Ухвала суду № 101031720, 11.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/19445/21

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

11 листопада 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву малого приватного підприємства «Беркут» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу,-

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява малого приватного підприємства «Беркут» про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення, яке здійснюється державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Костишин Н.Р. на примусове виконання постанови ГУ Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю і зайнятість населення №ЛВ8788/1354/АВ/ФС від 19.08.2021 у розмірі 240000,00 грн.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що про винесення ГУ Держпраці у Львівській області оскаржуваної постанови відносно МПП «Беркут» стало відомо 25.10.2021 року, коли на номер телефону, вказаний у відомостях про підприємство у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зателефонував державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Костишин Н.Р. та повідомив, що ним 13.10.2021 відкрито виконавче провадження №67059333 з примусового виконання постанови ГУ Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю і зайнятість населення №ЛВ8788/1354/АВ/ФС від 19.08.2021. У зв`язку із відсутністю фінансування поштових відправлень, державний виконавець запропонував отримати постанову про відкриття наручно та виконати вимогу стягувача - держави. 26.10.2021 адвокат Партика О.В., діючи в інтересах підприємства, ознайомилася з матеріалами даного виконавчого провадження та отримала копію вищевказаної постанови ГУ Держпраці у Львівській області №ЛВ8788/1354/АВ/ФС від 19.08.2021, що була надіслана до виконавчого органу 01.10.2021. Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника МПП «Беркут» внесено до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Заявник вважає, що заява про забезпечення позову є підставною, оскільки МПП «Беркут» заявлено позов про визнання протиправною та скасування постанови ГУ Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю і зайнятість населення №ЛВ8788/1354/АВ/ФС від 19.08.2021 у розмірі 240000,00 грн., і з врахуванням наявності спору, виконання постанови державного виконавця значно утруднить або унеможливить виконання рішення суду в випадку задоволення позову.

Згідно ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заву позивача про забезпечення позову, суддя зазначає наступне.

Забезпечення позову згідно ч.2 ст. 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд згідно ч. 2 ст. 151 КАС України може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За своїм змістом забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Також, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову та долучених до неї матеріалів, заявник у поданій заяві просить зупинити стягнення, яке здійснюється державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Костишин Н.Р. на примусове виконання постанови ГУ Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю і зайнятість населення №ЛВ8788/1354/АВ/ФС від 19.08.2021 у розмірі 240000,00 грн.

Разом з тим, заява заявника про забезпечення позову, а також і додані до даної заяви докази, не містять посилань на конкретні обставини, що свідчать про наявність обставин, що можуть ускладнити в майбутньому поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.

При цьому, судом не може бути обрано підставою для забезпечення позову посилання позивача на те, що державним виконавцем буде накладено арешт на банківські рахунки підприємства.

Суд також зазначає, що МПП «Беркут» не надано доказів того, що державним виконавцем вживаються дії, спрямовані на примусове виконання оскаржуваної постанови від 19.08.2021 №ЛВ8788/1354/АВ/ФС.

Водночас, лише наявність у державного виконавця права застосувати заходи примусового виконання не є однозначною підставою для забезпечення адміністративного позову.

Крім того, заявник не надав доказів звернення до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження в зв`язку з судовим оскарженням постанови ГУ Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю і зайнятість населення №ЛВ8788/1354/АВ/ФС від 19.08.2021

Отже, заявником не доведено обґрунтованими доказами існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Також заявником не надано доказів очевидної протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, що оскаржується, на вимогу п. 2 ч. 1 ст. 150 КАС України.

Як вказано Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 року №640/497/19, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Суд вказує, що згідно п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, адекватності та співмірності, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення, оскільки відсутні передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України обставини для вжиття заходів забезпечення позову.

Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право заявника/позивача може буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при прийнятті рішення у даній справі.

Разом з тим, суд зазначає, що заявник вправі повторно подати заяву про вжиття заходів забезпечення позову, із врахуванням висновків суду, викладених в цій ухвалі.

У відповідності до Закону України “Про судовий збір” підстави для повернення судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 150-154, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні заяви про забезпечення позову малого приватного підприємства «Беркут» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу відмовити.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України

Повний текст ухвали складений 11.11.2021.

Суддя Потабенко В.А.