Ухвала суду № 101038170, 10.11.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/6173/13-к

Провадження № 1-кп/191/3/17

У Х В А Л А

іменем України

10 листопада 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Костеленко Я.Ю.

за участю секретаря - Куцевол Ю.В.

прокурора – Панкеєва А.О.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1201304030002767 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

26.12.2013 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040390002767 від 01.12.2013 ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (справа №191/6173/13-к), який в порядку проведення автоматизованого розподілу 22.06.2021 року передано судді Костеленко Я.Ю.

10.11.2021 ухвалою судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Твердохліб А.В. до канцелярії суду передано матеріали кримінального провадження, внесеного 16.03.2014 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014040390000436, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, для передання іншому складу суду під головуванням судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Костеленко Я.Ю., для вирішення питання про його об`єднання в порядку ст. 334 КПК України.

На обговорення судом поставлено питання про об`єднання вказаних обвинувальних актів в одне кримінальне провадження.

Прокурор та обвинувачений проти об`єднання кримінальних проваджень не заперечували.

Частиною 1 ст.334 КПК України передбачено, що матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, дані кримінальні провадження знаходяться в провадженні одного судді, суд з метою об`єктивного та повного розгляду вважає необхідним об`єднати в одне провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12013040390002767 від 01.12.2013 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (справа №191/6173/13-к), та обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12014040390000436 від 16.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.357 КК України (справа №191/3459/20), присвоївши об`єднаному кримінальному провадженню єдиний унікальний номер 191/6173/13.

Крім того, прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, яке обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування пред`явлено обвинувачення за ч.2 cт. 186 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), поєднаного насильством що не є небезпечним в момент заподіяння, тому виникає ризик передбачений ч. 1 п. 1ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_1 , може переховуватися від суду, обґрунтовуючи це тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, а також, враховуючи особу ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, тривалий час перебував у розшуку та переховувався від суду, у якого немає сталих соціальних зв`язків, тому такі обставини можуть зумовити спробувати уникнути передбаченої законом відповідальності шляхом переховування від суду. Також виникає ризик передбачений ч.1 п.3, 5 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, а саме з метою уникнення передбаченої законом відповідальності може вдатися до залякування свідків, для того, щоб останні змінили свої свідчення на його користь, вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, за викладених вище обставин, інші запобіжні заходи, крім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не можуть забезпечити належним чином кримінальне провадження та виконання покладених на обвинуваченого обов`язків. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкодити кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 , строком на 60 діб.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні клопотання підтримав.

ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував.

Суд, розглянувши клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,4 ч.1 ст.177 України, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується, в тому числі, у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання до шести років позбавлення волі, а тому може переховуватися від суду у зв`язку з тяжкістю вчиненого ним кримінального правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, свідки та потерпілі у справі ще не допитані судом, а тому існує ризик незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на вказаних осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень. Крім того, ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.05.2014 ОСОБА_1 оголошено розшук та останній був доставлений до суду 10.11.2021, що свідчить про те, що обвинувачений переховувався від суду.

Суд, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, враховуючи особу обвинуваченого, вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

Крім того, керуючись ч.3 ст.183, п.2 ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає можливим у даному кримінальному провадженні визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом України, в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 гривень 00 коп.

Керуючись ст.177, 178, 182, 217, 334 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Об`єднати в одне провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12013040390002767 від 01.12.2013 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (справа №191/6173/13-к) , та обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12014040390000436 від 16.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.357 КК України (справа №191/3459/20), присвоївши об`єднаному кримінальному провадженню єдиний унікальний номер 191/6173/13.

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків на строк шістдесят днів, тобто до 08 січня 2022 року.

Для забезпечення виконання обов`язків обвинуваченим ОСОБА_1 визначити йому заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 гривень 00 коп.

У разі внесення обвинуваченим визначеного розміру застави покласти на ОСОБА_1 виконання наступних обов`язків:

-прибувати до суду за кожним викликом;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала припиняє свою дію 08 січня 2022 року.

Обвинувачений звільняється з-під варти у разі внесення застави, визначеної в ухвалі суду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 12.10.2021.

Суддя Я. Ю. Костеленко