Рішення № 101029957, 08.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 р. Справа№200/9802/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом приватної установи «Санаторій «Металург»

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання скасувати суму пені, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

Приватна установа «Санаторій «Металург» звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про:

- визнання протиправними дій щодо нарахування пенсії з орендної плати за землю на суму 414430,79 гривень;

- зобов`язання скасувати нараховану суму пені з орендної плати за землю в сумі 414430,79 гривень;

- визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення про визнання податкового боргу з орендної плати за землю за січень-березень 2016 року в сумі 337961,73 гривень безнадійним;

- зобов`язання прийняти рішення про визнання податкового боргу з орендної плати за землю за січень-березень 2016 року в сумі 337961,73 гривень безнадійним та списати безнадійний податковий борг з орендної плати за землю за січень-березень 2016 року в сумі 337961,73 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що ним, як юридичною особою 12.02.2016 року була подана податкова декларація з орендної плати за землю за 2016 рік, в якій самостійно нараховано орендну плату за 2016 рік в сумі 1351840,72 грн.

Зазначає, що статтею 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року платники орендної плати з юридичних осіб, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільнені від її сплати, тому позивач подав уточнений розрахунок 09.02.2017 року про зменшення податкових зобов`язань на суму 1013878,99 грн., який був прийнятій контролюючим органом, про що свідчать відповідні квитанції.

Однак, при внесенні даних уточнюючих розрахунків з орендної плати за землю відповідачем уточнюючі розрахунки визнано як сплату та на суму уточнених податкових зобов`язань нараховано пеню в сумі 414430,79 грн.

Станом на 01.01.2017 року в особовому рахунку позивача значиться заборгованість з орендної плати за землю в сумі 337961,73 грн., яка станом на 23.07.2021 року є податковим боргом підприємства.

Зазначає, що відповідно до положень 102.1 статті 102 Податкового кодексу України заборгованість з орендної плати за землю в сумі 337961,73 грн. за 2016 рік є безнадійним податковим боргом і підлягає списанню.

З зазначених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Прийнято розгляд справи проводити в строки встановлені ст. 258 КАС України.

Відповідно до вимог статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно наказу Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року № 38-в суддя Голубова Л.Б. у період з 06.10.2021 року по 08.10.2021 року перебувала у відрядженні.

В період з 13.10.2021 року по 05.11.2021 року суддя Голубова Л.Б. перебувала на лікарняному, у зв`язку з чим, розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) здійснюється в перший робочий день.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Представником відповідача надано письмовий відзив від 08.09.2021 року (а.с. 64-71). В обґрунтування незгоди із позовом зазначає, що позивачем 19.02.2016 року самостійно узгоджено податкові зобов`язання з орендної плати за землю за 2016 рік згідно поданої декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) на суму 1351 846,92 гривень, в якій задекларовано до сплати щомісячно грошове зобов`язання в сумі 112653,91 гривень. Відповідно ІКП позивача зобов`язання з вказаного податку своєчасно сплачені не були.

09.07.2017 року позивач подав до контролюючого органу уточнюючу декларації за 2016 рік, зменшивши розмір зобов`язання до 337961,73 грн. (за січень-березень 2016 року рівними частинами в розмірі 112653,91 грн. щомісячно).

Зазначає, що згідно даних ІКП з орендної плати з юридичних осіб позивачем сплачувався податковий борг.

Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Таким чином, вказана норма передбачає обов`язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.

Отже, сплата підприємством грошового зобов`язання зараховувалась в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, а сума задекларованої орендної плати з юридичних осіб за січень – березень 2016 року в розмірі 337961,73 гривень є погашеною та в ІКП позивача не обліковується, тому вимоги в частині зобов`язання списати борг з орендної плати за земельні ділянки за 2016 рік є безпідставними.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

Приватна установа «Санаторій «Металург» код ЄДРПОУ 25096509 значиться як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9-12).

Позивач перебуває на податковому обліку відповідача , про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

12.02.2016 року позивачем була подана податкова декларація з плати за землю за 2016 рік, в якій самостійно нараховано орендну плату в сумі 1351840,72 гривень з щомісячної сплатою 112653,39 гривень (а.с. 13-15).

09.02.2017 року позивачем подано уточнений розрахунок про зменшення податкових зобов`язань на суму 1013878,99 грн., зменшивши розмір зобов`язання до 337961,73 грн. (за січень-березень 2016 року рівними частинами в розмірі 112653,91 грн. щомісячно), який був прийнятій контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 від 09.02.2017 року (а.с. 16-18).

При цьому, як зазначає позивач, орендна плата за 2016 рік в сумі 337961,73 грн. ним не була сплачена , і станом на 01.01.2017 року в особовому рахунку за ним значиться заборгованість з орендної плати за землю саме за 2016 рік, яка станом на 23.07.2021 року є безнадійним податковим боргом.

Вказані обставини не є спірними між сторонами та підтверджуються даними ІКП позивача з орендної плати з юридичних осіб (а.с. 84-148).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Базою оподаткування земельним податком, зокрема, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України).

Таким чином, ПК України зобов`язує надавати платників земельного податку звідність та своєчасно сплачувати вказаний податок.

Судом встановлено, що позивачем самостійно узгоджено податкові зобов`язання з орендної плати за землю за 2016 рік згідно поданої декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) на суму 1351846,92 гривень, в якій задекларовано до сплати щомісячно грошове зобов`язання в сумі 112653,91 гривень.

09.07.2017 року позивач подав до контролюючого органу уточнюючу декларації за 2016 рік, зменшивши розмір зобов`язання до 337961,73 грн. (за січень-березень 2016 року рівними частинами в розмірі 112653,91 грн. щомісячно).

Відповідно даних ІКП позивача з орендної плати з юридичних осіб на дату 09.02.2017 року у позивача був наявний податковий борг в сумі 2427014,85 гривень (а.с. 97). Також на вказану дату в ІКП існувала нарахована пеня в сумі 63108,53 гривень.

Крім того, наявний запис про те, що борг минулих років зменшувався відповідно до рішення ОДПС про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 1 за податковим розрахунком земельного податку № 9082293517 від 24.01.2017 року відповідно до статті 100 ПК України.

До вказаної дати борг позивача минулих років також зменшувався відповідно до рішення ОДПС про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 1 від 29.07.2014 року згідно статті 100 ПК України.

Наведене свідчить, що у позивача крім спірного боргу за січень-березень 2016 року в сумі 337961,73 грн. існувала недоїмка попередніх років.

Згідно з п. 129.1 – 129.2 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.

За приписами п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Позивач зазначає, що не платив податковий борг в сумі 337961,73 гривень за січень-березень 2016 року, однак протягом 2017 року сплачував поточні зобов`язання з орендної плати, про що в ІКП наявні відповідні відомості. Зокрема, в ІКП вказано про сплату у 2017 році зобов`язань з орендної плати платіжними дорученнями: від 30.01.2017 на суму 10000,00 грн., від 30.01.2017 на суму 20000,00 грн., від 18.02.2017 на суму 10000,00 грн., від 20.02.2017 на суму 15000,00 грн., від 21.03.2017 на суму 10000,00 грн., від 21.03.2017 на суму 7000,00 грн., від 27.03.2017 на суму 8000,00 грн., від 30.03.2017 на суму 10000,00 грн., від 18.04.2017 на суму 10000,00 грн., від 25.04.2017 на суму 7000,00 грн., від 28.04.2017 на суму 10000,00 грн., від 22.05.2017 на суму 10000,00 грн., від 29.05.2017 на суму 10000,00 грн., від 19.06.2017 на суму 10000,00 грн., від 26.07.2017 на суму 10000,00 грн., від 29.09.2017 на суму 10000,00 грн., від 25.09.2017 на суму 10000,00 грн., від 31.10.2017 на суму 10000,00 грн., від 27.11.2017 на суму 10000,00 грн., усього на

суму 207000,00 грн.

На суми сплати в ІКП нараховувалась пеня відповідно до статті 129 ПК України.

На початок 2018 року недоїмка позивача з орендної плати становила 239000,00 грн., залишок несплаченої пені складав 414430,79 грн., усього боргу – 653430,79 грн.

Таким же чином при сплаті зобов`язань за декларацією з орендної плати за 2018 рік від 19.02.2018 року № 9024865345 позивачем сплачено 54373,17 грн., на які також нараховувалась пеня.

Разом з тим, на початок 2019 року та 2020 рік у позивача недоїмка з орендної плати не змінювалася та становила 239000,00 грн., залишок несплаченої пені складав 414430,79 грн., усього боргу – 653430,79 грн.

Відтак, при сплаті позивачем поточних податкових зобов`язань за 2017-2018 роки платіжними дорученнями сума сплати врахована в погашення податкового боргу попередніх податкових періодів, що не суперечить п. 131.2 ст. 131 ПК України, тому вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування пенсії з орендної плати за землю на суму 414430,79 гривень та зобов`язання скасувати нараховану суму пені з орендної плати за землю в сумі 414430,79 гривень є безпідставними, оскільки даними ІКП з орендної плати позивача не підтвердилось нарахування пені, як зазначив позивач сумою уточненої декларації від 09.02.2017 року.

Стосовно вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про визнання податкового боргу з орендної плати за землю за січень-березень 2016 року в сумі 337961,73 гривень безнадійним та зобов`язання прийняти рішення про визнання податкового боргу з орендної плати за землю за січень-березень 2016 року в сумі 337961,73 гривень безнадійним та списати безнадійний податковий борг з орендної плати за землю за січень-березень 2016 року в сумі 337961,73 гривень слід зазначити, що підпунктом «а» підпункту 14.1.11. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Окремо в ІКП позивача з орендної плати з юридичних осіб боргу з орендної плати за землю за січень-березень 2016 року в сумі 337961,73 гривень, який позивач просить визнати безнадійним, не значиться.

Відповідно до приписів пункту 101.1. статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3. пункту 101.2. статті 101 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктом 102.4 статті102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню.

З урахуванням моменту виникнення податкового боргу позивача з орендної плати з фізичних осіб за січень - березень 2016 року, суд зазначає, що 1095 денний строк, який дає право податковому органу на стягнення, визначений у статті 102 Податкового кодексу України сплинув, що зумовлює визнання означеного боргу «безнадійним».

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (надалі - Порядок № 577), пунктом 2.1 якого визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу (підпункт 3 пункту 2.1. Порядку № 577).

Відповідно до пункту 3.1. Порядку № 577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку № 577 визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Пунктом 4.2. Порядку № 577 встановлено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

Згідно з приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку № 577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Отже, наведеними вище нормами податкового законодавства встановлено обов`язок органу доходів і зборів прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу у разі виникнення такого.

Верховний Суд у рішенні від 06.02.2018 року у справі № 807/2097/16 (№ К/9901/99/17) зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про визнання податкового боргу з орендної плати за землю за січень-березень 2016 року в сумі 337961,73 гривень безнадійним та зобов`язання прийняти рішення про визнання податкового боргу з орендної плати за землю за січень-березень 2016 року в сумі 337961,73 гривень безнадійним та списати безнадійний податковий борг з орендної плати за землю за січень-березень 2016 року в сумі 337961,73 гривень підлягають задоволенню.

Оскільки протягом спірного періоду позивач був звільнений від орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, тому це автоматично звільняло його від відповідальності (в даному випадку - від фінансової відповідальності у виді пені) за невиконання вказаних зобов`язань.

З зазначених причин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги приватної установи «Санаторій «Металург» (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87525, Донецька область, м. Маріуполь, бульвар Приморський, буд. 17, код ЄДРПОУ 25096509) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87515, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ ВП 44070187) про визнання дій протиправними та зобов`язання скасувати суму пені, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо неприйняття рішення про визнання податкового боргу приватної установи «Санаторій «Металург» з орендної плати за землю за січень-березень 2016 року в сумі 337961,73 гривень безнадійним.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області прийняти рішення про визнання податкового боргу з орендної плати за землю за січень-березень 2016 року в сумі 337961,73 гривень безнадійним та списати приватній установі «Санаторій «Металург» безнадійний податковий борг з орендної плати за землю за січень-березень 2016 року в сумі 337961,73 гривень.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватної установи «Санаторій «Металург» (код ЄДРПОУ 25096509) судові витрати з судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08 листопада 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Б. Голубова