Ухвала суду № 101037555, 12.11.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2006/21

1-кс/0203/2862/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт майна, заявлене у рамках кримінального провадження №62019170000000487, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання слідчого, заявлене у рамках кримінального провадження №62019170000000487, про накладення арешту на майно підозрюваної у кримінальному провадженні ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.171 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи поставлені в клопотанні питання, для запобігання ризикам можливого відчуження майна на користь третіх осіб та забезпечення арешту майна, слідчий суддя у відповідності до ч.2 ст.172 КПК України вважає за необхідне провести його розгляд без повідомлення підозрюваної, як власника майна.

Також з огляду на положення ч.1 ст.171 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності слідчого.

Перевіривши викладені в клопотанні доводи та надані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.

Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).

Частиною 6 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч.ч.10,11 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі), ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019170000000487, відомості за яким внесено до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, за фактом того, що посадові особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах суб`єкта підприємницької діяльності, під час проведення податкових перевірок протиправно не визначили податкові зобов`язання платника зі сплати податку на видобуток корисних копалин, що спричинило тяжкі наслідки, а також за складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу, внесення до нього неправдивих даних.

11.10.2021 року про підозру у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень було повідомлено ОСОБА_4 .

В наданому клопотанні слідчий просив накласти арешт на належне на праві власності підозрюваній нерухоме майно, а саме: автомобіль TOYOTA RAV-4 HYBRID 2487 (2021), білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , № двиг. НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3 .

Факт належності вказаного вище транспортного засобу на праві власності підозрюваній ОСОБА_4 підтверджується долученою до клопотання довідкою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області від 10.11.2021 року.

Також з долучених до клопотанням матеріалів кримінального провадження №62019170000000487 вбачається, що в рамках останнього прокурором в інтересах держави заявлено цивільний позов до підозрюваних у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про стягнення в солідарному порядку завданої матеріальної шкоди в сумі 339122 грн. 89 коп.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Частиною 8 ст.ст.170 КПК України встановлено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Пунктами 4,5 ч.2 ст.173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З долученого до клопотання протоколу огляду та скріншота оголошень з сайту продаж вбачається, що ринкова вартість аналогічного транспортного засобу TOYOTA RAV-4 HYBRID, 2021 р.в., становить 870607 грн., що майже в три рази перевищує ціну пред`явленого у кримінальному провадженні позову.

Також слідчий суддя враховує, що підозрювана на теперішній час офіційно працевлаштована та має постійне джерело доходів.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, наведеної практики ЄСПЛ та норм КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою відшкодування шкоди, заявленої до стягнення у цивільному позові, з огляду на вартість майна та ціну позову, не буде відповідати принципу співмірності та приписам ч.8 ст.170 КПК України.

В зв`язку з чим, в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131,132,170-172,175,309,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт майна, заявлене у рамках кримінального провадження №62019170000000487 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1