Рішення № 101037877, 18.10.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/6933/20

Провадження № 2/183/1664/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Власко Н. В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Будинкоуправління № 1 Гвардійської КЕЧ району, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що у липні 1993 року ОСОБА_3 , разом зі своєю сім`єю, а саме дружиною – ОСОБА_2 , сином ОСОБА_4 та донькою ОСОБА_4 вселилися у двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить військовому відомству та яка була надана їм у користування на підставі ордеру № 474 від 12 липня 1993 року, виданого Гвардійською КЕЧ району. В 1995 році ОСОБА_4 , а згодом і ОСОБА_4 , після закінчення школи виїхали на навчання до Росії і там залишилися на постійне місце проживання у своїх родичів, тож самостійно знялися з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 після звільнення з лав Збройних сил України виїхав на роботу до Росії, де помер у 2014 році. У 2018 році, начальником Черкаського гарнізону та начальником КЕВ м. Дніпро було дозволено переоформити особистий рахунок на квартиру на ОСОБА_2 № 2289 від 26 червня 2018 року, склад сім`ї - одна особа. У цьому ж році, позивач, за згодою квартиронаймача ОСОБА_2 та з дозволу начальника Черкаського гарнізону і начальника КЕВ м. Дніпро від 18 липня 2018 році № 2492, вселився та був зареєстрований у вищезазначеній квартирі. Відповідач, у кінці 2018 року, зібравши всі свої речі, виїхала з квартири, не повідомивши свого нового місця проживання. Тож, фактично вже понад два роки відповідач у квартирі АДРЕСА_1 не проживає і нею не користується, комунальні платежі не сплачує, всі витрати по утриманню зазначеного житлового приміщення несе позивач.

У зв`язку з чим, позивач просить суд визнати відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 12 лютого 2021 року позовну заяву позивача ОСОБА_1 було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін і відкрито провадження у справі (а.с. 21).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, але раніше ним було подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, додав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 28).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавала.

Представник третьої особи - Будинкоуправління № 1 Гвардійської КЕЧ району в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності згідно з чинним законодавством (а.с. 25).

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до переконання, що позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом установлено, що відповідно до ордеру Міністерства оборони СРСР № 474 від 12 липня 1993 року, наданого позивачем до суду в засвідченій копії, виданого Гвардійською квартирно-експлуатаційною частиною району, ОСОБА_3 , разом із сім`єю у складі: дружини - ОСОБА_2 , 1956 року народження, сина - ОСОБА_4 , 1978 року народження, доньки – ОСОБА_4 , 1979 року народження, було передано у користування квартиру, яка складається з 2-х кімнат, житловою площею 30,81 м2, та яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 3).

Матеріалами справи підтверджено, що у вересні 1994 року син та донька основного квартиронаймача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , самостійно знялися з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 основний квартиронаймач ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 від 25 грудня 2014 року, що міститься у матеріалах справи (а.с. 6).

У зв`язку зі смертю головного квартиронаймача ОСОБА_3 , начальником гарнізону і начальником КЕВ м. Дніпро було дозволено переоформити особистий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 , на дружину померлого – ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою № 2289 від 26 червня 2018 року, виданою начальником КЕВ м. Дніпро підполковником Прокудіним В. О. (а.с. 5).

Разом з тим, згідно з довідкою № 2492 від 18 липня 2018 року начальника КЕВ м. Дніпро підполковника Прокудіна В. О., установлено, що за заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 02 липня 2018 року, начальником гарнізону і начальником КЕВ м. Дніпро було дозволено зареєструвати на житлову площу головного квартиронаймача - ОСОБА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , - ОСОБА_1 , 1976 року народження (а.с. 7).

Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію № 374 від 08 грудня 2020 року, виданої начальником Будинкоуправління № 1 Білогуським В., убачається, що за адресою АДРЕСА_2 , зареєстровані 3 особи: ОСОБА_5 , 1956 року народження (основний квартиронаймач), ОСОБА_1 , 1976 року народження, та його донька ОСОБА_6 , 2005 року народження (а.с. 4).

Згідно з актом перевірки фактичного проживання (не проживання), складеного 05 грудня 2019 року депутатом Черкаської селищної ради округу № 5 Шулікою О. С., за підписами сусідів ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , які проживають у будинку АДРЕСА_3 , квартирах АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , убачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , його донька ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 (основний квартиронаймач), разом з тим сусідами підтверджено той факт, що ОСОБА_5 не проживає за адресою реєстрації з 2018 року, наразі місцезнаходження її невідоме (а.с. 10). Цей факт також підтверджується актом перевірки фактичного проживання (не проживання), складеного депутатом Черкаської селищної ради округу № 5 Шулікою О. С. від 10 листопада 2020 року (а.с. 11).

Згідно зі ст. 163 ЖК України, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У відповідності до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Оцінивши зібрані у справі докази і з`ясувавши обставини спору, суд вважає, що відповідач ОСОБА_5 без поважних причин не проживає у вищезазначеній квартирі більше шести місяців.

Поважних причин, передбачених ст. 71 ЖК України, при яких житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, судом не установлено.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, відповідачем до суду не надано жодного належного та допустимого у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України доказу на спростування обставин, викладених позивачем у позові. Даних про наявність будь-якої домовленості між позивачем та відповідачем з приводу користування житловим приміщенням суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_5 , не проживаючи у наданому їй житловому приміщенні понад шість місяців, втратила право користування ним, з підстав, визначених ст. 71 ЖК України, з огляду на це, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 ), третя особа - Будинкоуправління № 1 Гвардійської КЕЧ району (код ЄДРПОУ 22992692, місцезнаходження за адресою: 51270, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Гвардійське, вул. Ювілейна, буд. 8, кв. 20) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме, квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду складено і підписано 18 жовтня 2021 року.

Суддя Г.Є. Майна