Рішення № 101033369, 11.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 листопада 2021 р. № 520/16737/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 422 о/с від 03.08.2021 в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області за власним бажанням з 06.08.2021 року;

- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на службі в органах Національної поліції на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області з 06.08.2021 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ ГУНП в Харківській області №422 о/с від 03.08.2021 року (по особовому складу) є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки до закінчення визначеного у пункті 68 Положення №114 строку служба в поліції за власним бажанням припиняється за умови зазначення в рапорті дати звільнення і причин неможливості продовження служби та якщо між поліцейським та органом уповноваженим приймати рішення про прийняття/звільнення зі служби в поліції було досягнуто згоди щодо конкретної дати, з якої служба в поліції припиняється. Звільнення позивача за рапортом про звільнення за власним бажанням без зазначення причин, що перешкоджають подальшому виконанню службових обов`язків та без узгодження дати звільнення до закінчення тримісячного строку є порушенням вищенаведених норм Положення № 114. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області правомірно задоволено рапорт позивача, про його звільнення зі служби а поліції з 06.08.2021 року. Отже, наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 20.04.2021 року №224 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за власним бажанням з 06.08.2021 року є результатом розгляду добровільно власноруч складеного позивачем рапорту про звільнення з 06.08.2021 року. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись приписами ст. ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 03 серпня 2021 року ОСОБА_1 написав рапорт про звільнення з займаної ним посади за власним бажанням та подав цей рапорт до ГУНП в Харківській області через Чугуївське районне управління поліції ГУНП в Харківській області (а.с. 8,9,11).

Позивач 04.08.2021 року звернувся до ГУНП в Харківській області з рапортом, в якому просив залишити без розгляду поданий ним 03.08.2021 року рапорт про звільнення за власним бажанням. В якості обґрунтування ОСОБА_1 зазначив, що "раніше написаний ним рапорт на звільнення з Національної поліції України був написаний під морально-психологічним тиском та не відображає його волі… " (а.с. 10).

ГУНП в Харківській області листом №5935/119-12/01-2021 від 06.08.2021 року повідомило позивача про необхідність прибути до УКЗ ГУНП в Харківській області (кабінет №362) для отримання трудової книжки і належних документів, а також про необхідність подання декларації при звільненні (а.с. 13 – 14).

Листом №0007/119-12/01-2021 від 10.08.2021 року відповідач зазначив, що за результатами розгляду 03.08.2021 року начальником ГУНП в Харківській області підписаний наказ №422 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України "Про національну поліцію" з 06.08.2021 року. Законних підстав для скасування зазначеного наказу немає (а.с. 12; 15).

Позивач вважаючи рішення суб`єкта владних повноважень протиправними та такими, що порушують його права звернувся із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

По суті спірних відносин суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Приписами ч. 2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правові ж засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, безпосередньо визначено Законом України "Про національну поліцію" від 02.07.2015р. №580-VIII та іншими нормативно-правовими актами. (ч.1 ст.60 Закону України №580).

Як слідує зі змісту вимог ст. 3 вказаного Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.17 цього ж Закону №580-VIII, "поліцейським" є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Як вбачається з матеріалів справи позивач станом на день звільнення був старшим лейтенантом поліції, обіймав посаду поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.

Судом встановлено, що 03 серпня 2021 року ОСОБА_1 написав рапорт про звільнення з займаної ним посади за власним бажанням та подав цей рапорт до ГУНП в Харківській області через Чугуївське районне управління поліції ГУНП в Харківській області (а.с. 8, 9, 11). Зазначений рапорт було надіслано засобами поштового зв`язку до відповідача.

Наказом №422 о/с від 03.08.2021 року позивача звільнено за власним бажанням за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) з 06.08.2021 року, з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2021 року по 06.08.2021 у кількості 19 діб.

Стаж служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки складає 08 років,00 місяців 13 днів, у календарному обчисленні складає 08 років,00 місяців 13 днів. Сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 4644,41 грн. (а.с. 15).

Щодо твердження позивача про те, що рапорт про звільнення від 03.08.2021 року був складений під морально-психологічним тиском безпосереднього керівництва, суд вважає дану позицію необґрунтованою, не підтвердженою належними і достатніми доказами, до уваги не приймає та з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст.38,39).

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо ж працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Проте, ні в КЗпП України, ні в Законі України №580-VІІІ, не міститься конкретної норми, яка б безпосередньо регулювала питання відкликання працівником (службовцем) заяви або рапорту про звільнення.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові Пленуму від 06.11.1992 р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, слід дійти висновку про те, що позивач має право звільнитись з поліції за власним бажанням, подавши рапорт із попередженням відповідача про звільнення за два тижні. Також, позивач наділений і правом відкликати свій попередній рапорт про звільнення.

Однак, при цьому, слід зауважити, що КЗпП України та Закон України №580-VІІІ не регулюють, в який саме спосіб особа має повідомити роботодавця (керівника) про відкликання власної заяви (рапорту) про звільнення.

Частина 2 ст. 38 КЗпП України, як вже зазначалося вище, передбачає окремий спосіб дій працівника, який бажає залишитись на роботи після подання заяви про звільнення - у випадку, коли такий працівник вийшов на роботу та не вимагає розірвання трудового договору, його звільнення не допускається, крім випадку, коли на його місце вже запрошено іншого працівника, якому не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Щодо відсутності дати в рапорті, суд не погоджується із твердження позивача, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач виявив бажання звільнитися з Національної поліції України на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 03.08.2021 року (а.с. 9). Отже дата була зазначена позивачем. Враховуючи, що позивач скористався засобами поштової кореспонденції, то відповідач отримав його рапорт пізніше.

Окрім того, суд наголошує, що згідно з пунктом 68 Положення №114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Така позиція законодавця, на відміну від загального правила про обов`язок попередити власника чи уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням за два тижні, обумовлена особливим правовим положенням працівника органу внутрішніх справ, що стосується, наприклад, виконання ним обов`язків по забезпеченню безпеки громадян та громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів тощо.

Проте в межах передбаченого пунктом 68 Положення строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору вправі домовитися про звільнення у більш короткий строк.

Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник міліції має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.

Оскільки позивач зазначив конкретну дату в рапорті (а.с. 9), а відповідач не заперечував проти цією дати, то дату звільнення слід вважати погодженою сторонами.

Зазначена позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 13 листопада 2019 року по справі №821/3852/15-а.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача та наказ №422 о/с від 03.08.2021 року є правомірними.

Щодо позовних вимог поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на службі в органах Національної поліції на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області з 06.08.2021 року та стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступнею

Приписами пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Отже, задоволення позову залежить від скасування наказу №422 о/с від 03.08.2021 року. Оскільки правомірність похідного залежить від правомірності основного, а похідне не породжує прав і обов`язків без основного, суд зробив висновок про неправомірність основної вимоги (наказу №422 о/с від 03.08.2021 року).

Такий правовий висновок поділяє і КАС у складі Верховного Суду (постанова від 05 травня 2021 року у справі №160/1505/20).

Отже, зазначені вимоги також не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і довів правомірності його дій.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262,278, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2021 року.

Суддя Н.А. Полях