Рішення № 101030106, 12.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/4312/21

категорія 112040200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування рішення, наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Коростенського міського центру зайнятості, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Коростенського міського центру зайнятості від 27.01.2021 №62 «Про відшкодування коштів»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Коростенського міського центру зайнятості від 27.01.2021 №32 «Про відшкодування коштів, виплачених як допомога по безробіттю»;

- визнати неправомірними дії Коростенського міського центру зайнятості щодо зняття з реєстрації як безробітного, та припинення виплати допомоги по безробіттю та зобов`язати зареєструвати як безробітного, та поновити ОСОБА_1 виплату допомоги по безробіттю з 22.12.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем було припинено нарахування та виплату допомоги по безробіттю, оскільки позивачу з 15.07.2019 було призначено пенсію за віком без розгляду питання про встановлення позивачу 2 групи інвалідності загального захворювання, у зв`язку із чим, на думку відповідача, ОСОБА_1 втратив можливість бути віднесеним до категорії працюючого населення, та що позбавило позивача статусу безробітного з виплатою відповідної допомоги по безробіттю.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

13.04.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.21-23) відповідно до змісту якого проти заявлених вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень відповідач вказав, що 22.12.2020 виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 було припинено у зв`язку з припиненням реєстрації як безробітного з причини факту подання ОСОБА_1 недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 45 Закону України «Про зайнятість населення», призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до пункту 8 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пункту 2 частини 1 розділу V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №624 від 06.04.2020 (наказ НТ №210126 від 26.01.2021). Реєстрацію в службі зайнятості ОСОБА_1 припинено з 22.12.2020 у зв`язку із встановленням факту подання недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» абзацу 18 п.п.1 п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №792.

Крім того, під час обміну даними з Міністерством фінансів України надійшли рекомендації щодо факту призначення ОСОБА_1 з 13.02.2020 пенсії за віком (зі зниженням пенсійного віку). Вказані відомості під час реєстрації в центрі зайнятості як безробітного ОСОБА_1 повідомлені не були. Вказане слугувало підставою для прийняття рішення про припинення виплат ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, оскільки така допомога може бути призначена особі працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугою років).

19.04.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.29-30) відповідно до змісту якої позивач проти доводів відзиву заперечує, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов.

20.04.2021 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач доводи відзиву підтримує повністю, просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю (а.с.33-34).

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що у грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Коростенського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та із заявою призначення виплати допомоги по безробіттю.

При цьому, під час подання заяви про надання статусу безробітного позивач повідомив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності з 01.12.2020 про що надав відповідну довідку (а.с.8).

Також, ОСОБА_1 вказано, що через відсутність роботи він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі, не забезпечує себе роботою самостійно, а також позивач був ознайомлений під підпис з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законом України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Допомога по безробіттю була призначена ОСОБА_1 з 22.12.2020 до 16.12.2021.

26.01.2021 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Коростенського міського центру зайнятості, з приводу отримання роз`яснення підстав для припинення його реєстрації у статусі безробітного, як інваліда 2-ї групи загального захворювання, що підтверджене відповідною довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (серія 12ААБ №100604 від 02.04.2018. У висновку про умови та характер праці йому протипоказана важка фізична праця, із встановленням довічної 2-ї групи інвалідності по причині загального захворювання.

28.01.2021 на звернення позивача ним отримано відповідь, з якої вбачається, що Коростенський міський центр зайнятості припинив реєстрацію у зв`язку із віднесенням позивача до категорії зайнятого населення, а саме: 15.07.2019 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком (пільгову), без розгляду питання встановлення довічної 2-ї групи інвалідності загального захворювання, по причині якої він втратив можливість бути віднесеним до категорії працюючого населення, що позбавило його статусу безробітного відповідно до п.2 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення», що підтверджено наказом Коростенського міського центру зайнятості №32 від 27.01.2021 зі змінами.

Позивач, вважаючи такі дії Коростенського МЦЗ протиправними та такими, що призвели до одностороннього висновку при вирішені спірного питання, та безпідставного позбавлення права на отримання державної матеріальної допомоги у статусі безробітного, яка гарантується непрацездатним громадянам, які на момент звернення отримують пенсію, встановлену інвалідам 2-ї групи, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 5 липня 2012 року №5067-VI «Про зайнятість населення» (далі - Закон №5067-VI) до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

До зайнятого населення також належать:

- непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства;

- батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

- особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за нею відповідно до законодавства.

Аналіз зазначеної норми свідчить на користь висновку, що до жодної із перелічених категорій ОСОБА_1 не відноситься.

Крім того, положеннями статті 43 Закону №5067-VI чітко визначено, що статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років).

Таким чином, ОСОБА_1 на момент подачі заяви про надання статусу безробітного та на момент реєстрації в центрі зайнятості мав повних 56 років та перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області у зв`язку із довічною інвалідністю II групи та отримував відповідну пенсію, про що свідчить додана до матеріалів справи довідка (а.с.8).

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 1 Закону №5067-VI особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку, де зазначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №5067-VI безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до вимог статті 43 Закону №5067-VI ОСОБА_1 є особою працездатного віку, яка через відсутність роботи не має заробітку, а отже Коростенський міський центр зайнятості безпідставно та незаконно зняв з реєстрації позивача, як безробітного та припинив виплату допомоги по безробіттю.

У статті 43 Закону №5067-VI чітко визначено, що статусу безробітного може набути особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю";

У статті 4 Постанови КМУ від 19 вересня 2018 року №792 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» йдеться про те, що для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу повинні надати певний перелік документів, а у п.2 цієї ж статті зазначено, що особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” та “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, подає копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності пред`являє індивідуальну програму реабілітації, дана норма прямо вказує на те, що отримання пенсії або державної соціальної допомоги жодним чином не впливає на можливість отримання допомоги по безробіттю. Така допомога призначається за загальними правилами.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 є особою працездатного віку, яка через відсутність роботи не має заробітку та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, як інвалід II групи, що не є підставою для відмови у наданні йому статусу безробітного.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону №5067-VI відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Позивачем повністю виконано приписи даної норми оскільки під час подання заяви до центру зайнятості, ОСОБА_1 повідомив та надав довідку, що він отримує пенсію по інвалідності, а тому, твердження Коростенського міського центру зайнятості про те, що позивач з 15.07.2019 отримує пенсію за віком - помилкове. Також, факт перебування на пенсії по інвалідності підтверджено позивачем письмово під час отримання наказу про відшкодування коштів.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що на момент подання заяви про надання статусу безробітного ОСОБА_1 не відносився до категорії зайнятого населення і мав гарантоване Конституцією України право на соціальний захист у зв`язку із настанням безробіття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Коростенського міського центру зайнятості (вул.Ольгинська, 3, м.Коростень, Житомирська область, 11501, код ЄДРПОУ 22050056) про визнання протиправним та скасування рішення, наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Коростенського міського центру зайнятості від 27.01.2021 №62 «Про відшкодування коштів».

Визнати протиправним та скасувати наказ Коростенського міського центру зайнятості від 27.01.2021 №32 «Про відшкодування коштів, виплачених як допомога по безробіттю».

Визнати неправомірними дії Коростенського міського центру зайнятості щодо зняття з реєстрації як безробітного та припинення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , зобов`язати Коростенський міський центр зайнятості відновити реєстрацію як безробітного та поновити ОСОБА_1 виплату допомоги по безробіттю з 22.12.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін