаної металевої посудини спеціальним дактилоскопічним порошком на ній було виявлено два сліди папілярних візерунків максимальними розмірами 23х18 мм. та 26х16 мм.

Продовжуючи огляд вказаного дерев`яного столу під ним виявлено пакети в кількості двох штук та дипломат темного кольору, який на момент огляду зачинений та знаходиться в положенні лежачи на підлозі. Під час обробки поверхні дипломата спеціальним дактилоскопічним порошком в його правій передній частині в правому куті виявлено слід папілярного візерунку із максимальними розмірами 30х23 мм. які віддактилоскопійовано на спеціальну дактилоплівку.

Присутньою під час огляду ОСОБА_3 було зауважено, що двері у вівтар привідчинені та порушена обстановка в середині приміщення вівтаря. Біля дерев`яного столу який призначений для відправлення богослужіння та має назву жертвенник, на підлозі мається дерев`яний піднос круглої форми та шовкова тканина. Присутня при огляді ОСОБА_3 повідомила, що вказані речі знаходились на жертвеннику. Також присутня ОСОБА_3 , вказала що скляна пляшка із під вина під назвою ОСОБА_12 , яка раніше знаходилась на підлозі, на момент огляду вона знаходиться на дерев`яному столі жертвеннику та в ній відсутня рідина. Під час обробки поверхні пляшки дактилоскопічним порошком на ній було виявлено слід папілярного візерунку максимальними розмірами 24х14 мм., які віддіактилоскопійовано та спеціальну дактилоплівку.

Під час огляду виявлено та вилучено:

1. Врізний замок та металева запираюча планка;

2. Три сліди папілярних візерунків із коробки «Rotas» розмірами 30х20 мм, 18х16 мм., 21х11 мм.

3. Два сліди папілярних візерунків із коробки «PALIAMENT» розмірами 19х17 мм., 23х18 мм.

4. Два сліди папілярних візерунків із металевої посудини розмірами 23х18 мм., 26х16 мм.

5. Один слід папілярного візерунку із поверхні дипломата розмірами 30х23 мм.

6. Пляшку з під вина « ОСОБА_12 » на якому виявлено слід папілярного візерунку розміром 24х14 мм.(а.с. 98-122).

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2021 та фототаблицею до нього, відповідно до якого у присутності понятих представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_3 упізнала чоловіка, зображеного на фотознімку під №3 та зазначила, що бачила особу, яку зображено на знімку №3 неподалік приміщення каплички «Святого Юрія», а згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2020 на фотознімку під №3 зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 125-129).

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2021 та фототаблицею до нього, відповідно до якого у присутності понятих свідок ОСОБА_11 упізнала чоловіка, зображеного на фотознімку під №4 та зазначила, що бачила особу, яку зображено на знімку №4 неподалік приміщення каплички «Святого Юрія», а згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2020 на фотознімку під №4 зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 130-134).

- постановою слідчого СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Кіцнака А.В. від 08.07.2020 про призначення судово-дактилоскопічної експертизи, згідно з якою на дослідження експертам направленні вилучені під час огляду 13.06.2020 місця події в приміщенні каплички «Святого Юрія» сліди пальців рук розмірами: 30х20 мм., 18х16 мм., 21х11 мм., 19х17 мм., 23х18 мм., 22х11 мм., 26х16.мм., 30х23мм., 24х14 мм., дактилокарти ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_11 . На вирiшення експертизи поставлено наступні запитання: Чи придатні вилучені сліди пальців рук для ідентифікації особи, яка їх залишила? Чи не залишені сліди пальців рук ОСОБА_1 , ОСОБА_3 чи ОСОБА_11 ? (а.с. 145-146).

- висновком експерта Івано-Франківського НДЕКЦ від 04.08.2020 №СЕ-19/109/8/5-489Д/20, згідно з яким, експертом було встановлено, що кiлькiсть об`єктів, наданих на дослідження частково відповідає переліку, наведеному слідчим в постанові про призначення судової дактилоскопічної експертизи, а саме в постанові про призначення дактилоскопічної експертизи вказано, що на дослідження надано сліди пальців рук максимальними розмірами 30x20 мм., 18x16 мм, 21x11 мм., 19x17 мм., 23x18 мм., 22x11 мм., 26x 16 мм., 30x23 мм., 24х14 мм., однак під час огляду вказаних слідів встановлено, що вони не відповідають вказаним розмірним характеристикам. Тому в подальшому під час дослідження будуть вказуватись їх фактичні розмірні характеристики : 22х18 мм., 22x17 мм., 27x16 мм., 32x14 мм., 20x15 мм., 20x10 мм., 21x12 мм., 15x12 мм. та 19x13 мм.

Під час проведення експертизи встановлено, що сліди пальців рук максимальними розмірами 22х18 мм, 22х17 мм., 27x16 мм, 32х14 мм, виявлені та вилучені 13.06.2020 року під час огляду місця події, за матеріалами кримінального провадження №12020090130000105, придатні для ідентифікації особи.

Сліди пальців рук максимальними розмірами 20х15 мм, 20х10 мм, 21x12 мм, 15х12 мм та 19х13 мм непридатні для ідентифікації особи.

Сліди пальців рук максимальними розмірами 22х17 мм, 22х18 мм, 27x16 мм залишені відповідно вказівним пальцем, мізинцем правої руки та середнiм пальцем лівої руки гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Слід пальця руки максимальними розмірами 32х14 мм залишений не гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та не гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а іншою особою.

Встановити, чи залишені сліди пальців рук максимальними розмірами 20x15 мм, 20x10 мм, 21x12 мм, 15х12 мм та 19х13 мм гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , неможливо, оскільки данi сліди непридатні для ідентифікації особи (а.с. 150-161).

- постановою слідчого СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Кіцнака А.В. про призначення додаткової судово дактилоскопічної експертизи від 23.09.2020, яка була призначена, у з в`язку з тим, що під час призначення судово дактилоскопічної експертизи 04.08.2021 при заповненні дактилокарти ОСОБА_1 було допущено технічну помилку, а саме в полі «Дата народження» помилково вказано дату народження ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_4 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». На вирiшення експертизи поставлено наступні запитання: Чи придатні вилучені сліди пальців рук для ідентифікації особи, яка їх залишила? Чи не залишені сліди пальців рук ОСОБА_1 ? Для дослідження експертам направлені вилучені iз приміщення каплички «Святого Юрія» сліди пальців рук розмірами: 30х20 мм., 18х16 мм., 21х11 мм., 19х17 мм., 23х18 мм., 22х11 мм., 26х16 мм., 30х23 мм., 24х14 мм., та дактилокарта на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (162-163).

- висновком експерта Івано-Франківського НДЕКЦ від 20.10.2021 №СЕ-19/109/8/5-6670/Д/20, згідно з яким експертом було встановлено, що кількість об`єктів, наданих на дослідження частково вiдповiдає переліку, наведеному слідчим в постанові про призначення судової дактилоскопічної експертизи, а саме в постанові про призначення дактилоскопічної експертизи вказано, що на дослідження надано слiди пальців рук максимальними розмірами 30x20 мм., 18x16 мм., 21x11 мм., 19x17 мм., 23x18 мм., 22x11 мм., 26x 16 мм., 30x23 мм., 24х14 мм., однак під час огляду вказаних слідів встановлено, що вони не відповідають вказаним розмірним характеристикам. Тому в подальшому під час дослідження будуть вказуватись їх фактичні розмiрнi характеристики 22х18 мм., 22x17 мм., 27x16 мм., 32x14 мм., 20x15 мм., 20x10 мм., 21x12 мм., 15x12 мм., та 19х13 мм.

Під час проведення експертизи встановлено, що сліди пальців рук максимальними розмірами встановлено, що сліди пальців рук максимальними розмірами 22х18 мм., 22х17 мм., 27x16 мм., 32х14 мм., виявлені та вилученi 13.06.2020 року під час огляду місця події, за матеріалами кримінального провадження №12020090130000105, придатні для ідентифікації особи.

Сліди пальців рук максимальними розмірами 20х15 мм., 20х10 мм., 21х12 мм., 15х12 мм. та 19х13 мм. непридатні для ідентифікації особи.

Сліди пальців рук максимальними розмірами 22х17 мм., 22х18 мм., 27х16 мм. залишені відповідно вказівним пальцем, мiзинцем правої руки та середнiм пальцем лівої руки гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Слід пальця руки максимальними розмірами 32х14 мм залишений не гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а іншою особою. Встановити, чи залишені сліди пальців рук максимальними розмірами 20x15 мм, 20х10 мм, 21x12 мм, 15х12 мм та 19х13 мм гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , неможливо, оскільки данi сліди непридатні для ідентифікації особи (а.с. 167-178).

Згідно показань допитаного в судовому засіданні в якості свідка оперуповноваженого СКП Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_9 , ним під час заповнення дактилокарти на ім`я обвинуваченого ОСОБА_1 в графі «Дата народження» було допущено описку, а саме: помилково вказано дату народження ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_4 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Дана обставина, ймовірно сталася через те, що ним встановлювалась особа обвинуваченого з різних документів.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка слідчий Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 , показав, що ним здійснювалось повторне дактилокопіювання відбитків пальців ОСОБА_1 , з тих підстав, що у першій дактилокарті на ім`я ОСОБА_1 , яка була скерована для проведення експертизи було допущено описку в його даті народження. При заповненні повторно дактилокарти, ним було вже вказано правильну дату народження обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Суд звертає увагу на те, що кожен документ долучений до матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення, за клопотанням обвинуваченого та його захисника, був оголошений учасникам судового провадження під час їх дослідження в судовому засіданні. Окрім того, кожний із даних документів були пред`явлені стороні захисту для ознайомлення в судовому засіданні, та кожний із документів був роз`яснений захисником обвинуваченому.

Відповідно до ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом; сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, відповідно до ст. 86 КПК України якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом; недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із положеннями ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).

Суд звертає увагу на те, що прокурором під час дослідження письмових доказів було надано суду постанову слідчого СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Кіцнака А.В. від 08.07.2021 про призначення судово-трасологічної експертизи. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що при проведенні 13.06.2021 огляду місця події за фактом крадіжки з приміщення каплички «Святого Юрія», релігійної громади ПЦУ «Святої Трійці» на запираючому пристрої, а саме врізному замку та на запираючій металевій планці вхідних дверей, виявлено сліди пошкодження, у зв`язку з чим виникла необхідність у проведенні експертизи даних предметів. Для проведення даної експертизи експертам було направлено вилучений врізний замок та запираючу металеву планку з вхідних дверей до розміщеного в присілку Плай селища Верховина Верховинського району Івано-Франківської області приміщення каплички «Святого Юрія», релігійної громади ПЦУ «Святої Трійці». Також прокурором надано висновок експерта Івано-Франківського НДЕКЦ від 24.07.2020 №СЕ-19/109/8/3-316ТР/20, зроблений на виконання даної постанови слідчого від 08.07.2021. На думку сторони обвинувачення дані письмові докази, серед іншого, доводять вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів (а.с.136-137, 140-144).

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, дослідивши вказані письмові докази, як окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дану постанову слідчого СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Кіцнака А.В. від 08.07.2021 про призначення судово-трасологічної експертизи та висновок експерта Івано-Франківського НДЕКЦ від 24.07.2020 №СЕ-19/109/8/3-316ТР/20, зроблений на виконання даної постанови слідчого від 08.07.2021 не можна вважати допустимими доказами, оскільки предмети, які були скеровані для проведення експертизи не визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, тобто не є процесуальним джерелом доказів у розумінні ч.2 ст. 84 КПК України, та у суду відсутні відомості у який саме спосіб були отримані предмети, направлені на експертизу органом досудового розслідування.

Суд також приймає до уваги доводи сторони захисту та визнає долучений прокурором речовий доказ - оптичний диск DVD-R 4.7 GB/120 min (а.с.69), який був добровільно виданий ОСОБА_7 , із відеозаписом датованим 29.04.2021 з камер відеонагляду, що закріплені на його житловому будинку, неналежним доказом, оскільки наявний на диску відеозапис не дає можливості беззаперечно ідентифікувати особу яка в темну пору доби заходить у будинок розташований по сусідству із будинком на якому розміщена камера, та визначити предмет який несе ця особа, а також ідентифікувати особу яка виходить із цього будинку у світлу пору доби та чітко визначити предмет який особа виносить із будинку. Зокрема чи особа зображена на відео це ОСОБА_1 , а предмет який заносить та виносить відповідна особа є саме викрадена із господарства ОСОБА_2 бензопила марки «WERK». Обвинувачений під час огляду відео зазначив, що він живе у житловому будинку, який зображений на відео, однак не може точно сказати, хто саме зайшов та вийшов з нього, оскільки до них приходить багато людей. Ствердив, що на відео зображений не він.

Решта письмових доказів, які досліджені в судовому засіданні, суд визнає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають та на них суд може посилатися при ухваленні судового рішення.

Також, суд вважає, що важливе значення для вказаного кримінального провадження мають показання свідків, оскільки є логічними, взаємно доповнюють одне одного, є послідовними, відповідають дійсним обставинам справи та підтверджуються сукупністю інших доказів, зібраних в ході досудового розслідування та перевірених судом під час судового розгляду справи.

Надані свідками показання не викликають сумнів в їх достовірності, оскільки вони узгоджуються між собою й іншими матеріалами справи та оцінені судом в сукупності з іншими доказами.

Показанням обвинуваченого ОСОБА_1 щодо непричетності до скоєння злочинів, суд надає критичну оцінку, оскільки зазначені показання спростовуються показаннями потерпілих, свідків, а також письмовими доказами по кримінальному провадженню, та вважає, що такі надані з метою уникнення покарання.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ судами, як і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується як джерело права, а саме у рішенні «Коробов проти України», вказано, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що факти вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в суді і обвинувачений ОСОБА_1 є винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України та підлягає покаранню.

Вирішуючи питання кваліфікації суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України неправильно, оскільки відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» від 04.06.2010 року, якщо злочини, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу злочину (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло, п`ять розбоїв, вчинених організованою групою, тощо), їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК. У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатись у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він 29.04.2021 повторно вчинив таємне викрадення майна потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 5500 гривень, поєднане з проникненням у приміщення (прибудову) на території господарства ОСОБА_2 в с Кривопілля, присілок Коротенький Верховинського району Івано-Франківської області. Крім цього, ОСОБА_1 в період з 10:00 год. 11.06.2020 по 17:00 год. 13.06.2020, повторно, вчинив таємне викрадення майна потерпілої юридичної особи релігійної громади церкви «Пресвятої Тройці» Української Православної Церкви Київського патріархату на загальну суму 9000 гривень, поєднане з проникненням у приміщення каплички «Святого Юрія» релігійної громади церкви «Пресвятої Тройці» Української Православної Церкви Київського патріархату, що розташована в присiлку Плай селища Верховина Верховинського району Івано-Франківської області.

При призначенні обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" із змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахування ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами) звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При цьому, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Однак, призначаючи покарання, суд також враховує і принцип гуманізації відповідальності при призначенні покарання, який повинен бути застосований виходячи із засад визначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Відповідно до ст.12 КК України злочини вчинені ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого встановлено, що він ніде не працює, офіційні джерела доходу відсутні, за місцем проживання характеризується негативно, утриманців не має. Згідно довідки КНП «Яремчанська центральна міська лікарня» від 18.06.2020 №285 за медичною допомогою до лікаря нарколога не звертався, знаходиться на обліку в лікаря психіатра із діагнозом «Ш» F-20.0. Разом з тим, згідно висновку судово-психіатричного експерта №115 від 04.11.2020 проведеної на підстави постанови слідчого СВ Верховинського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Віндик О.І. від 29.09.2020 в межах даного кримінального провадження, ОСОБА_1 на час проведення експертизи хронічними психічними захворюваннями, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій (29.04.2020 та в період часу із 11.06.2020 по 13.06.2020) також хронічним психічними захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_1 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

ОСОБА_1 будучи особою раніше судимою за аналогічні злочини, судимість за які не знята та не погашена, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив протиправні діяння. Вину у скоєному не визнав.

Згідно досудової доповіді від 04.03.2021 зробленої Надвірнянським міськрайонним сектором філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення є високим, ризик небезпеки для суспільства є середній. На думку органу пробації виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити високу небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочинів.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, враховуючи те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, а також особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд вважає, що таким покаранням для обвинуваченого буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України

На переконання суду призначення обвинуваченому ОСОБА_1 саме такого покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останнього за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України, суд не вбачає.

При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 та потерпілої юридичної особи релігійної громади церкви «Пресвятої Тройці» Української Православної Церкви Київського патріархату про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Згідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.

Згідно із ч.1, 2 ст.127 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У відповідності із ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Протиправність дій обвинуваченого ОСОБА_1 , його вина, а також причинний зв`язок між заподіяною ним шкодою та протиправною поведінкою, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілою та одночасно цивільним позивачем ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 5500 грн та моральної в розмірі 1000 грн, а всього 6500 грн.

В судовому засіданні 11.11.2021 під час судових дебатів, потерпіла ОСОБА_15 заявила, що просить поданий нею цивільний позов залишити без розгляду.

Також, юридичною особою релігійною громадою церкви «Пресвятої Тройці» Української Православної Церкви Київського патріархату заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в розмірі 9000,00грн, який представник релігійної громади ОСОБА_3 підтримала в повному обсязі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 повинен відшкодувати, спричинені ним матеріальні збитки в сумі 9000,00грн на користь релігійної громади церкви «Пресвятої Тройці» Української Православної Церкви Київського патріархату.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати, пов`язані із проведенням експертиз, а саме: висновок експерта Івано-Франківського НДЕКЦ від 15.07.2020 №СЕ-19/109/8/5-467Д/20 в розмірі 1634,50грн та висновок експерта Івано-Франківського НДЕКЦ від 04.08.2020 №СЕ-19/109/8/5-489Д/20 в розмірі 1634,50грн, а всього у сумі 3 269,00 грн.

Суд не стягує з обвинуваченого витрати за проведення додаткових експертиз № СЕ-19/109/8/5-622Д/20 від 24.09.2020 та №СЕ-19/109/8/5-670/Д/20 від 20.10.2020, оскільки такі проводились у зв`язку з допущенням працівником органу досудового розслідування механічної описки при заповненні дактилокарти обвинуваченого ОСОБА_1 . Також, суд не вбачає підстав для стягнення витрат за проведення судово-трасологічної експертизи від 24.07.2020 №СЕ-19/109/8/3-316ТР/20, оскільки такий доказ визнано судом недопустимим.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.183 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 необхідно обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 21год. 55хв. 07 вересня 2020 року.

Міру запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_1 залишити без змін до дня набрання даним вироком законної сили, з утриманням у Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)".

Цивільний позов ОСОБА_2 –залишити без розгляду, на підставі її заяви.

Цивільний позов релігійної громади церкви «Пресвятої Тройці» Української Православної Церкви Київського патріархату – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь релігійної громади церкви «Пресвятої Тройці» Української Православної Церкви Київського патріархату 9000 гривень матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати пов`язані із проведенням експертиз по кримінальному провадженні у сумі 3 269,00 грн.

Речові докази:

- лазерний диск DVD-R об`ємом 4,7 гб., на якому містяться два файли з камери відео нагляду, який знаходиться на житловому будинку ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-скляну пляшку з під вина ОСОБА_12 , яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Верховинського ВП ГУНП в Івано-Франківській області –знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст. 395 КПК України, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Роман ДЖУС