Ухвала суду № 101036919, 01.11.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А Справа № 932/8037/21

ІменемУкраїни Провадження № 1-кс/932/4189/21

01 листопада 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 12021041030001026 від 09.09.2021 року про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

09.11.2021 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , що погоджене із прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , у якому прохає накласти арешт у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та користування на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 та заборонити органам (Міністерству юстиції України, його територіальним органам) та всім суб`єктам державної реєстрації прав (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київським, Севастопольським міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно), які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь - які реєстраційні дій (державна реєстрація прав та їх обтяжень, внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав) відносно зазначених квартир.

Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. В провадженні СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 cт. 190 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041030001026. Так, до СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява голови Дніпровської міської ради ОСОБА_5 про те, що невідомі особи, використовуючи завідомо підроблені документи щодо права власності, шахрайським шляхом заволоділи квартирою, яка належала територіальній громаді міста в особі Дніпровської міської ради, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 78,7 кв.м.

Згідно Рішення Дніпровської міської ради № 11/13 від 19.11.2003 року, прийнято до комунальної власності територіальної громади міста ОЖКП «Південне», «Центральний», «Лівобережжя». 10.09.2003 року комісією з питань приймання-передачі цілісного майнового комплексу ОЖКП «Південне» із спільної власності територіальних громад області у власність територіальної громади м. Дніпропетровська (м. Дніпра) було складено акт прийому-передачі в комунальну власність територіальної громади міста Дніпропетровська цілісного майнового комплексу обласного житлово-комунального підприємства «Південне», яким передано в житловий фонд житловий будинок АДРЕСА_4 .

КП ДМБТІ ДОР, на підставі вищевказаних рішень, проведено реєстрацію права власності на житловий будинок по АДРЕСА_4 та записано в реєстрову книгу № 48 ЖЮ, за реєстровим номером № 4877-181.

Згідно відомостей з Державного реєстру права на нерухоме майно, встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_5 (РНОНМ НОМЕР_1 ) зареєстровано державним реєстратором КП «Бюро технічної інвентаризації Дніпровської районної ради Дніпропетровської області» ОСОБА_6 за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 23.09.1999р., виданого ДЖКП «Південне». Окрім того, в матеріалах реєстраційної справи міститься лист КП ДМБТІ ДОР від 05.10.2018 року за вих.№14657, за підписом ОСОБА_8 , про те, що в матеріалах інвентаризації справи містяться відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_5 за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 25.09.1999 року, виданого ДЖКП «Південне», згідно Розпорядження від 23.09.1999 №1717-99, зареєстрованого БТІ в реєстрову книгу за № 103п-188.

Однак, згідно листа КП ДМБТІ ДМР встановлено, що станом на 31.12.2020 року в інвентаризаційній справі квартира, розташована за вищевказаною адресою, не значиться, відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 відсутні. В матеріалах інвентаризаційної справи значиться комунальна квартира АДРЕСА_6 , загальною площею 905,5 кв.м. Запит ОСОБА_7 до КП ДМБТІ ДМР не надходив, відповідь за вих. №14657 від 05.10.2018 на адресу ОСОБА_7 не готувалась.

В подальшому, ОСОБА_7 продала квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 78,7 кв.м., ОСОБА_9 .

Згідно технічної документації про поділ нерухомого майна від 29.05.2019 року, складеної інженером з інвентаризації нерухомого майна ТОВ «Дніпропетровський проектно-технічний інститут» ОСОБА_10 , встановлено, що об`єкт житлової нерухомості квартира АДРЕСА_7 може бути поділена на два об`єкти нерухомого майна без проведення будівельних робіт, а саме: 1 об`єкт квартира АДРЕСА_7 , загальною площею 35,9 кв.м., житловою площею 8,3 кв.м.; 2 об`єкт -квартира АДРЕСА_8 , загальною площею 44,0 кв.м., житловою площею 17,1 кв.м.

19.06.2019 року на підставі рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 78,7 кв.м. (РНОНМ 1688303812101), закрито на підставі поділу.

19.06.2019 року приватним нотаріусом ОСОБА_11 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 35,9 кв.м. житловою 8,3 кв.м. за ОСОБА_12 на підставі висновку щодо технічної можливості поділу нерухомого майна від 29.05.2019 року.

18.07.2019 приватним нотаріусом ОСОБА_11 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 44 кв.м. житловою 17,1 кв.м. за ОСОБА_13 , на підставі договору дарування № 815 від 18.07.2019 року (номер запису про право власності 32456121).

Згідно відповіді Департаменту житлового господарства ДМР встановлено, що у комп`ютерній базі приватизованого житлового фонду відсутні відомості щодо передачі у власність шляхом приватизації квартири АДРЕСА_5 .

Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради встановлено, що документи щодо реєстраційних дій від 18.11.2018 року державного реєстратора КП «БТІ Дніпровської районної ради Дніпропетровської області» ОСОБА_6 стосовно нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 (РНОНМ 1688303812101) на зберігання не надходили. Інші документи реєстраційної справи на № 1688303812101 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 та документи реєстраційних справ №1856620112101 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , №1856971512101, на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , №395631012101, на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_9 , знаходяться на зберіганні у відділі реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Таким чином, із комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, на підставі підроблених документів, вибуло нерухоме майно, розташоване за вищевказаною адресою.

Виходячи із здобутих доказів вбачається, що ОСОБА_7 та інші, невстановлені слідством особи, маючи на меті заволодіти нерухомим майном, подали завідомо підроблені документи державному реєстратору, з метою подальшої реєстрації в органах державної влади та місцевого самоврядування права власності на нерухоме майно.

Таким чином, об`єктом кримінально-протиправних дій є нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , а саме квартира АДРЕСА_7 (РНОНМ 1688303812101), загальною площею 35,9 кв.м. та квартира АДРЕСА_8 (РНОНМ 1856971512101), загальною площею 44,0 кв.м., які було зареєстровано внаслідок поділу квартири АДРЕСА_5 на підставі завідомо підроблених документів.

Під час проведення досудового розслідування, відповідно до постанов слідчого, згідно ст. 98 КПК України, зазначені об`єкти були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

З метою збереження речових доказів та у зв`язку з тим, що в разі не застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді заборони розпорядження (відчуження, реалізації) майна, можливе подальше незаконне відчуження або володіння ним, наслідком чого може бути позбавлення органу досудового розслідування можливості проведення об`єктивного та всебічного розслідування по кримінальному провадженню, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Клопотання прохав розглянути без виклику власників майна, у зв`язку із тим, що існує реальна загроза, в разі незастосування арешту, втрати, пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Власники майна, яке тимчасово вилученим не є, у судове засідання у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України не викликалась, з метою забезпечення арешту майна та з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, які свідчать про можливість продовження протиправної діяльності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, вважаю можливим розгляд клопотання про арешт майна у відсутність слідчого.

Розглянувши клопотання, дослідивши долучені до нього додатки, приходжу до висновку про його часткове задоволення з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021041030001026 від 09.09.2021 року, яке відкрито за фактом заволодіння майном територіальної громади м. Дніпра у вигляді квартири АДРЕСА_5 , шляхом шахрайства на підставі завідомо підроблених документів, тобто за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Постановою слідчого від 04.10.2021 року квартири АДРЕСА_7 та АДРЕСА_5 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021041030001026 від 09.09.2021 року.

Оскільки квартири АДРЕСА_7 та АДРЕСА_5 є об`єктами кримінально протиправних дій, погоджуюсь із висновком слідчого про їх відповідність ознакам речових доказів, що визначені у ст. 98 КПК України.

Через те, що квартири є речовими доказами по кримінальному провадженню, а також предметами злочинного посягання, вони можуть бути неодноразово відчужені на користь третіх осіб, а тому клопотання слідчого в частині накладення арешту на них у вигляді заборони на відчуження та розпорядження підлягає задоволенню. Однак, оскільки квартири є житловими приміщеннями, підстав для накладення на них арешту у вигляді заборони на користування не вбачаю.

Так, внаслідок того, що досудове слідство тільки розпочато, необхідні слідчі дії ще не проведенні, існують ризики у вигляді можливого приховування, втрати, знищення, перетворення майна його власником, на що вказують попередньо вчиненні дії із поділу об`єкта нерухомого майна на два окремі об`єкти нерухомості.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

В частині заборони реєстратором вчиняти певні дії клопотання слідчого не кореспондує встановленим ст. 170 КПК України способам арешту майна, а тому задоволенню не підлягає.

За вказаних вище підстав, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12021041030001026 від 09.09.2021 року задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , власницею якої є ОСОБА_9 та на квартиру АДРЕСА_2 , власницею якої є ОСОБА_13 , шляхом заборони на їх відчуження та розпорядження ними.

У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб зо дня її винесення.

Слідчий суддя ОСОБА_1