Рішення № 101030692, 09.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 листопада 2021 року Справа № 280/8344/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до – Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області(далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком, з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсію за віком шляхом розрахунку пенсії за формулою, передбаченою частиною 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на 17 відсотків заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії та складає 8395,06 грн, за 37 повних років страхового стажу понад 20 років з 28.07.2021 та встановити збільшення до пенсії в сумі 1427,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсійстаттею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відтак, у позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), наявне право на перерахунок пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 10 вересня 2020 року відкрито провадження по справі №280/8344/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

01.10.2021 представником відповідача через канцелярію суду (вх. №56838) подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує у повному обсязі та просить суд відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивачу було призначено пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що при розрахунку розміру пенсії позивача застосовано більш вигідний варіант обчислення (ч.1 ст. 27 Закону № 1058). Тому, проводити перерахунок пенсії позивача з урахуванням положень ч. 2 т. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є недоцільним, оскільки розмір пенсії зменшиться. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у позові.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.05.2017.

З 20.09.2015 позивач перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) з урахуванням вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (дачі - Закон № 796), як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.

28.07.2021 позивачем було подано заяву до відповідача повіпро здійснення перерахунку та виплату пенсії з урахуванням ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши збільшення до пенсії за понаднормативний стаж понад 20 років.

У листі від 06.08.2021 за вих. №10570-10627/А-02/8-0800/21, відповідач зазначив наступне. В разі визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону, частина пенсії за період страхового стажу до 01.01.2004 визначається в поряду і на умовах законодавства що діяло раніше (Закон України "Про пенсійне забезпечення"), а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності Законом України 1058 - на умовах передбачених цим Законом. При цьому хочемо зауважити, що в нормах Закону України "Про пенсійне забезпечення" до 01.01.2004 розмір пенсії визначався у розмірі 55 відсотків від заробітку в разі наявності у жінок 20 років стажу роботи та 25 років для чоловіків. За кожний повний рік роботи пенсія збільшувалась на І відсоток від заробітку та її розмір не перевищувала 75 відсотків заробітку. Максимальний розмір пенсії за віком обчислений відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" не може перевищувати трьох мінімальних пенсій за віком встановлених до 01.01.2004 (на 31.12.2003 максимальний розмір пенсії за віком становив - 150,00 грн). Тому в разі обчислення розміру пенсії за нормами п.2 Закону 796-ХІІ розмір пенсії зменшується. Таким чином, розрахунок пенсії позивача проведено згідно чинного пенсійного законодавства, розмір пенсії визначено на найбільш вигідним розрахунком вірно.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (статті 27, 28, 45), Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (ст. 56) та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Так, загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" та Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років; які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років.

Згідно із ч. 2 ст. 56 Закону України 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції чинній до 11.10.2017), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", який набув чинності з 11.10.2017, до ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV), за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Тобто, правове регулювання спірних правовідносин змінилось, і у зв`язку зі змінами внесеними в Закон №796-ХІІ та пов`язує право особи на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений ч. 2 ст. 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі наразі пенсія позивачу призначена та виплачується відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вказане вище, суд дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах ч. 2 ст. 27 Закону №1058-IV, а залишився на пенсії за віком на умовах ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-IV, відповідач у зв`язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин правомірно відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії, передбаченого положеннями ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23.10.2019 року у справі справа № 809/627/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 17.10.2018 у справі 610/3718/16-а суд до уваги не приймає, оскільки у останній надано аналіз правовідносинам, які виникли до внесення змін згідно Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса листування: АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158 – Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано суддею 09.11.2021.

Суддя Р.В. Сацький