Ухвала суду № 101031358, 11.11.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/6030/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянувши заяву про забезпечення позову по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (позивач) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (відповідач) про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (через представника) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати: 1) припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №КР7138/222/АВ/П від 04.08.2021; 2) постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість №КР7138/222/АВ/ТД-ФС від 27.08.2021.

Ухвалою від 28.09.2021 відкрито провадження у даній справі (а.с.37).

10.11.2021 на адресу суду від представника позивача засобами поштового зв`язку надійшла заява про забезпечення позову, в якому представник просить винести ухвалу, якою зупинити стягнення у ВП №67370807 від 03.11.2021, яке перебуває на виконанні у Знам`янському ВДВС.

Вирішуючи по суті заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Таким чином, законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Отже, із цією метою обов`язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно матеріалів справи встановлено, що посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого було складено акт №КР/7138/222/АВ від 04.08.2021.

На підставі вказаного акту 27.08.2021 відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №КР7138/222/АВ/ТД-ФС, згідно до якої на позивача накладено штраф в розмірі 60000 грн..

Відповідно до абз.4 п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі -Порядок№509)не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються: органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Постанова №КР7138/222/АВ/ТД-ФС прийнята на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Так, п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) передбачено те, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно з ст.10 Закону №1404-VIII встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ч.1 ст.12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Отже, оскаржувана у справі постанова є самостійним виконавчим документам.

Представник позивача просить суд винести ухвалу, якою зупинити стягнення у ВП №67370807 від 03.11.2021, яке перебуває на виконанні у Знам`янському ВДВС. На обґрунтування цієї заяви представник посилається на те, що вказане виконавче провадження відкрито на підставі оскаржуваної постанови. Крім того, представник зазначає про заблокування рахунків позивача. а тому на його думку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення.

Так, з доданих заявником до заяви додатків, а саме: Результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП, убачається наявність відкритого Знам`янським ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області ПСМУМЮ виконавчого провадження за № АСВП 67370807 від 03.11.2021, боржником в якому є ФОП ОСОБА_1 , а стягувачем Управління Держпраці у Кіровоградській області.

Однак, в наданих відомостях відсутня інформація, яка б свідчила про відкриття такого виконавчих проваджень саме на підставі оскаржуваної у справі постанови від 27.08.2021 №КР7138/222/АВ/ТД-ФС, яка стала підставою для звернення до суду про визнання протиправною та її скасування. Не було надано й доказів арешту рахунків позивача, про що зазначає представник.

При цьому, згідно з ч.3 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Враховуючи стислі строки розгляду заяви про забезпечення позову, у суду відсутня можливість у витребуванні додаткових доказів, які б змогли надати суду можливість забезпечити позов.

Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.150, 151, 156, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову у справі №340/6030/21 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько