Ухвала суду № 101031505, 12.11.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 листопада 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/6967/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали за позовною заявою адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09.11.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2014 - 2021 роки, грошової компенсації вартості предметів однострою, вихідної допомоги при звільненні в сумі 91674,64 грн, грошової допомоги за безпосередню участь в АТО з 07.11.2015 по 16.01.2021 в сумі 15 746,84 грн.

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2014-2021 роки;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації вартості предметів однострою;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганської області на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в сумі 91674,64 грн;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганської області на користь ОСОБА_1 грошової допомоги за безпосередню участь в АТО з 07.11.2015 по 16.01.2021 в сумі 15746,84 грн;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки, по день фактичного розрахунку.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно до статті п`ятої Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час».

За приписами статті 6 Закону № 3551-XII рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Умови набуття статусу учасника бойових дій визначено Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі – Порядок № 413).

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 413 рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що особа набуває статусу учасника бойових дій на підставі та з моменту прийняття відповідного рішення.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії та зобов`язати нарахувати і виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2014 року по 2021 рік.

При цьому до позову позивачем додано копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 20.06.2015.

Документального підтвердження про наявність у позивача пільги щодо одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік з 2014 року не надано.

В наказі про звільнення від 18.08.2021 № 304 о/с «По особовому складу» визначено відомості про виплату компенсації за невикористану в році звільнення відпустки в кількості 05 діб.

Таким чином, представнику позивача необхідно визначитись з кількістю невикористаних календарних днів відпусток за кожним видом, а також з періодом щодо додаткової відпустки, як учаснику бойових дій.

Представником позивача надано суду копію довідки про залучення останнього до участі в АТО з 2014 по 2018 рік, проте в прохальній частині позову (пункт 5 додатків) заявлено вимогу стягнути вказану винагороду за період з 07.11.2015 по 16.01.2021.

Для усунення вказаного недоліку представнику позивача необхідно визначитись з періодом участі позивача в АТО, за який стягується винагорода, або надати докази залучення за вказаний період.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В пункті 3 позовної заяви представник позивача просить суд зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації вартості предметів однострою, обґрунтовуючи тим, що позивач за власні кошти забезпечував себе одностроєм.

До позову не надано доказів придбання (самостійним забезпеченням) позивачем однострою.

Для усунення вказаного недоліку необхідно надати докази придбання позивачем однострою на суму, яка підлягає компенсації.

Крім того, представником позивача не наведено розрахунку та не визначено суму середнього заробітку за час затримки при звільнені, яка підлягає стягненню.

Для усунення вказаного недоліку представнику позивача необхідно навести розрахунок та суму вказаної компенсації.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (далі – Закон №3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.

Позивачем заявлено вимоги, зокрема, стягнення середнього заробітку за весь час затримки при звільненні.

Судовий збір не сплачений, в позовній заяві представник позивача вказує, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, оскільки вказаною нормою передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.

Щодо звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає.

За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 5 Закону № 3674-VI передбачені пільги щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З аналізу наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом при звільненні не є складовими грошового забезпечення позивача, за своєю правовою природою не є основною чи додатковою платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тобто за вказані вимоги позивачем необхідно було сплатити судовий збір.

Тобто за вказані вимоги у спірних правовідносинах, позивач не є особою, яка на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI підлягає звільненню від сплати судового збору за вказану вимогу.

Недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу щодо виплати середнього заробітку за час затримки при звільненні, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), відомча ознака “ 84” Окружні адміністративні суди, код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 5, 160, 161 КАС України, конкретизувати позовні вимоги з підстав зазначених в ухвалі суду; оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу щодо виплати середнього заробітку за час затримки при звільненні; докази придбання позивачем однострою за власний кошт, докази залучення позивача до участі в АТО у період з 07.11.2015 по 16.01.2021.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.В. Смішлива