Ухвала суду № 101038713, 12.11.2021, Романівський районний суд Житомирської області

Україна

Романівський районний суд Житомирської області

288/1532/15-ц

У Х В А Л А

12 листопада 2021 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Панасюк К.О., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») – Іжаковський О.В. звернувся до суду з заявою, в якій просить замінити стягувача приватне акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК "(далі ПАТ «АЛЬФА-БАНК) на правонаступника - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у справі №288/1532/15-ц за позовом ПАТ«АЛЬФА-БАНК) до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №500942961.

Заяву мотивує тим, що 30.03.2016 Романівський районний суд Житомирської області ухвалив рішення по справі № 288/1532/15-ц про стягнення з боржника (відповідача) ОСОБА_2 , на користь ПАТ «АЛЬФА-БАНК» заборгованості за кредитним договором № 500942961 та 16.01.2019 на підставі договору про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитору та право грошової вимоги до ОСОБА_2 .

В судове засідання учасники справи та заінтересовані особи, які були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не з`явилися. Представник ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судом встановлено, що 30.06.2016 рішенням Романівського районного суду Житомирської області стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ПАТ «АЛЬФА-БАНК» заборгованість за кредитним договором № 500942961 в розмірі 54221,48 грн.

21.06.2016 між ПАТ «АЛЬФА-БАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» (далі ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ») було укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «АЛЬФА-БАНК» відступило ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500942961.

26.12.2018 між ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» та товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» (далі ТОВ «ФК «ВЕСТА») було укладено Договір факторингу № 2019 - 1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» відступило ТОВ «ФК «ВЕСТА», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредитів, в тому числі за договором кредиту № 500942961.

16.01.2019 між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого останнє набуло статусу нового кредитора та право грошової вимоги до ОСОБА_2 .

Згідно частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено статтею 512 ЦК України, статтею 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із вищевказаних норм, зокрема підпунктів 1, 2 частини 1статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Відповідно до частини 1, частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі" роз`яснено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод, та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, в тому числі Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.

Відповідно до висновку викладеного в постанові судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 20.11.2013 у справі № 6-122цс13, заміна сторони виконавчого провадження відбувається на будь-якій стадії судового процесу, тоді як виконавче провадження - його завершальна стадія.

Так, слід зауважити, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Після набрання законної сили рішення суду підлягає виконанню сторонами справи, які набувають статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником вчиняються дії щодо його примусового виконання, зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило, а саме замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Виходячи з системного аналізу статей 512, 517 ЦПК України можна зробити висновок про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора. Крім цього, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Вказані правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 2-а-1864/10.

Таким чином, підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про наявність підстав для заміни вибулого стягувача за вищевказаним зобов`язанням на його правонаступника, при цьому, заміна сторони ніяким чином не порушує прав та обов`язків інших осіб.

На підставі викладеного та керуючись статтями 353, 442 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником задовольнити.

Замінити вибулого стягувача публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» на правонаступника-Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» щодо виконання рішення у справі № 288/1532/15-ц .

Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя М.М. Кірічук