Ухвала суду № 101037237, 12.11.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4923/21

Провадження № 1кп/201/707/2021

УХВАЛА

12 листопада 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Кірюшина Д.Л., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 42020040000000363 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Бурчак С.М.

обвинувачені ОСОБА_1

ОСОБА_2

захисники Дубина А.І.

Бровко О.М.

Єсауленко В.В.

Шпакова Т.С.

представник потерпілого Гуртовий В.Ю.

ВСТАНОВИВ:

В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

На розгляд учасників кримінального провадження поставлено питання про направлення кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про передачу його на розгляд іншого суду, так як кримінальне провадження надійшло до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з порушенням правил підсудності.

Прокурор заперечував проти направлення обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду в зв`язку з тим, що у іншому кримінальному провадженні, яке тісно пов`язане з цим провадженням апеляційний суд вже визначив підсудність за Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

Представник потерпілого, захисники Дубина А.І., Бровко О.М., Шпакова Т.С., обвинувачений ОСОБА_2 не заперечували проти направлення обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності, а захисник Єсауленко В.В. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували посилаючись на те, що таке направлення призведе до затягування розгляду справи, перед вирішенням питання про направлення обвинувального акту до апеляційного суду для визначення підсудності, слід вирішити раніше подане клопотання про закриття провадження, яке має бути розглянуто першочергово з огляду на конструкцію ст. 314 КПК України.. Крім того, направлення обвинувального акту до апеляційного суду для визначення підсудності може бути здійснено або за клопотанням сторін або за поданням голови суду, однак таке клопотання ніхто не заявляв, а голова суду подання не направляв, в той час як вирішення цього питання ухвалою суду не передбачено КПК України. Також звернув увагу, що суд не має права давати оцінку обставинам описаним в обвинувальному акті, так як останній ще навіть не оголошувався і навіть якщо обвинувальний акт направлений прокурором з порушенням правил підсудності, він підлягає поверненню прокурору.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд доходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке кримінальне правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності, а згідно п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора КП «Гідроспоруди» Дніпровської міської ради, вступив у змову з головним інженером КП «Гідроспоруди» ОСОБА_3 і з директором ТОВ «Мегамаркет Сервіс» ОСОБА_2 після чого ОСОБА_3 забезпечив проведення відкритих торгів з закупівлі послуг з чищення каналізаційних колекторів, які перемогло ТОВ «Мегамаркет Сервіс», далі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підписали два договори на послуги з чищення каналізаційних колекторів, після чого ОСОБА_2 склав та видав п`ять актів наданих послуг з чищення каналізаційних колекторів в які вніс завідомо неправдиві відомості, а ОСОБА_1 підписав ці акти та знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 24а передав чотири акти до бухгалтерії КП «Гідроспоруди» після чого Головним управлінням Державного казначейства України у Дніпропетровській області здійснено перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Мегмаркет Сервіс» в сумі 7 036 315,16 гривень, а ОСОБА_3 , в свою чергу, знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 24а , передав один акт до бухгалтерії КП «Гідроспоруди» після чого Головним управлінням Державного казначейства України у Дніпропетровській області здійснено перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Мегмаркет Сервіс» в сумі 1 486 820,54 гривень. Після цього ОСОБА_2 , як директор ТОВ «Мегамаркет Сервіс» перерахував вказані кошти на рахунок ТОВ «Кліванс»

З обвинувального акту вбачається, що дії обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , з підписання договорів та актів вчинялись у невстановленому місці, передача актів для здійснення оплати відбулась за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 24а, що територіально відноситься до Самарського району міста Дніпра, а дії по перерахуванню коштів на рахунок ТОВ «Кліванс» здійснені у невстановленому місці.

Таким чином, єдиною територіальною міткою де вчинялись дії, які прокурор вважає злочинними є м. Дніпро, вул. Курсантська, 24а, що територіально відноситься до підсудності Самарського районного суду м. Дніпропетровська.

Навіть якщо виходити з того, що місце вчинення злочину не встановлене, то тоді кримінальне провадження відноситься до підсудності Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, так як досудове розслідування здійснювалось СУ ГУ НП у Дніпропетровській області, яке територіально розташоване в Шевченківському районі м. Дніпра.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вказане кримінальне провадження не підсудне Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, а тому, з урахуванням вимог ст. 32 КПК України, вважає за необхідне направити дане кримінальне провадження до Дніпровського апеляційного суду для розгляду питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого суду в межах територіальної юрисдикції, визначеної ч. 1 ст. 32 КПК України.

Посилання прокурора на те, що підстав для такого направлення не має, так як таке питання вже вирішено у іншому кримінальному провадженні, яке стосується тих же подій, суд вважає таким, що не заслуговує на увагу, так як питання підсудності іншого кримінального провадження не можуть стосуватись питань підсудності цього провадження.

Посилання захисника Єсауленко В.В. на те, що суд не має права вирішувати це питання без клопотання учасників, суд вважає необґрунтованим, так як ні ст. 34, ні 314 КПК України імперативно не визначено ініціатора направлення справи для визначення підсудності, як це наприклад, передбачено ст. 163 КПК України яка визначає ініціаторів клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів виключно сторони кримінального провадження і не наділяє такими повноваженням суд чи потерпілого, у провадженнях в яких він не є стороною, чи як це передбачено ст. 184 КПК України, де ініціатором клопотання про обрання запобіжного заходу може бути виключно сторона обвинувачення.

Посилання захисника Єсауленко В.В. на те, що суд не має права вирішувати це питання без подання голови суду суд вважає необґрунтованим, так як ч. 2 ст. 110 КПК України передбачає, що судове рішення приймається у формі ухвали.

Посилання захисника Єсауленко В.В, на те, що першочергово має бути вирішено клопотання про закриття провадження у справі суд вважає небунтованим, так як для вирішення будь-яких питань кримінального провадження спочатку слід визначитись з компетенцією суду здійснювати судове провадження, а тому саме з метою усунення будь-яких сумнівів у майбутньому щодо територіальної підсудності, судом направляється кримінальне провадження до Дніпровського апеляційного суду.

Що стосується доводів захисника про відсутність повноважень у суду давати оцінку обставинам, викладеним в обвинувальному акті, то суд звертає увагу, що в даній ухвалі не надається оцінка обставинам, а лише констатується як ці обставини викладені і що їх виклад свідчить про порушення територіальної підсудності. Якби суд пристав на позицію захисника, то не зміг би вирішити жодного питання яке підлягає вирішенню в підготовчому судовому засіданні, так як з огляду на таку позицію суд не має права ознайомлюватись з обвинувальним актом до його оголошення прокурором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 314 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42020040000000363 відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України до Дніпровського апеляційного суду для розгляду питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого суду в межах територіальної юрисдикції, визначеної ч. 1 ст. 32 КПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко