Рішення № 101032753, 12.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2021 року м. Рівне №460/10806/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі – Позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (надалі – Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2021 №150777-2407-1717. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 27.11.2019 між Дубенською міською радою та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (землі житлової та громадської забудови) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 . 18.02.2021 між позивачем як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як Обдарованим був укладений договір дарування незавершеного будівництва житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Стадійчук О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 109. Таким чином, на підставі даного договору дарування, право власності на незавершений будівництвом житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , перейшло до ОСОБА_3 про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності від 18.02.2021 № 40619228. 19.02.2021 позивач звернулась до Дубенської міської ради із заявою в якій просила припинити договір оренди земельної ділянки площею 0,059 га. 23.02.2021 позивач скерувала на адресу відповідача лист за змістом якого повідомила, що з 19.02.2021 позивач більше не являється користувачем земельної ділянки площею 0,059га, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд в АДРЕСА_1 . Проте, 19.03.2021 ГУ ДПС у Рівненській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 150777-2407-1717, яким визначено позивачу грошове зобов`язання за платежем: Орендна плата фізичних осіб за 2021 рік в сумі 7417,77грн. Позивач вказує на те, що обов`язок сплати земельного податку не ставиться в залежність від факту реєстрації права власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України, та виникає у фізичної особи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити та стягнути також з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що Дубенською міською радою листом від 27.01.2021 № 451/05-02-26/21 надано перелік діючих договорів оренди земельних ділянок станом на 01.02.2021. Згідно з наданим переліком встановлено, що позивач є орендарем вищезазначеної земельної ділянки. Крім того, відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо позивача, відомості про реєстрацію факту припинення та/або розірвання договору оренди землі відсутні. На підставі вищевикладеного, відповідачем було проведено розрахунок орендної плати за землю фізичних осіб за 2021 рік та винесено позивачу податкове повідомлення-рішення від 19.03.2021 №150777-2407-1717 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем: Орендна плата фізичних осіб в розмірі 7417,77грн. З наведених підстав відповідач вважає, що ним не порушено вимог Податкового кодексу України, а спірне податкове повідомлення-рішення винесено правомірно. Просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 09.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.09.2021 виправлено, не змінюючи при цьому змісту та суті судового рішення, описки, допущені в ухвалі Рівненського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року в адміністративній справі № 460/10806/21, зазначивши у вступній частині ухвали, абзаці першому описової частини ухвали, абзаці другому резолютивної частини ухвали суду по батькові позивача " ОСОБА_4 " замість " ОСОБА_5 ".

Ухвалою суду від 04.11.2021 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

29.10.2021 від позивача надійшла заява про понесення витрат на професійну правничу допомогу із доказами направлення її копії та копії документів на електронну адресу відповідача.

Розглянувши позовну заяву та відзив на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

27.11.2019 ОСОБА_1 (учасник № 3) визнана переможцем земельних торгів (аукціон № 21356), організатором якого була Дубенська міська рада, по об`єкту торгів: ЛОТ № 4 (№ 41229) передача в оренду строком на 5 років на конкурентних засадах (аукціон) земельної ділянки кадастровий номер 5610300000:02:001:2445 площею 590 м. кв. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані обставини підтверджуються доданими до позовної заяви копіями Протоколу земельних торгів (аукціон № 21356, лот № 41229) від 27.11.2019 та Актом відслідковування процедури проведення земельних торгів від 27.11.2019 (а.с.13-15).

27.11.2019 між Дубенською міською радою як Орендодавцем та ОСОБА_1 як Орендарем укладений Договір оренди землі (далі - Договір), згідно з пунктами 1-5, 8 та 9 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (землі житлової та громадської забудови) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.16-19).

В оренду передається земельна ділянка площею 0,0590 га, яка відноситься до земель житлової та громадської забудови (склад угідь - землі під малоповерховою забудовою), на підставі протоколу проведення земельних торгів (аукціон) від 27.11.2019.

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна.

В оренду передається тільки земельна ділянка. Кадастровий номер 5610300000:02:001:2445. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 242411грн і підлягає щорічній індексації.

Договір укладено строком на 5 (п`ять) років.

Орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі і становить 3,0600 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що встановлено за результатами земельних торгів, в розмірі 7417 грн/рік, яка щорічно уточняється Орендарем.

Відповідно до умов пункту 10 Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням коефіцієнта індексації, визначеного Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що встановлений за результатами земельних торгів.

Також пунктом 11 Договору встановлено, зокрема, що орендна плата вноситься на рахунок місцевого бюджету в Дубенському УДКСУ Рівненської області, в строки, визначені чинним законодавством.

Орендна плата за земельні ділянки комунальної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів, вноситься у такі строки:

- за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди,

- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.

Крім того, у пункті 14 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

26.10.2020 державним реєстратором П`ятигірської сільської ради Здолбунівського району проведена державна реєстрація незавершеного будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.70-73).

18.02.2021 між ОСОБА_1 як Дарувальником та ОСОБА_3 як Обдарованим укладений Договір дарування незавершеного будівництвом житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Рівненської області Стадійчук О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 109, відповідно до пункту 1 якого Дарувальник передає безоплатно у власність Обдарованого, а Обдарований приймає в дарунок незавершений будівництвом з відсотком готовності 86/1000 житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,059 га, кадастровий номер 5610300000:02:001:2445, яка належить Територіальній громаді міста Дубна в особі Лубенської міської ради та передана в оренду згідно з договором оренди, укладеним 27.11.2019 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 34430014 (а.с.23-26).

На підставі вказаного вище Договору дарування право власності на незавершений будівництвом житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , перейшло до ОСОБА_3 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесений запис про право власності від 18.02.2021 №40619228. Вказане підтверджується долученою до позову копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.02.2021 за № 244981163 (а.с.27).

З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2021 позивач звернулася до Дубенської міської ради із заявою у якій просила припинити договір оренди земельної ділянки площею 0,059 га, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, в АДРЕСА_1 , у зв`язку з відчуженням розташованого на ній нерухомого майна. Заява зареєстрована в Дубенській міській раді 19 лютого 2021 року за № 3-338/АП (а.с.28).

23.02.2021 позивач скерувала на адресу Головного управління ДПС у Рівненській області лист, за змістом якого повідомляла, що з 19.02.2021 не являється користувачем земельної ділянки (кадастровий номер 5610300000:02:001:2445) за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з укладенням договору дарування розташованого на вказаній земельній ділянці незавершеного будівництвом житлового будинку. До вказаного листа Позивачем були долучені копії договору оренди землі від 18.02.2021, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.02.2021 за № 244981163 та Договору дарування незавершеного будівництвом житлового будинку від 18.02.2021.

19 березня 2021 року Головним управлінням ДПС у Рівненській області винесене податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») № 150777-2407-1717 яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за 2021 рік в сумі 7417,77грн.

Не погодившись зі спірним рішенням ОСОБА_1 оскаржила його в адміністративному порядку шляхом направлення 30.04.2021 скарги до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 01.07.2021 № 46/3/99-00- 06-04-09, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 19.03.2021 № 150777-2407-1717 залишене без змін, а скарга ОСОБА_1 - без задоволення (а.с.35-41).

Не погодившись із даним податковим повідомленням-рішенням, Позивач оскаржила його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В свою чергу, частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За приписами пункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно із підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У підпунктах 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За правилами пункту 287.7 статті 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Згідно з пунктами 288.1 - 288.4 статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ЗК України) встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

При цьому, пунктом «е» частини першої статті 141 ЗК України встановлено, що набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

У відповідності до частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІУ (далі - Закон № 161), до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до статті 31 Закону №161, договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Аналіз зазначених вище норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Як вже було встановлено судом, 18.02.2021 право власності на незавершене будівництво житлового будинку, який розташований на орендованій земельній ділянці перейшло від Позивача до ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування.

Згідно п.4 даного Договору, приватним нотаріусом було роз`яснено сторонам зміст вимог ст.ст. 116, 118, 120, 121 Земельного кодексу України та ст.ст. 377, 726, 727 Цивільного кодексу України.

Суд ще раз наголошує на тому, що згідно ч.2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

В розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і зриває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені. При цьому обов`язок сплати земельного податку не ставиться в залежність від факту реєстрації права власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України, та виникає у фізичної особи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 07 липня 2015 року в справі № 21-775а15, від 02 грудня 2015 року в справі №21-3517а15, від 08 червня 2016 року по справі № 21-804а16, від 12 вересня 2017 року по справі № 21- 3078а16, а також підтримана Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року в справі № 825/308/17, від 19 червня 2018 року в справі № 822/2696/17, від 18 квітня 2019 року в справі № 807/292/18, від 17 грудня 2019 року в справі № 804/4739/16, від 05 лютого 2021 року в справі № 826/16051/16, від 12 березня 2021 року в справі № 826/10421/16.

Отже, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

При цьому, з аналізу змісту норм частини третьої статті 7 Закону № 161 та частини першої статті 377 ЦК України слідує, що при виникненні у іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, право попереднього власника або користувача земельної ділянки припиняється автоматично, в силу закону, без «оформлення» припинення такого права будь-якими актами та документами. Вказані норми є імперативними і відступ від них на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, оскільки має місце заміна сторони у зобов`язанні. Тобто, у всіх випадках переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об`єкти.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12 березня 2021 року в справі № 826/10421/16, яка в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом.

Отже, в силу наведених вище законодавчих норм договір оренди землі від 27.11.2019, в зв`язку з набуттям ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно, розташоване на відповідній земельній ділянці, на підставі договору дарування від 18.02.2021, припинився для орендаря - ОСОБА_1 як правопопередника, однак є діючим та обов`язковим для орендаря правонаступника - ОСОБА_3 .

Таким чином, з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно за іншою особою у попереднього власника не виникає обов`язку зі сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований відповідний об`єкт нерухомості, який відчужено.

Також суд в даному випадку враховує, що позивач зверталась до Дубенської міської ради із заявою про припинення договору оренди землі із наданням відповідних документів, які підтверджують перехід права власності на об`єкт нерухомості до іншої особи.

Окрім того, позивач також надала відповідачу докази того, що з 18.02.2021 р. право користування земельної ділянки перейшло від позивача до іншої особи на підставі укладеного договору дарування об`єкта незавершеного будівництва від 18.02.2021.

Таким чином, позивач вчинили всі необхідні дії задля повідомлення як Орендодавця так і податкового органу про укладення договору дарування об`єкта незавершеного будівництва від 18.02.2021.

Щодо тверджень відповідача, що 27.01.2021 Дубенською міською радою було надано перелік діючих договорів оренди земельних ділянок станом на 01.02.2021, то суд зауважує, що даний лист був наданий податковому органу до моменту укладення договору дарування від 18.02.2021, натомість станом на 19.03.2021 (дату прийняття оскаржуваного рішення) у податкового органу була наявна інформація про зміну землекористувача з позивача на ОСОБА_3 по договору оренди землі від 27.11.2019.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України). Право на судовий захист відображено і в частині першій статті 5 КАС України, згідно з якою кожна людина має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, в разі звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен дати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення і перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і які закріплені в ст. 2 КАС України.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, за наведених вище підстав та норм матеріального права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачений позивачем відповідно до квитанції № 0.0.2178184214.1 від 29.06.2021 року судовий збір у сумі 908грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Окрім того, позивачем були долучені докази на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу: договір про надання правової допомоги від 25.06.2021 року, укладений позивачем з Адвокатським об`єднанням «Юридичний дім «Захист», Звіт про надану правничу допомогу від 29.10.2021, рахунок на оплату послуг в сумі 2000грн, квитанцію банку про сплату коштів в сумі 2000грн.

Відповідач заперечень проти стягнення таких витрат не подав (докази направлення відповідачу заяви про долучення доказів на підтвердження таких витрат долучені позивачем).

Розглянувши подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд зважає на наступне.

За змістом частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

Згідно із вимогами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Дослідивши надані позивачем докази, судом встановлено, що 25.06.2021 між Адвокатським об`єднанням «Юридичний дім «Захист», та ОСОБА_1 підписано договір про надання юридичної допомоги.

Згідно п. 4.1. Договору, вартість послуг (гонорар) Об`єднання за цим Договором становить 2000грн.

На підтвердження наданих послуг долучено Звіт про надану правничу допомогу від 29.10.2021 із детальним описом. Понесені позивачем витрати на правничу допомогу підтверджуються рахунком на оплату послуг в сумі 2000грн від 25.06.2021 та квитанцією банку про сплату коштів в сумі 2000грн від 25.06.2021 № 0.0.2175685337.1.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що подані заявником докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу в сумі 2000грн, є реальними, обґрунтованими та пропорційними до предмета спору і підтвердженими матеріалами справи, тому повністю доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу саме в адміністративній справі № 460/10806/21, отже стягнення на його користь понесених ним витрат належить до задоволення.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області (форми «Ф») №150777-2407-1717 від 19.03.2021.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області понесені на професійну правничу допомогу витрати в розмірі 2000грн (дві тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12, ЄДРПОУ ВП 44070166).

Повний текст рішення складений 12 листопада 2021 року

Суддя Т.О. Комшелюк