Рішення № 101028493, 11.11.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4227/21

Провадження № 2-а/740/30/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі судді Гагаріної Т.О., при секретарі Ісаєнко А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача сержант полiцiї Криволап Олександр Вiталiйович,

про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

встановив:

19.07.2021 представник адвокат Потьомкін С.О. в інтресах позивача ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руку, зафіксоване не в автоматичному режимі серiя ЕАН №44478186 вiд 12.07.2021 за ч.4 ст.122 КУпАП, складену щодо ОСОБА_1 . Закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь позивача вирати на оплату судового збору у сумі 454,00 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 2 400,00 грн.

Обґрунтовано позов тим, що 12.07.2021 приблизно о 15 год. 00 кв. ОСОБА_1 (далі позивач) рухаючись за кермом транспортного засобу FORD KUGA, номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений поблизу села Красилiвка Козелецького району Чернігівської області сержантом поліції Криволапом О.В.

Підставою зупинки стало те, що позивач порушив п.12.4. Правил дорожнього руку (далі ПДР) - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год, оскільки, начебто, рухався зі швидкістю 108 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год на даній ділянці дороги, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП.

Перевищення швидкості було, начебто, зафіксоване за допомогою приладу TruCam LТ120/20 серійний номер ТС008444.

На місці зупинки позивач не визнав факт перевищення швидкості та, відповідно, вчинення адміністративного правопорушення та заявив низку клопотань під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема: про надання можливості скористатись правовою допомогою та відкладення розгляду справи до моменту прибуття адвоката до 2 годин часу; про надання для ознайомлення копій документів на прилад TruCam LТ120/20 серійний номер ТС008444, зокрема, копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Про дослідження обставини наявності чи відсутності встановленого знака 5.70 «Фото-, вiдеофіксування порушень Правил дорожнього руку» місця фіксації швидкості руку транспортного засобу. Про ознайомлення з доказами та іншими матеріалами справи.

Зазначив, що прилад TruCam LТІ20/20 серійний номер ТС008444 не був стаціонарно встановлений (закріплений) під час фіксування швидкості, а знаходився у руках третьої особи, а, отже, могла мати місце похибка під час вимірювання швидкості

На даній ділянці дороги, в тому числі, в день, коли було складено оскаржувану постанову, рух автомобілів дуже жвавий. Навіть в камеру приладу потрапило декілька автомобілів. Визначити, швидкість якого саме автомобіля виміряв прилад автомобіля позивача чи іншого автомобіля, з продемонстрованого відеозапису було неможливо. Відомості про даний прилад відсутні у Реєстрі затверджуваних типів засобів вимірювальної техніки.

Вважає, що фактичні обставили справи, викладені у постановi, є такими, що не відповідають дійсності, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, розгляд справи про адміністративне правопорушення був здійснений з порушенням вимог чинного законодавства та гарантованих Конституцією прав, а сама Постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.07.2021 адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03.08.2021 після усунутих недоліків позовної заяви від 02.08.2021, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачам строк для подачі відзиву на позовну заяву.

У поданому відзиві від 03.09.2021 та запереченнях від 21.09.2021 представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та зазначив, що поліцейський дотримався передбаченої законодавством процедури розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, ознайомив водія із правами, якими користується особа, стосовно якої проводиться розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, розглянув заявлені клопотання та надав можливість в будь-який зручний спосіб позивачу користуватися наданими правами. Вимірювання швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача здійснювалося в с. Красилівка Козелецького району Чернігівської області, позначеному дорожнім знаком 5.45 розділу 33 ПДР, в якому діють вимоги Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Швидкість руху транспортного засобу було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LТІ20/20 серійний номер ТС008444, про що зазначено в пункті 5 оскаржуваної постанови. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 120 м. TruCam LTI20/20 - це нерадіолокаційний, а лазерний вимірювач, який за допомогою оптичного прицілу дозволяє вимірювати швидкість конкретного автомобіля. За допомогою лазерного прицілу, TruCam в змозі виявляти порушника навіть у щільному потоці машин. Також, прилад TruCam LTI20/20 № ТС008444 пройшов необхідну повірку і відповідає всім вимогам законодавства, а тому відсутні будь-які підстави ставити під сумнів результати вимірювання швидкості даним приладом. Крім того, лазерний вимірювач TruСаm відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках підчас вимірювання, а тому зауваження з приводу незаконності використання поліцією даного вимірювача швидкості є необгрунтованими та не відповідають нормам чинного законодавства. Поліцейським було виявлено порушення Правил дорожнього руху, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП, винесено постанову та накладено стягнення на позивача врозмірі 1700 грн. До постанови в якості доказу долучено відео, на якому зафіксовано транспортний засіб, водій якого перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту. Позивача було ознайомлено зі змістом оскаржуваної постанови, та врученоїї копію на місці події. Крім того, на відеозаписах з нагрудного портативного відеореєстратора поліцейського зафіксовано, що на місці вчинення правопорушення позивача було ознайомлено з правами, якими наділена особа, стосовно якої проводився розгляд справи, передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України до початку винесення оскаржуваної постанови, якими позивач мав змогу вільно користуватися без будь-яких обмежень зі сторони поліцейських. Також, позивач на час розгляду справи користувався правовою допомогою в телефонному режимі, зявляв клопотання про ознайомлення із документами на технічний прилад, а потім відмовлявся від їх перегляду, постіно змінював час та обставини приїзду адвоката на місце розгляду справи. Законодавством не визначена обов`язкова участь адвоката чи іншого фахівця у галузі права у випадку розгляду справи безпосередньо на місці його вчинення та реалізація цього права позивачем не пов`язана з обов`язком інспектора відкласти розгляд справи чи терміново викликати фахівця у галузі права.

У відповіді на відзив, представник позивача зазначив про безпідставінсть та необгрунтованість позиції відповідача, зокрема пославшись на неправомірність застосування приладу TruCam LTI20/20, відсутності знаку 5.70 на ділянці дороги, де було зупинено позивача та порушень порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.10.2021 залучено до участі у справі у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції.

Згідно заяви представника позивача від 25.08.2021, останній просив розглянути спрву за вісутності позивача та його представника. Про відкладення про розгляду справи на 11.11.2021, представник позивача належним чином повідомлений, заяв про відкладення розгляду від нього не надходило.

Відповідно до заяви від 27.10.2021, представник відповідачів зазначив, що позовні вимоги не визнають, просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі та здійнювати розгляд за відсутності представника відповідачів.

На підставі положень ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.

12.07.2021 поліцейським 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Криволап Олександром Вiталiйовичем винесено постанову серії ЕАН № 44478186, згідно якої притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 12.07.2021 о 15 годині 43 хвилин в с. Красилівка, дорога М01, на 113 кілометрі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом FORD KUGA, номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 108 км/год. в населеному пункті, позначеного дорожнім знаком 5.45 та перевищив встановлене обмеження швидкості на 58 км/год, чим порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху– порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год.). Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості транспортного засобу TruCam LТ120/20 серійний номер ТС008444 (а.с.9).

Згідно із ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (стаття 68 Конституції України).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з пунктом 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п.1.4 Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього рухуу населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно із ч.4 ст.122 КУпАП України перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п. 2,3,8,11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Поліцейський може зупиняти транспортні засоби в разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно із ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, в тому числі передбачені ч.4 ст.122 КУпАП.

Частиною другою статті 222 КУпАП визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно із ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до положень п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, у випадку вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Як зазначено в оскаржуваній постанові порушення встановлено поліцейським за допомогою відповідного технічного засобу TruCam LТ120/20 серійний номер ТС008444.

Вказаний тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam» отримав сертифікат відповідності від 23.12.20 № UA-ТR/001 22054-20, дія цього сертифікату розповсюджується на прилади із заводськими/серійними номерами заначеними у п.2 зворотньої строни сертифікату (ТС008444) та отримав сертифікат перевірки типу № UA.ТR.001. 241-18 REV.0 від 26.12.2018.

Можливість використання вимірювача швидкості, також підтверджується виданим Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертним висновком від 24.12.2020 № 04/05/02/-3561 27 вересня 2018 року № 04/02/03/-3008, «ТruСАМ ІІ Clip Viewer v2.0.5.1» та Share ViewII v2.2.2.23091».

Також, експертним висновком від 24.12.2020 №04/05/02/-3562, у якому зазначено правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.

Листом Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Міністерства економічного розвитку та торгівлі від 01 жовтня 2019 року № 22-38/49 підтверджується, що лазерний вимірювач TruCАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, та крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCАМ також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювання швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. (а.с.75-83).

Отже, використання приладу TruCam відбувається у автоматичному режимі як у мобільному, так і у статичному положенні, а тому користування приладом у ручному режимі не є порушенням.

Наявним в матеріалах справи відеозаписом, зробленим за допомогою вказаного приладу, зафіксовано рух FORD KUGA, номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 108 км/год в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45, що є перевищенням дозволеної швидкості в населених пунктах згідно ПДР.

Позивач, в тому числі, посилається на незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки на місці зафіксованого відповідачем правопорушення був відсутній інформаційно-вказівний знак 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень».

Проте, із доказів, доданих відповідачами до відзиву, зокрема, із схеми розміщення дорожніх знаків 5.70 на автомобільній дорозі загального користування М-01 Київ – Чернігів – Нові Яриловичі вбачається, що на автомобільній дорозі М-01 «Київ – Чернігів – Нові Яриловичі» на 117 км (в напрямку м. Київ) та 63 км (в напрямку м. Чернігова) встановлені дорожні знаки 5.70, що свідчить, що перед початком руху в с. Красилівка (на 113 км), де було вчинено правопорушення, позивач був завчасно поінформований про здійснення фото-, відеофіксації порушень (а.с.84).

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 2,3 ст.283 КУпАП частиною другою цієї статті, передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п.5 розділу ІV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Постанова серії ЕАН №44478186 вiд 12.07.2021 відповідає всім передбаченим законодавством вимогам.

Також, згідно зі ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Позивач, вказує на те, що поліцейський притягнув його до адміністративної відповідальності з порушенням встановленого законом порядку, зокрема, під час розгляду справи, відповідач не задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи через бажання отримати правову допомогу адвоката, чим позбавив можливості скористатися своїм гарантованим правом на захист.

Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.

Санкція ч.4 ст.122 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту.

Відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував своє право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак, подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Крім того, згідно чинного законодавства до повноважень та обов`язків поліцейського патрульної поліції не входить надавати юридичний захист та забезпечувати адвокатом осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності. Законодавством не визнана обов`язкова участь адвоката чи іншого фахівця у галузі права у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення та реалізація цього права позивачем не пов`язана з обов`язком інспектора відкласти розгляд справи чи терміново викликати фахівця у галузі права. Поліцейський згідно із законодавством лише ознайомлює особу із її правами, однак, виключно правопорушник вирішує, чи скористається він своїми правами і в який спосіб. Водночас, розгляд справ вказаної категорії проводиться поліцейським у порядку скороченого провадження на місці вчинення правопорушення.

З наданого до відзиву відеозапису вбачається, що поліцейський жодним чином не перешкоджав позивачу у користуванні своїми правами, не обмежував у праві отримувати правову допомогу на місці розгляду, в тому числі в телефонному режимі, запропонував надати час з метою, щоб на місце прибув адвокат позивача.

Проте, позивач на місці вчинення правопорушення наполягав на отриманні правової допомоги, пов`язаної саме з перенесенням розгляду справи на кілька годин, що не відповідає вимогам КУпАП.

Крім того, доводи позивача на ігнорування поліцейським заявленого клопотання про відкладення розгляду справи та недостатність наданого часу для отримання правової допомоги, суд сприймає критично, оскільки позивачем не було вчинено активних дій для отримання такої допомоги. У інакшому б випадку, подача таких клопотань без активної поведінки особи, щодо якої здійснюється розгляд справи про адміністративне правопорушення, призводила б до невиправданого затягування розгляду такої категорії справ, що не відповідає основним завданням контролю з боку держави за безпекою руху.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що відповідач при складанні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності діяв не в спосіб, передбачений КУпАП.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до положень чинного законодавства поліцейським розглянуто справу про адміністративне правопорушення у присутності позивача та враховуючи характер вчиненого правопорушення, на місці вчинення правопорушення винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до, ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідачами належними та допустимими доказами доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке встановлена адміністративна відповідальність, а також доведено правомірність і обґрунтованість постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №44478186 вiд 12.07.2021 та дій щодо її складення, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 271, 272, 286, КАС України, суд

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача сержант полiцiї Криволап Олександр Вiталiйович про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – відмовити повністю.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.О.Гагаріна