Ухвала суду № 101036844, 12.11.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1571/21

(1-кп/199/373/21)

УХВАЛА

12.11.2021 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Дяченко І.В.,

секретар судового засідання – Тюменцевої М.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження №12020040000000818 від 11.11.2020 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

за участі: прокурора Філь О.І., потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника потерпілих Гризи О.В., представника цивільного відповідача ОСОБА_5 , захисника Шпакової Т.С., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК України.

Захисник Шпакова О.С. заявила клопотання про надання стороні захисту тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у віданні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: до схем розміщення дорожніх знаків та розмітки на перехресті пр. Слобожанського та вул. Калинової у м. Дніпро, що має по дві смуги руху у кожному напрямку та з боку вул. Байкальської в напрямку вул. Богдана Хмельницького, по чотири смуги руху у кожному напрямку станом на 11.11.2020. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор Філь О.І., який висловив думку за всіх потерпілих, представник потерпілих Гриза О.В. заперечували проти такого клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ, посилаючись на його необґрунтованість, на наявність в матеріалах кримінального провадження схеми організації дорожнього руху по пр. Слобожанському на перехресті вул. Калинової в м. Дніпрі.

Суд, вислухавши думки учасників судового засідання, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного клопотання, з огляду на наступне.

Ч. 1 ст. 333 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Згідно з ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно з ст. 163 КПК України суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що ці речі і документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 333 КПК України під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.

Крім того, у відповідності до положень ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів, перевірок; ініціювання проведення слідчий (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Системний аналіз положень ч. 1 ст. 86, частин 2 та 3 ст. 93 КПК України, ч. 1 ст. 160 КПК України, вказує на те, що застосування стороною кримінального провадження такого способу збирання доказів як вилучення речей чи документів (ч. 7 ст. 163 КПК України) під час отримання доступу до речей і документів може здійснюватися у випадках, якщо: 1) особа, у володінні якої знаходяться речі або документи, не бажає добровільно передати їх стороні кримінального провадження або є підстави вважати, що вона не здійснить таку передачу добровільно після отримання відповідного запиту чи намагатиметься змінити або знищити відповідні речі або документи; 2) речі та документи згідно зі ст. 162 КПК України містять охоронювану законом таємницю і таке вилучення необхідне для досягнення мети застосування цього заходу забезпечення. В інших випадках сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури, передбаченої главою 15 КПК України.

П. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України встановлює, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в подані ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 160 КПК України клопотання повинно містити обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, оскільки в першу чергу, згідно ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

У відповідності до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Отже, кримінальний процесуальний закон покладає обов`язок обґрунтовувати наявність передбачених законом підстав для надання тимчасового доступу до речей та документів на особу, яка звертається з відповідним клопотанням, та лише за одночасної наявності трьох вказаних підстав суд може постановити відповідне рішення про надання доступу.

Згідно ч. 6 ст. 163 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

За умовами ж ч. 1 ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд встановлюють наявність або відсутність фактів, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В той же час, у взаємозв`язку ст.ст. 91, 92 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні правопорушення, вид і розмір шкоди, тощо, а обов`язок доказування покладається на слідчого, прокурора, а у відповідних випадках на потерпілого.

З огляду на викладене, захисником не було доведено мету з`ясування викладених в клопотанні обставин, а відомості, які просить за цим клопотанням сторона захисту, отримати в порядку тимчасового доступу, не є доказами в розумінні вимог ст. 84, 91,92 КПК України, а тому підстав для надання такого тимчасового доступу до таких відомостей в порядку вимог ст.160,163 КПК України суд не вбачає.

Окрім цього, суд вважає, що стороною захисту не надано документального підтвердження того, що захисник Шпакова О.С., використовуючи надані їй КПК України права, не може самостійно отримати вказані в клопотанні відомості, шляхом звернення безпосередньо до Дніпровської міської ради.

Водночас, суд звертає увагу сторони захисту на наявність в матеріалах кримінального провадження (т. 4 арк. 110-112) копії схеми організації дорожнього руху по пр. Слобожанському на перехресті вул. Калинової в м. Дніпрі, наданою Дніпровською міською радою КП « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

У зв`язку з вищевикладеним, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ.

Керуючись ст.ст.131, 159, 163-166 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В клопотанні захисника Шпакової О.С. про надання стороні захисту тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у віданні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: до схем розміщення дорожніх знаків та розмітки на перехресті пр. Слобожанського та вул. Калинової у м. Дніпро, – відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно і окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: