Рішення № 101030816, 11.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року Справа № 808/3059/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Прус І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Запорізьке кар`єроуправління» (далі - ПрАТ «ЗКУ», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Запорізька ОДПІ, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2016 №0013991202 про збільшення грошового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі на 162580,15 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 81290,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у попередньому податковому періоді з боку контролюючого органу вже було встановлено порушення у нарахуванні платником податку розміру податкових зобов`язань (Акт від 03.06.2016 №900/12-02/00110183), однак застосовуючи збільшення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40645,04 грн. відповідно до п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України (тобто на + 25%) не було враховано, що судом розглядається адміністративний позов ПрАТ «ЗКУ» по справі №808/2448/16 щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0001871202 від 13.06.2016 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі Акту перевірки від 03.06.2016 №900/12-02/00110183, тому відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Крім того, позивач заперечує проти висновків контролюючого органу про порушення платником податку вимог діючого законодавства, яке полягає у застосуванні останнім коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, який на думку контролюючого органу визначається у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органо виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Зауважує, що припущення контролюючого органу, що платники плати, що проводять господарську діяльність з видобування корисних копалин в межах ділянок надр, геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин в межах яких виконана раніше ніж 5 років від моменту виникнення податкових зобов`язань з плати, обчислюють податкові зобов`язання з плати із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного Банку України також позбавлено будь-яких підстав. Вважає, що положення п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865, в тій редакції, на яку посилається податковий орган є нечинним, а тому у підприємства відсутній зв`язок проводити геолого-економічну оцінку родовища кожні п`ять років, у зв`язку із чим просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізької ОДПІ від 26.09.2016 №0013991202.

Ухвалою суду від 08.11.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/3059/16, закінчено підготовче провадження та призначене судове засідання на 30 листопада 2016 року.

Ухвалою суду від 30.11.2016 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовими рішенням по справах №808/1189/16, №808/2407/16, №808/2448/16.

В судовому засіданні 15 вересня 2020 року судом поновлено провадження у справі та призначене судове засідання на 24 вересня 2020 року.

Відповідач позов не визнав, 20 жовтня 2020 року надав до суду відзив на позовну заяву (вх. №49772), у якому вказує, що в порушення п.252.16 ст.252 Податкового кодексу України та п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865, позивач не провів обов`язкову державну експертизу та оцінку запасів родовища корисних копалин більш ніж п`ять років експлуатації ділянки надр, у зв`язку із чим коефіцієнт рентабельності у наданому додатку №1 (розрахунка №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9132458891 від 29.07.2016) до податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9132459045 від 29.07.2016 за 2 квартал 2016 року повинен дорівнювати трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.

24 вересня 2020 року в судовому засіданні судом вирішено допустити заміну відповідача по справі його правонаступником Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 20.10.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №808/2448/16 за адміністративним позовом ПрАТ «ЗКУ» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 21.09.2021 провадження у справі поновлено з 12 жовтня 2021 року та призначене підготовче засідання на 12 жовтня 2021 року.

У підготовчому засіданні, призначеному на 12 жовтня 2021 року, судом за клопотанням представника відповідача замінено сторону відповідача по справі на його правонаступника ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663), утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі – ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 жовтня 2021 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився, 28 жовтня 2021 року звернувся до суду із заявою (вх. №62048) про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи документами, у зв`язку із знаходженням на лікарняному.

Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням (вх. №62217 від 28.10.2021) про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Проти позову заперечує у повному обсязі.

За приписами частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПрАТ «ЗКУ» (код ЄДРПОУ 00110183) є юридичною особою, яка зареєстрована 25.03.1994 та 01.08.2005 відомості про юридичну особу включені до ЄДР, Номер запису: 11031200000007047. Видами діяльності позивача є: 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну (основний); 08.11 Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 та з урахуванням вимог ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну податкової звітності з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення про виявлення помилок (порушень), за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 13.09.2016 №11/12-02/00110183.

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем вимог п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України при заповненні додатку №1 (розрахунка №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9132458891 від 29.07.2016) до податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9132459045 від 29.07.2016 за 2 квартал 2016 року, а саме: в рядку 7.4 (коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства) невірно визначено коефіцієнт рентабельності, що вплинуло на визначення вартості одиниці товарної продукції за розрахунковою вартістю. Це в свою чергу призвело до заниження суми податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2016 року у сумі 162580,15 грн. На обґрунтування вказаного висновку зазначено, що ПрАТ «ЗКУ» порушено строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, у зв`язку із чим коефіцієнт рентабельності у наданому додатку №1 (розрахунка №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9132458891 від 29.07.2016) до податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9132459045 від 29.07.2016 за 2 квартал 2016 року повинен дорівнювати трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.

Акт перевірки від 13.09.2016 №11/12-02/00110183 вручений під розписку керівнику підприємства та головному бухгалтеру, про що свідчать їх підписи у відповідних графах.

26 вересня 2016 року Запорізькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0013991202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмір 243870,23 грн., у тому числі за основним платежем 162580,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 81290,08 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваних рішень, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Податковий кодекс України).

За приписами пункту 251.1 статті 251 Податкового кодексу України, рентна плата складається з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;. рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Підпунктом 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України встановлено, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Згідно з пунктом 252.6 статті 252 Податкового кодексу України, базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Відповідно до пункту 252.7 статті 252 Податкового кодексу України, вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Під час розрахунку рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства, підприємство застосовує коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства (Крмпе).

Відповідно до п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою:

Вмп + (Вмп х Крмпе)

Цр = -----------------------------,

Vмп

де Вмп - витрати, обчислені згідно з пунктами 252.11 - 252.15 цієї статті (у гривнях);

Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов`язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України;

Vмп - обсяг (кількість) товарної продукції гірничого підприємства - видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період.

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 45 Кодексу України про надра, запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264) повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр.

Пунктом 252.16 статті 252 Податкового кодексу України гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторно геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють зобов`язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки НБУ.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1236 (набрала чинності з 12.01.2011) було визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264, якою було встановлено обов`язковість проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин кожні п`ять років експлуатації ділянки надр.

До постанови Кабінету міністрів України від 26.03.2008 №264, редакція пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки корисних копалин мала наступну редакцію: «повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов`язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством».

Отже, вказана редакція пункту 25 Положення не передбачала обов`язковість проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, та в реакції, яка б передбачала обов`язкову державну експертизу та оцінку кожні п`ять років експлуатації ділянки надр не поновлювалась.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з принципу, передбаченому підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Щодо розміру (ставки) нарахованих штрафних (фінансових) санкцій відповідно до абзацу 3 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України суд враховує, шо рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі №808/1189/16, яке набрало законної сили 28.02.2019, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.04.2016 №0004741503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 190892,23 грн., у тому числі за основним платежем 152713,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 38178,45 грн.

Більш того, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 задоволено позовні вимоги ПрАТ «ЗКУ», визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №0000591202 від 20.05.2016 та №0003211202 від 28.07.2016.

Крім того, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.01.2020 по справі №808/2448/16, яке набрало законної сили 26 листопада 2020 року відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №0001871202 від 13.06.2016 та №0003261202 від 02.08.2016, якими були визначені податкові зобов`язання ПрАТ «ЗКУ» за порушення пункту 252.16 статті 252 Податкового кодексу України, а саме: у додатку №1 (розрахунку №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9058348479 від 18.04.2016 року) до податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9058348493 від 18.04.2016 року за 1 квартал 2016 року в рядку 7.4 (коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства) невірно визначено коефіцієнт рентабельності, що вплинуло на визначення вартості одиниці товарної продукції за розрахунковою вартістю, що в свою чергу призвело до заниження суми податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2016 року у сумі 36053,28 грн.

Таким чином, судом встановлено, що контролюючий орган безпідставно застосував штраф у розмірі 50% суми податку, оскільки неузгодженість грошового зобов`язання у попередньому податковому повідомленні-рішенні виключає висновок про повторність встановленого порушення.

До того ж, наведеними вище рішеннями суду встановлено, що ПрАТ «ЗКУ» не повинно проводити регулярну повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ корисних копалин ділянки надр кожні п`ять років, а тому не підлягає застосуванню коефіцієнт рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки НБУ.

Відповідно частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок про порушення позивачем податкового законодавства, зроблений відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованим та недоведеним, у зв`язку з чим спірне рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» (69015, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, буд.1, код ЄДРПОУ 00110183) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, правонаступником якої є Головне управління ДПС у Запорізькій області, від 26.09.2016 №0013991202 про збільшення грошового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі на 162580,15 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 81290,08 грн.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судовий збір у розмірі 3658,05 грн (три тисячі шістсот п`ятдесят вісім гривень 05 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак