Ухвала суду № 101027350, 12.11.2021, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

12 листопада 2021 року м. Чернігівсправа № 927/879/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Керівника Козелецької окружної прокуратури

вул. Лоскота,1,смт. Козелець, Чернігівська область, 17000

в інтересах держави в особі

позивача: Куликівської селищної ради

код ЄДРПОУ 04412432;

вул.Миру, 93, смт.Куликівка, Чернігівська область,16300;

kulikivska.selishna.rada@ukr.net

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Шрама Віктора Федоровича

ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;

АДРЕСА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області

код ЄДРПОУ 38053846;

вул.Малясова, 12, м. Чернігів, 14017; chernigiv@dei.gov.ua

Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області

код ЄДРПОУ 39764881;

пр.Миру, 14, м.Чернігів, 14000; chernigiv@land.gov.ua

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Фермерсмьке господарство "Північ Агро"

код ЄДРПОУ 38314298;

вул.Польова,3Б, с.Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область

про розірвання договору оренди земельної ділянки

За участю представників учасників справи:

від прокуратури: Олєйніков І.В., прокурор Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області (посвідчення №060104 від 17.03.2021);

від відповідача: адвокат Федоровська І.О. (посвідчення а№4179/10 від 10.06.2010);

від третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Бойко Т.М., головний спеціаліст ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області (посвідчення №06-02-01);

Лут М.Ю., завідувач сектору правового забезпечення Державна екологічна інспекція у Чернігівській області (посвідчення АБ №022442 від 01.08.2021)

У судовому засіданні присутній вільний слухач: ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 від 12.11.2015

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

Керівником Козелецької окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача до відповідача про розірвання Договору оренди земельної ділянки площею 48,2523 га(кадастровий номер 7422785000:04:003:0016) укладеного 10.07.2009 між Куликівською районною державною адміністрацією та ФОП Шрам Віктором Федоровичем, реєстраційний запис № 040983500002 від 23.07.2009.

Поданий позов обґрунтований тим, що Козелецькою окружною прокуратурою виявлено порушення порядку використання земельних ділянок у межах прибережної захисної смуги річки Десна.

Ухвалою господарського суду від 18.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; залучено Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області та Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області до участі у справі № 927/879/21 як третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а також Фермерське господарство "Північ Агро" в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

08.10.2021 року від відповідача до суду надійшла заява від 07.10.2021 року про залишення позовної заяви без розгляду.

Дана заява обґрунтована тим, що на думку відповідача прокурором не обґрунтовано причини, які перешкоджали (перешкоджають) захисту інтересів держави належним суб`єктом, що є підставою для звернення Прокурора до суду, та не надано належних і допустимих доказів відповідно до вимог процесуального закону на підтвердження таких причини, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 11.10.2021 року постановлено продовжити строк підготовчого провадження у даній справі на 30 календарних днів та визнати обов`язковою явку представника Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Протокольною ухвалою суду від 25.10.2021 року постановлено витребувати в Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Положення про ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, пояснення стосовно актів обстеження земельної ділянки та витяг з реєстру щодо дати проведення перевірки.

В підготовчому судовому засіданні 03.11.2021 року оголошено перерву для виконання ухвали суду до 12.11.2021 року.

На виконання зазначеного Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області 03.11.2021 та 12.11.2021 року надано витребовувані документи.

Після перерви судом розглянуто заява відповідача від 07.10.2021 року про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд доходить висновку про відмову в її задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст.131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Враховуючи, що матеріали справи містять копію листа Козелецької окружної прокуратури від 23.06.2021 року № 1090вих21 до позивача, суд вважає, що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити відповідачу фізичній особі-підприємцю Шрам Віктору Федоровичу у задоволенні заяви від 07.10.2021 року про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала складена та підписана 12.11.2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/