Рішення № 101031931, 12.11.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2021 р. № 400/7335/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

про:визнання протиправним та скасування рішення від 22.07.2021 № 386/03.04-п; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 22.07.2021 року № 386/03.04-п; зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ з 14.07.2021 року з урахуванням до загального стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування; зобов`язання врахувати довідку від 13.07.2021 № 410-23-28 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку від 13.07.2021 № 411-23-28 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідачем протиправно не враховано до стажу державної служби періоду роботи позивача з 04.07.2001 по 15.09.2003 в органах місцевого самоврядування.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні підстави для зарахування позивачу періоду роботи з 04.07.2001 по 15.09.2003 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

ОСОБА_1 з 18.04.2021 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 14.07.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком згідно із Законом № 1058-ІУ на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ (далі-Закон № 889-VІІІ).

До заяви позивач додала, зокрема, довідки, видані Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (від 13.07.2021 № 410-23-28 та № 411 -23-28); трудову книжку НОМЕР_1 від 24.11.1979.

Згідно із записами в трудовій книжці ОСОБА_1 працювала:

- з 25.05.1993 - старшим інженером по благоустрою Центрального виконкому м. Миколаєва;

- 10.05.1994 - прийнято присягу державного службовця та присвоєно 13 ранг державного службовця;

- 21.08.2001 - прийнято присягу особи місцевого самоврядування та присвоєно 12 ранг посадової особи місцевою самоврядування;

- 15.09.2003 - звільнена з посади завідуючої відділом по координації роботи житлового господарства управління ЖКГ адміністрації Центрального району м. Миколаєва.

22.07.2021 відповідач прийняв рішення № 386/03.04-п, яким відмовив позивачу в переведенні з пенсії за віком згідно із Законом № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VІІІ, оскільки періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 15.09.2003 не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Стаж державної служби позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, за періоди протягом травня 1994 — липня 2001 років та жовтня 2003 — квітня 2016 років складає 19 років 11 місяців.

Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 13.07.2021 № 411-23-28 не прийнято до уваги у зв`язку з відсутністю у заявниці 20 років стаж державної служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, станом 01.05.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII передбачено, що Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Відповідно до п. 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями п. 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723, на яку є посилання у пунктах 10-12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень, визначені класифікація посад державних службовців з першої по сьому категорію, інших прирівняних до них посад не перелічених у цій статті та передбачено, що віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом у постановах від 03 липня 2018 року у справі №265/3709/17 та від 19 березня 2019 року у справі № 357/1457/17, від 22 травня 2020 року у справі № 263/9612/16-а.

Тому особи, які на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII №889 мають не менше 20 років стажу на посадах державної служби мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723, при цьому стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Щодо можливості зарахування стажу роботи в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (була чинною до 01 травня 2016 року) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно з п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

За приписами ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" до 6 категорії посад віднесено посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.

Позивач з 25.05.1993 працювала у Центральному райвиконкомі м. Миколаєва.

10.05.1994 позивачу присвоєно 13 ранг державного службовця та прийнята позивачем присяга державного службовця.

З 28.05.1998 у зв`язку з реорганізацією переведена на посаду заступника начальника управління комунального господарства.

28.02.2001 року позивачу присвоєно 12 ранг державного службовця.

21.08.2001 присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Позивач, працюючи на посаді заступника начальника управління комунального господарства у Центральному райвиконкомі м. Миколаєва займала посади, які прирівняно до посад державної служби, а тому вказаний стаж має включатися до стажу державної служби, що дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Аналогічний висновок щодо застосування вищенаведених норм права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі №500/6640/16, від 10 лютого 2021 року у справі №825/1453/18.

Тому відповідач протиправно не зарахував позивачу стаж роботи з 04.07.2001 по 15.09.2003 року, що складає більше, ніж 2 роки, до стажу державної служби, що дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 12.04.2021 року по справі № 591/3924/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому для призначення позивачу пенсії державного службовця на час набрання чинності Законом України «Про державну службу» - 01.05.2016 року необхідно, щоб у позивача було 20 років стажу державної служби.

У спірному рішенні зазначено, що стаж державної служби позивача за періоди протягом травня 1994 – липня 2001 років та жовтня 2003 року – квітня 2016 року складає 19 років 11 місяців, тобто позивачу не вистачає 1 місяця стажу на посадах, віднесених до державної служби.

Суд дійшов висновку про те, що стаж роботи позивача з 04.07.2001 по 15.09.2003 року необхідно зарахувати до стажу державної служби, що дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Період з 04.07.2001 по 15.09.2003 становить більше 2 років 2 місяців. При зарахуванні спірного стажу роботи позивача, стаж державної служби позивача становить більше 22 років.

Тому позивач має право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки станом на 01.05.2016 - день набрання чинності Законом України «Про державну службу» - мала встановлений п. 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII 20-річний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу".

Відповідач у відзиві на позов зазначив про неналежність довідок про заробітну плату позивача для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки їх видано за формою, яка передбачена для осіб, які мають 20 років стажу державної служби.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність у позивача 20 років стажу державної служби, тому відповідач повинен нарахувати позивачу пенсію відповідно до зазначених довідок.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 22.07.2021 року № 386/03.04-п.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ з 14.07.2021 року з урахуванням до загального стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування з 04.01.2001 по 15.09.2003.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) врахувати довідку від 13.07.2021 № 410-23-28 про складові заробітної плати для призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку від 13.07.2021 № 411-23-28 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видані Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень), сплачений квитанцією № 66444 від 20.08.2021 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко