Ухвала суду № 101038298, 09.11.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6867/21

Провадження № 1-кс/0274/1692/21

У Х В А Л А

Іменем України

09.11.2021 р. м. Бердичів

Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., прокурора Капала Р.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції Лесика Д.В., погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури Ващуком С.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, поданого в рамках кримінального провадження № 12021060480000654 від 25.10.2021 р. -

в с т а н о в и в:

29.10.2021 р. ст.слідчий СВ Бердичівського РВП Лесик Д.В. за погодженням з прокурором звернувся в суд із зазначеним клопотанням, у якому просить застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Вказане клопотання було подане одночасно з клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В клопотанні про застосування запобіжного заходу орган досудового слідства необхідність прийняття такого рішення аргументував тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину, а саме своїми умисними діями, які виразилися у самовільному залишенні місця обмеження волі особою, яка відбуває покарання у вигляді обмеження волі, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 390 КК України.

Санкцією ч. 1 ст. 390 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

Також в клопотанні орган досудового розслідування вказує на ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - шляхом неявки на виклики слідчого та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому обрання йому більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить запобігання вищезазначених ризиків.

Вказаний факт було внесено 25.10.2021 р. до ЄРДР за № 12021060480000654 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 390 КК України та розпочате досудове слідство.

28.10.2021 р. було складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, яке у зв`язку з відсутністю підозрюваного ОСОБА_1 за місцем його перебування та проживання було вручено його матері ОСОБА_2 .

Проведеними слідчими та слідчо-розшуковими діями встановити місцезнаходження ОСОБА_1 не представилося можливим, тому 29.10.2021 р. останнього було оголошено в розшук.

В судовому засіданні прокурор Капало Р.І. підтримав клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки є наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, а також існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тим самим, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - шляхом неявки на виклики слідчого та/ або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Разом з тим, прокурор звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_1 відбуває покарання у виді обмеження волі в ДУ «Бердичівський виправиний центр (№108)».

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому визнав. Пояснив, що він хотів побачити матір, тому залишив виправний центр і поїхав додому. Щодо задоволення клопотання слідчого покладається на розсуд суду. Просив розібратися зі справою та відпустити його додому, оскільки він має намір працювати, щоб забезпечувати свою дитину.

Заслухавши виступи учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Також Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» наголошує, що, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України у провадженні за № 12021060480000654 від 25.10.2021 р.

28.10.2021 р. було складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, яке було вручено його матері ОСОБА_2

29.10.2021 р. постановою ст.слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Лесика Д.В. досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021060480000654 від 25.10.2021 р. зупинено. Оголошено розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09.11.2021 р. постановою слідчого Лесика Д.В. досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021060480000654 від 25.10.2021 р. було відновлене у зв`язку із встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 .

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 09.11.2021 р. о 04-30 год фактично було затримано ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 27.10.2017 р., відбуваючи покарання з 18.09.2021 р. у виді обмеження волі в державній установі «Бердичівський виправний центр (№108)» за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул. Низгірецька, 2, на шлях виправлення не став та вчинив рецидив злочину за наступних обставин.

Зокрема, 18.09.2021 р. прибувши для відбуття покарання до державної установи «Бердичівський виправний центр (№108)» засуджений до обмеження волі ОСОБА_1 під підпис був ознайомлений з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України та нормативно-правовими актами, що регламентують порядок та умови відбування покарання у виді обмеження волі, правилами внутрішнього розпорядку установи виконання покарання для засуджених до обмеження волі та попереджений про кримінальну відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 390, 391, 392, 393 КК України.

Так, будучи попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 390 КК України, 24.10.2021 р. в період часу з 19 год. 00 хв. по 22 год. 00 хв. засуджений до обмеження волі ОСОБА_1 , розуміючи протиправність своїх дій, умисно, таємно, шляхом перетину основної огорожі, без відповідного дозволу начальника ДУ «Бердичівський виправний центр (№108)», самовільно залишив межі вказаного виправного центру та в такий спосіб ухилився від відбування покарання у виді обмеження волі.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у самовільному залишенні місця обмеження волі особою, яка відбуває покарання у вигляді обмеження волі, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 390 КК України.

На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, а саме:

- протокол допиту свідка ОСОБА_3 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_4 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_5 ;

- інші матеріали кримінального провадження.

Таким чином встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, є обґрунтованою.

Під час досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - шляхом неявки на виклики слідчого та/ або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов"язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років. Санкція ч. 1 ст. 390 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилалися слідчий у клопотанні і прокурор в ході його розгляду, дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, а тому під тяжкістю покарання він може переховуватися від слідства та суду, тим самим перешкоджати слідству, а у подальшому судовому розгляду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Також слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , відбуваючи покарання у вигляді обмеження волі, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 390 КК України, усвідомлюючи всі наслідки своїх протиправних дій, умисно порушив вимоги Кримінального та Кримінально-виконавчого законодавства України, а саме самовільно залишив територію ДУ «БВЦ №108», таким чином умисно ухилявся від відбуття покарання, тим самим, вчинив новий умисний злочин.

Разом з тим, продовжуючи залишатись у державній установі «Бердичівський виправний центр (№108)» без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в силу вимог кримінально-виконавчого законодавства України, що значно послаблює умови відбування покарання у виправних центрах у порівнянні з СІЗО та іншими установами виконання покарань, ОСОБА_1 зможе цим вкотре скористатись, щоб залишити межі виправного центру, та в такий спосіб знову переховуватись від слідства та суду.

Окрім того, слідчим суддею встановлено, що ступінь соціальних зв`язків підозрюваного ОСОБА_1 є нестійкою та несформованою, оскільки хоча підозрюваний має зареєстроване місце проживання, однак, він офіційно не працює, постійного джерела доходів не має, розлучений.

Зазначене свідчить про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом неявки на виклики до слідчого та/ або суду.

Окрім того, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, однак, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин.

Отже, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, викладені вище обставни, досліджені в судовому засіданні, свідчать про наявність ризиків, зазначених у п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання необхідно у повній мірі враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наслідки вчинення протиправних діянь.

Виходячи із вищезазначених доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконується, що більш м"який запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не забезпечить його належної процесуальної поведінки у даному кримінальному провадженні, тому буде недостатнім для запобігання ризикам, які навели слідчий та прокурор.

Тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, його сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, за яке він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклики до слідчого СВ Бердичівського РВП, прокурора та/або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції Лесика Д.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, - 60 днів.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання ОСОБА_1 – з 04 години 30 хвилин 09 листопада 2021 року по 04 годину 30 хвилин 07 січня 2022 року.

Одночасно визначити розмір застави в розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (реквізити для сплати застави: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, призначення платежу вказати, хто і за що платить, справа 274/6867/21 Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до слідчого СВ Бердичівського РВП, прокурора та/або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 07 січня 2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Житомирського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України (Житомирської УВП №8).

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної даною ухвалою, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, процесуального прокурора.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п"яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Слідчий суддя: Т.М. Вдовиченко