Рішення № 101027849, 11.11.2021, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1462/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді – Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання – Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області, третя особа: Приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко Оксана Володимирівна про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним позовом, який в подальшому уточнили, та просять суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином та матір`ю та визнати за ними право власності на Ѕ частку за кожною у праві на земельну частку (пай) площею 2,24 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності КСП ім. Куйбишева Сумського району Сумської області.

Заявлені вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 та після її смерті відкрилася спадщина. Спадкоємцями за законом є вони, її онуки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться у землі, яка перебуває в колективній власності КСП ім. Куйбишева Сумського району Сумської області, що належало на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія СМ №016206, виданого на ім`я ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцями після смерті якого за законом була його дружина ОСОБА_5 , мати ОСОБА_4 , та син ОСОБА_6 , по 1/3 частці, які прийняли спадщину, але не оформили спадкових прав та померли. Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем за законом був її онук ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, але не оформив спадкове майно та помер, після смерті якого спадкоємцями за законом є його дружина ОСОБА_6 , доньки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та мати ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. При зверненні позивача ОСОБА_1 до приватного нотаріуса з питання видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться у землі, яка перебуває в колективній власності КСП ім. Куйбишева Сумського району Сумської області, постановою нотаріуса від 11.06.2021 року було відмовлено у зв`язку з відсутністю сертифіката на право на земельну частку (пай) та у зв`язку з неможливістю доказів родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У судове засідання позивачі не з`явилися, від них надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити.

Представник відповідача по справі – Миколаївської сільської ради Сумської області у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, в якому проти позову не заперечують, судовий розгляд просять проводити без їх присутності.

Представник третьої особи – Сумської райдержнотконтори в судове засідання не з`явився, надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_3 було зареєстровано сертифікат на земельну частку (пай) серія СМ №016206 за №378 від 02.04.1996, про що зроблено запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Сумською районною державною адміністрацією членам КСП ім. «Куйбишева» на підставі розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації №91 від 20.03.1996 року. Розмір земельної частки (паю) складає 2,24 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується довідкою Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 28.05.2021 №535/115-21 (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кровне помер ОСОБА_3 , який постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с. 16) та після його смерті відкрилась спадщина.

За даними Спадкового реєстру від 11.06.2021 року спадкова справа після померлого ОСОБА_3 не заводилась, з заявами про прийняття або відмову від спадщини ніхто не звертався, заповіт не посвідчувався (а.с. 22).

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 були його дружина ОСОБА_5 , мати ОСОБА_4 , та син ОСОБА_6 , по 1/3 частці, які прийняли спадщину, але не оформили спадкових прав та померли.

16 грудня 2013 року за №760/2013 року в Сумській районній державній нотаріальній конторі була зведена спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були отримані свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_4 за р.№№ НОМЕР_1 (а.с. 43-65).

16 липня 2019 року приватним нотаріусом Хоменко О.В. були заведені спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 за №253/2019 та спадкова справа №254/2019 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 . 05 травня 2020 року за р. №№ 1316,1318 ОСОБА_1 були отримані свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_6 , за р. №№ НОМЕР_2 після померлої ОСОБА_7 , а ОСОБА_2 за р. №№ НОМЕР_3 були отримані свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_5 (а.с. 80-107, 108-151).

При зверненні позивача ОСОБА_1 до приватного нотаріуса з питання видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться у землі, яка перебуває в колективній власності КСП ім. Куйбишева Сумського району Сумської області, після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , постановою нотаріуса від 11.06.2021 року було відмовлено у зв`язку з відсутністю сертифіката на право на земельну частку (пай) та у зв`язку з неможливістю доказів родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 20-21).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Факт родинних відносин між померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме те, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4 , підтверджується:

Свідоцтвом про народження НОМЕР_4 , відповідно до якого ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 35);

Свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , в якому в графі батько вказано: ОСОБА_8 (рос.), в графі мати – ОСОБА_9 (рос.) (а.с. 36);

Довідкою виконкому Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області № 125/04-04.4 від 23.09.2020, відповідно до якої ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним була зареєстрована, зокрема, мати, ОСОБА_4 , 1904 р.н. (а.с. 16);

Довідкою виконкому Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області № 128/04-04.4 від 23.09.2020, відповідно до якої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживала та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Встановлення факту родинних відносин між померлим ОСОБА_3 та померлою ОСОБА_4 необхідне для розпорядження позивачами спадковим, оскільки постановою нотаріуса їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3 .

Таким чином, суд вважає за необхідне заяву в частині встановлення факту родинних відносин задовольнити та встановити факт родинних відносин, а саме те, що: ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Крім того, позивачам було відмовлено нотаріусом в оформленні спадкових прав на майно і через відсутність сертифіката на право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться у землі, яка перебуває в колективній власності КСП ім. Куйбишева Сумського району Сумської області серія СМ №016206, виданого на ім`я ОСОБА_3 .

Про втрату сертифікату про право на земельну частку (пай) серії СМ №016206, , виданого на ім`я ОСОБА_3 , подано оголошення до газети «Вісті Сумських громад» № 28 (173) 14-21 липня 2021 року (а.с. 19).

Відповідно до пункту 3.1. Листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (згідно із статтею 392 Цивільного кодексу України).

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» вбачається, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю (пункт 17 розділу Х Перехідні положення ЗК).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року , вбачається, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно пункту «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акту на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п. 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями за законом були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 по 1/3 частці, які спадщину фактично прийняли, тобто за життя набули право на земельну частку (пай) розміром 2,24 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності КСП ім. Куйбишева Сумського району Сумської області відповідно до сертифіката серія СМ №016206 від 02.04.1996. Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем за законом був її онук ОСОБА_6 , який прийняв спадщину. Спадкоємцями за законом після ОСОБА_6 (2/3 на момент відкриття спадщини) є його дружина ОСОБА_6 (1/4), доньки ОСОБА_2 (1/4), ОСОБА_1 (1/4) та мати ОСОБА_5 (1/4). А отже, спадкоємцями за законом після ОСОБА_5 (1/2 на момент відкриття спадщини) є онуки ОСОБА_1 (1/4+1/4=1/2) та ОСОБА_2 (1/4+1/4=1/2).

А тому, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачів, так як рішення суду в такому разі буде підставою для належного оформлення за ними права на земельну частку (пай).

Керуючись ст. ст. 1216-1218, 1261, 1267,1268,1296 ЦК України та ст. ст. 10, 60, 89, 259, 263-265,315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , право на Ѕ частину земельної частки (паю) площею 2,24 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності КСП ім. Куйбишева Сумського району Сумської області відповідно до сертифіката серія СМ №016206 від 02.04.1996 в порядку спадкування після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , право на Ѕ частину земельної частки (паю) площею 2,24 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності КСП ім. Куйбишева Сумського району Сумської області відповідно до сертифіката серія СМ №016206 від 02.04.1996 в порядку спадкування після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.М. Гончаренко