Рішення № 101030845, 10.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року Справа № 280/8993/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши за правилами, визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (69006, м.Запоріжжя, пр.Металургів, буд.6; код ЄДРПОУ 35037170)

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі – відповідач, Вознесенівський ВДВС), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

постанову державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Букацелі Світлани Ігорівни від 08.02.2021 за ВП №55959006 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 220 797 грн. 39 коп.;

постанову державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Букацелі Світлани Ігорівни від 08.02.2021 р. за ВП №55959140 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 278 494 грн. 19 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваними постановами про стягнення виконавчого збору, оскільки з позивача вже було стягнуто виконавчий збір у розмірі 10% від фактично стягнутої суми за виконавчими документами. З посиланням на норми Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі – Інструкція №512/5) вважає спірні постанови протиправними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 29.09.2021 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.ст.12, 257, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено судове засідання на 27.10.2021. Витребувано у відповідача: докази направлення на адресу ОСОБА_1 постанови про стягнення виконавчого збору від 08.02.2021 за ВП №55959006, та від 08.02.2021 за ВП №55959140 з інформацією про дату її отримання; належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчих проваджень №55959006, №55959140, №64430367, №64425182.

Ухвалою суду від 27.10.2021 відкладено розгляд справи на 08.11.2021, повторно витребувано докази у справі.

05.11.2021 відповідач подав до суду документи на виконання ухвали суду про витребування доказів та відзив на позовну заяву, в якому з посиланням на частину 3 статті 40 Закону №1404-VIII вказує, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. З урахуванням вказаної норми державним виконавцем винесені спірні постанови та виділено їх в окремі виконавчі провадження. Вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у відповідності до вимог Закону №1404-VIII. Просить закрити провадження за позовною заявою, оскільки остання є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Учасники справи у судове засідання 08.11.2021 не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином у відповідності до статті 268 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

На підставі наявних матеріалів судом встановлено такі обставини.

На виконанні у Вознесенівському ВДВС перебувало виконавче провадження №55959006 з примусового виконання виконавчого листа №335/14395/14-ц, виданого 01.02.2018 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості 2208992,67 грн.

14.03.2018 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС Куртовим М.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55959006.

Пунктом 3 вказаної постанови постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 220 899,20 грн.

У зв`язку з надходженням 28.01.2021 до Вознесенвіського ВДВС заяви стягувача про повернення виконавчого документу, постановою державного виконавця Вознесенівського ВДВС Букацелі С.І. від 08.02.2021 повернуто стягувачу виконавчий документ - виконавчий лист №335/14395/14-ц, виданий 01.02.2018 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості 2208992,67 грн. на підставі пункту 1 статті 37 Закону №1404-VIII.

За змістом вказаної постанови, залишок боргу за виконавчим документом складає 2 207 974,65 грн.

08.02.2021 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС Букацелі С.І. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 220 797,39 грн.

09.02.2021 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС Букацелі С.І. винесно постанову про відкриття виконавчого провадження №64430367 з примусового виконання постанови від 08.02.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 220 797,39 грн.

Крім того, на виконанні у Вознесенівському ВДВС перебувало виконавче провадження №55959140 з примусового виконання виконавчого листа №335/14395/14-ц, виданого 01.02.2018 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості 2 785 646,02 грн.

14.03.2018 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС Куртовим М.С., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55959140.

Пунктом 3 вказаної постанови постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 278 564,6 грн.

У зв`язку з надходженням 28.01.2021 до Вознесенвіського ВДВС заяви стягувача про повернення виконавчого документу, постановою державного виконавця Вознесенівського ВДВС Букацелі С.І від 08.02.2021 повернуто стягувачу виконавчий документ - виконавчий лист №335/14395/14-ц, виданий 01.02.2018 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості 2 785 646,02 грн.

За змістом вказаної постанови залишок боргу за виконавчим документом складає 2 784 941,94 грн.

08.02.2021 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС Букацелі С.І. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 278 494,19 грн.

09.02.2021 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС Букацелі С.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64425182 з примусового виконання постанови від 08.02.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 278 494,19 грн.

Не погоджуючись з постановами про стягнення виконавчого збору від 08.02.2021 ВП №55959006, від 08.02.2021 №55959140, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII (тут й надалі, у редакції, чинній на час відкриття виконавчих проваджень №55959006, №55959140) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, яка була чинна до 28.08.2018, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За приписами пунктів 1- 6 частини 5 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується:

- за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

- у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

- якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

- за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

- у разі виконання рішення приватним виконавцем;

- за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Частиною 9 цієї ж статті 27 обумовлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 5 статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За правилами частини 5 статті 37 Закону №1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Приписами статей 40, 42 Закону №1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Частиною 3 статті 40 Закону №1404-VІІІ встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини 1 статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 4 статті 42 Закону №1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина перша статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Отже, з аналізу вищенаведених норм Закону №1404-VІІІ (у редакції, що діяла до 28.08.2018) слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

Проте, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 №2475-VIII (далі – Закон №2475-VIII), який набрав чинності 28.08.2018, внесені зміни до статті 27 Закону №1404-VІІІ.

Так, з урахуванням наведених змін, за змістом статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Таким чином, з урахуванням наведених редакції норм Закону №1404-VIII, які були чинними у період з дня відкриття виконавчих проваджень №55959006, №55959140 (14.03.2018) до повернення виконавчих документів стягувачу (08.02.2021), судом встановлено, що база обрахунку суми виконавчого збору змінювалась, а саме: в період до 28.08.2018 розмір виконавчого збору становив 10 відсотків фактично стягнутої суми, а у період після 28.08.2018 - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.

Як встановлено судом, на виконанні у Вознесенівському ВДВС перебувало виконавче провадження №55959006 з примусового виконання виконавчого листа №335/14395/14-ц, виданого 01.02.2018 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості 2208992,67 грн.

При цьому, за змістом постанови державного виконавця Вознесенівського ВДВС Букацелі С.І. про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.02.2021 ВП №55959006 залишок боргу позивача за виконавчим документом становить 2 207 974,65 грн.

Згідно листа відповідача від 09.08.2021 №39396/13 за виконавчим провадженням №55959006 з позивача стягнуто 1 018,02 грн. заборгованості на користь стягувача та 101,81 грн. виконавчого збору.

Крім того, фактичні обставини справи свідчать про те, що на виконанні у Вознесенівському ВДВС перебувало виконавче провадження №55959140 з примусового виконання виконавчого листа №335/14395/14-ц, виданого 01.02.2018 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості 2 785 646,02 грн.

Згідно постанови Вознесенівського ВДВС Букацелі С.І. про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.02.2021 ВП №5595140 залишок боргу позивача за виконавчим документом становить 2 784 941,94 грн.

За змістом листа відповідача від 09.08.2021 №39396/13 за виконавчим провадженням №5595140 з позивача стягнуто 704,08 грн. заборгованості на користь стягувача, та 70,41 грн. виконавчого збору.

Вищенаведене дає підстави для висновку, що на час повернення виконавчих документів у ВП №55959006, №55959140 з позивача було стягнуто виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми заборгованості.

Натомість, державний виконавець під час прийняття оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору, визначив суму виконавчого збору в розмірі 10 % від суми залишеної заборгованості, що підлягає примусовому стягненню за виконавчими документами.

Вказане підтверджується змістом спірних постанов, де розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню становить, зокрема, за постановою ВП №55959006 - 220 797,39 грн. (2 207 974,65 х 10%), за постановою ВП №5595140 - 278 494,19 грн. (2 784 941,94 х 10%)

Таким чином, державний виконавець визначив суми виконавчого збору у розмірі 10 % суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчими документами (з урахуванням стягнутої суми заборгованості), фактично застосувавши таким чином Закон №1404-VIII у редакції Закону №2475-VIII.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 у справі № 1-7/99 (про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надав офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України та вказав, що положення цієї норми про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Отже, положення статті 27 Закону № 404-VІІІ у редакції, яка була чинна до 28.08.2018, зменшували відповідальність позивача як боржника у порівнянні з нормами статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, яка була чинна після 28.08.2018 (Закон №2475-VIII), оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню.

З урахуванням того, що внесені Законом №2475-VIII зміни до статті 27 Закону №1404-VІІІ погіршили становище боржника – ОСОБА_1 , а також того, що виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника залишеної суми заборгованості за виконавчими документами, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 220 797,39 за постановою ВП №55959006, та 278 494,19 грн. за постановою ВП №5595140.

Суд зауважує, що факт повернення виконавчого документа стягувачу є належною та достатньою підставою для стягнення з боржника виконавчого збору, водночас розмір такого виконавчого збору у спірних правовідносинах становить 10 відсотків фактично стягнутої суми, а не суми що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.05.2021 у справі №640/32814/20.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо заявленого у відзиві на позовну заяву клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що заявлений позов є безпідставним та не підлягає задоволенню, суд звертає увагу, що нормами статті 238 КАС України визначені підстави для закриття провадження у адміністративній справі, серед яких відсутні такі підстави для закриття провадження у справі як безпідставність позову. Отже, вказане клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Щодо строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд зазначає, ухвалою суду від 18.10.2021 з метою вирішення питання щодо своєчасності звернення до адміністративного суду з даним позовом, необхідно витребувати від відповідача докази на підтвердження направлення спірних постанов на адресу позивача з інформацією про дату їх отримання.

Однак, будь-яких доказів, які свідчать про те, що спірні постанови направлялись на адресу позивача та були ним отримані, до матеріалів справи не надано.

Натомість, наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що позивач звернувся до суду протягом десятиденного строку з дня фактичного отримання спірних постанов у відповідь на адвокатський запит представника позивача.

З огляду на вказане, та з урахуванням приписів частини 2 статті 287 КАС України, суд дійшов висновку, що строк звернення до адміністративного суду з даним позовом не пропущений.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду поніс судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 4 992,93 грн.

Враховуючи наведене, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 992,93 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 143, 194, 243-246, 255, 272, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Букацелі Світлани Ігорівни від 08 лютого 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в межах виконавчого провадження №55959006.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Букацелі Світлани Ігорівни від 08 лютого 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в межах виконавчого провадження №55959140.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 992,93 грн. (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дві гривні 93 коп.).

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), місцезнаходження: 69006, м.Запоріжжя, пр.Металургів, буд.6; код ЄДРПОУ 35037170.

Повне судове рішення складено 10.11.2021.

Суддя М.О. Семененко