Рішення № 101027326, 08.11.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2021 року м. Чернігівсправа № 927/873/21

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., секретар Скороход А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОРОСЬ», вул. Шевченка, 39, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19402, ел. адреса: office@agroros.com.ua

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ігнатенко Максима Валерійовича, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1

про стягнення 968 307,78 грн

Представники сторін: не з`явились

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОРОСЬ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ігнатенко Максима Валерійовича (далі - відповідач) про стягнення 968 307,78 грн, з яких: 847 000,00 заборгованості за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення та 121 307,78 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №20/4-ЧК від 19.03.2021 в частині оплати товару.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 справу № 927/873/21 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 25.08.2021 вказану позовну заяву судом прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.09.2021 на 11:20год., встановлено строки подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення тощо.

Судом були вчинені дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача, у зв`язку з чим отримано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача станом на 25.08.2021, відповідно до якого адреса реєстрації Фізичної особи-підприємця Ігнатенко Максима Валерійовича АДРЕСА_1

Ухвалу про відкриття провадження у справі, направлену на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуто відправнику без вручення адресату поштовим відділенням зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце розгляду справи, оскільки такі обставини зумовлені не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, від 23.11.2018 у справі №10/17-3639-2011, від 22.08.2019 у справі № 922/85/18.

21.09.2021 від позивача на електронну поштову адресу суду надійшло клопотання, з проставленим електронним цифровим підписом, про розгляд справи без участі представника в підготовчому засіданні. Суд задовольнив клопотання позивача.

За результатами розгляду справи в підготовчому засіданні 22.09.2021 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.10.2021 на 12:30 год.

28.10.2021 від позивача на електронну поштову адресу суду надійшло клопотання, з проставленим електронним цифровим підписом, про розгляд справи без участі представника в судовому засіданні. Суд задовольнив клопотання позивача.

18.10.2021 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на суті на 08.11.2021 на 10:00год.

Ухвала-повідомлення про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті судом на 08.11.2021, направлена на адресу відповідача повернута поштовим відділенням зв`язку відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

В судове засідання 08.11.2021 представники сторін не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи сторін повідомлено належним чином.

Оскільки відповідачем не подано відзив у встановлений судом строк, згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

Відповідно до ст. 509. Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Правовий аналіз наведених положень Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що договір поставки є двостороннім правочином, за яким обов`язку продавця (постачальника) з поставки товару кореспондує обов`язок покупця з його оплати.

19.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОРОСЬ» та Фізичною особою-підприємцем Ігнатенком Максимом Валерійовичем укладено договір поставки №20/4-ЧК (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. договору, у терміни і на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов`язується поставити покупцю засоби захисту рослин (ЗЗР), мінеральні добрива, мікродобрива (добрива) та насіння сільськогосподарських культур (насіння) (надалі - Товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 5.7. Договору Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту підписання накладних повноважними представниками Сторін. Підписання Сторонами накладних засвідчує факт передачі разом з Товаром усієї необхідної документації, що його стосується.

На виконання укладеного договору позивачем було відвантажено відповідачеві товар згідно наступних видаткових накладних: РН-0001996 від 19.03.2021 на суму 170 188,80 грн; РН-0002382 від 25.03.2021 на суму 391 632,12 грн; РН-0002995 від 31.03.2021 на суму 298 716,00 грн; РН-0006425 від 05.05.2021 на суму 189 708,96 грн; РН-0006423 від 05.05.2021 на суму 333 020,74 грн.

Всього Позивач відвантажив Відповідачеві Товар на загальну суму 1 383 266,62 грн. Відповідач за отриманий Товар розрахувався частково, на суму 536 266,62 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач, взяті на себе зобов`язання з оплати отриманого товару у строк, вказаний у додатках до Договору виконав не своєчасно та не у повному обсязі, , в результаті чого загальна сума заборгованості за отриманий товар склала 847 000,00 грн.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України)

Доказів підтверджуючих оплату товару у повному обсязі, повернення товару, погодження і встановлення іншого строку оплати поставленого товару тощо, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача 536 266,62? грн заборгованості за отриманий товар є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача 121 307,78 грн штрафу за прострочення строків оплати товару.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 1.3. Договору сторони погодили, що асортимент Товару, його кiлькiсть та цiна визначаються в Додатках та/або накладних, які підписуються Сторонами та є невід`ємними частинами цього Договору. У випадку, якщо данi про Товар у видаткових накладних не співпадають з даними Додатку, вважається, що Товар поставлений за ціною та у кількостi, зазначених в видаткових накладних з дотриманням інших умов, встановлених у Додатках.

Відповідно до п.3 додатку №2 до Договору датою остаточного розрахунку за поставлений Товар є 27.04.2021. У разі порушення строку оплати Покупцем передбачено сплату ним на користь постачальника штраф у розмірі 10% від вартості поставленого товару, що становить 39 163,21 грн (391 632,12 грн х 10%).

Відповідно до п.3 додатку №3 до Договору датою остаточного розрахунку за поставлений Товар є 27.04.2021. У разі порушення строку оплати Покупцем передбачено сплату ним на користь постачальника штраф у розмірі 10% від вартості поставленого товару, що становить 29 871,60 грн (298 716,00 грн х 10%).

Відповідно до п.3 додатку №5 до Договору датою остаточного розрахунку за поставлений Товар є 05.05.2021. У разі порушення строку оплати Покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від вартості поставленого товару. Розмір нарахованого штрафу 52 272,97 грн. (522 729,70 грн х 10%).

Доказів своєчасної оплати отриманого Товару матеріали справи не містять, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 121 307,78 грн штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення судом позовних вимог у повному обсязі 14 524,63 грн судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду підлягають стягненню на його користь з відповідача

Керуючись ст. ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ігнатенко Максима Валерійовича, ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОРОСЬ», (вул. Шевченка, 39, Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19402, код 21374294) 847 000 заборгованості, 121 307,78 грн штрафу та 14 524,63 судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2021.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/