Ухвала суду № 101027109, 11.11.2021, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11 листопада 2021 року м. ТернопільСправа № 921/265/21 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув заяву Комунального некомерційного підприємства “Лановецька міська лікарня” №967 від 01.11.2021 (вх. №8826 від 01.11.2021) про розстрочку виконання рішення

у справі №921/265/21

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплодар Плюс” (вул. Живова, буд. 4, кв. 44, м. Тернопіль, 46006)

до відповідача – Комунального некомерційного підприємства “Лановецька міська лікарня” (вул. Шевченка, 30, м. Ланівці, 47400)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Лановецька міська рада (вул. Незалежності, 34, м. Ланівці, 47400)

про стягнення 807567,87 грн.

За участю від:

позивача – Чорній М.Б., Майка М.Б.

відповідача - Богатюк О.В., Маковська М.В.

третьої особи – не з`явився

ВСТАНОВИВ:

01.11.2021 до Господарського суду Тернопільської області звернулось Комунальне некомерційне підприємство “Лановецька міська лікарня” із заявою №967 від 01.11.2021 (вх. №8826) про розстрочку виконання рішення суду від 16.09.2021 у справі № 921/265/21 про стягнення з нього 692195,04 грн боргу.

Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви, КНП “Лановецька міська лікарня” стверджено, що після прийняття судового рішення, станом на 01.11.2021, ним здійснені часткові проплати боргу на суму 55000 грн. У зв`язку з цим, на момент звернення відповідача до суду із вказаною заявою неоплачена частина боргу складає 637195,04 грн. КНП “Лановецька міська лікарня” зазначено, що основним фінансовим забезпеченням лікарні є кошти, які заклад отримує за медичні послуги від Національної служби здоров`я України за договором №2693- Е421-Р000, та використовує на виплату заробітної плати персоналу, закупівлю лікарських засобів, виробів медичного призначення та інші видатки згідно статутної діяльності. Лікарня також отримує кошти від надання платних послуг згідно затвердженого переліку, в межах 70-80 тисяч гривень в місяць. Водночас, згідно Розпорядження №68 від 13.10.2021 начальника штабу з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов`язаної з поширенням корона вірусної хвороби COVID-19, лікарня здійснює стаціонарне лікування пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, що потребує безперебійного забезпечення лікарськими те дезінфекційними засобами, виробами медичного призначення, медичного кисню та засобів індивідуального захисту. Число хворих, що перебуває на лікуванні у відповідача є змінним і складає близько 50-70 осіб.

У зв`язку з наведеним відповідач зазначає про відсутність у нього можливості погасити суму боргу згідно рішення №921/265/21 від 16.09.2021 на протязі короткого періоду часу та просить, в порядку ст. 331 ГПК України, розстрочити виконання рішення строком на 11 місяців згідно наступного графіка:

№ п/пКінцева дата оплати платежуФіксований платіж (грн)130 листопада 2021 року58000 грн231 грудня 2021 року58000 грн331 січня 2022 року58000 грн428 лютого 2022 року58000 грн531 березня 2022 року58000 грн630 квітня 2022 року58000 грн731 травня 2022 року58000 грн830 червня 2022 року58000 грн931 липня 2022 року58000 грн1031 серпня 2022 року58000 грн1130 вересня 2022 року57195,04 грнВідповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З врахуванням ч.2 ст. 331 ГПК України, ухвалою суду від 02.11.2021 вищевказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.11.2021 та запропоновано надати: ТОВ “Теплодар Плюс”, за наявності, письмові заперечення проти розстрочення судового рішення; КНП “Лановецька міська лікарня” докази набрання судовим рішенням у справі №921/265/21 законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України; Лановецькій міській раді письмові пояснення з приводу можливості розстрочки.

Представниками відповідача в судовому засіданні 11.11.2021 підтримано заяву про розстрочку виконання рішення. Разом з цим, супровідним листом б/н, б/д (вх. №9178 від 11.11.2021) ними подано до матеріалів справи копію адресованої Західному апеляційному господарському суду заяви №961 від 29.10.2021 про відкликання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2021 у справі №921/265/21, разом з ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.11.2021 у справі №921/265/21 про повернення апеляційної скарги відповідачу.

В судовому засіданні 11.11.2021 представниками позивача підтверджено факт сплати відповідачем коштів в сумі 55000 грн після ухвалення рішення у даній справі, а також наведено усні заперечення щодо розстрочки виконання рішення суду у даній справі, з мотивів того, що відповідач був обізнаний про можливі ризики невиконання ним свого обов`язку щодо сплати боргу, а також у зв`язку з тим, що відповідачем не доведено існування обставин, які суд враховує при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення.

Окрім цього, ТОВ «Теплодар плюс» подано до матеріалів справи заперечення від 05.11.2021 (вх. №9008 від 05.11.2021) щодо заяви про визнання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/265/21 таким, що не підлягає виконанню та щодо зупинення його виконання.

Представник третьої особи в судове засідання 11.11.2021 не з`явився.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони відповідно до ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання 11.11.2021 за участі представників позивача та відповідача.

Розглянувши вказану заяву, матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду, з огляду на наступне.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/265/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплодар Плюс” до відповідача Комунального некомерційного підприємства “Лановецька міська лікарня” про стягнення 807567,87 грн боргу.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2021 у справі №921/265/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплодар Плюс” задоволено частково: закрито провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплодар Плюс” про стягнення з Комунального некомерційного підприємства “Лановецька міська лікарня” 115372,74 грн боргу, у зв`язку з відсутністю предмету спору; стягнуто з Комунального некомерційного підприємства “Лановецька міська лікарня” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплодар Плюс” 692195,04 грн – боргу, 10382,93 грн – судового збору в повернення сплачених судових витрат; відмовлено в задоволенні решти позову.

13.10.2021 судом видано наказ на примусове виконання вищевказаного рішення суду.

Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Процесуальні питання пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах регулюються Розділом V ГПК України (ст. ст. 326-338).

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Положеннями ч. 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України, заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України, заява №6962/02).

З урахуванням приписів ст. 241 ГПК України та ухвали Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 про повернення апеляційної скарги КНП “Лановецька міська лікарня”, рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2021 у справі №921/265/21 набрало законної сили на час розгляду заяви боржника про його розстрочку.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі № 11-рп/2012).

Поряд з цим, господарським процесуальним законодавством передбачено механізм розстрочення виконання рішення за наявності певних умов.

Зі змісту ч. 1 ст. 331 ГПК України, вбачається, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Так, за приписами ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Розстрочення це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Також необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення.

При цьому, зазначена норма процесуального закону не наводить переліку обставин, за наявності яких може бути здійснено розстрочку виконання судового рішення, і покладає розв`язання цього питання, як і визначення періоду, протягом якого можливо здійснити розстрочку виконання рішення суду, безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи.

Тому, суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

В даному випадку, заява про розстрочення виконання судового рішення обґрунтована тим, що в день набрання рішенням суду від 16.09.2021 у справі №921/265/21 законної сили – 13.10.2021 Розпорядженням Керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня пов`язаної із поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) №68 затверджено зміни до переліку закладів охорони здоров`я для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого розпорядженням керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня пов`язаної з поширенням корона вірусної хвороби COVID-19 від 21.07.2021 №47/1, виклавши його у новій редакції, що додається. В якості додатку до вищевказаного Розпорядження слугує Перелік закладів охорони здоров`я, що визначені для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2. У ньому, до закладів охорони здоров`я другої хвилі по Тернопільській області віднесено, зокрема КНП «Лановецька міська лікарня» (код 02000903), яка на момент розгляду заяви про розстрочку вже виконує відповідні функції.

Заявник просить суд врахувати, що у період до подання відповідної заяви, лікарнею добровільно і самостійно були вжиті заходи щодо виконання судового рішення в частині сплати частини боргу за отриману теплову енергію за спірними у справі №921/265/21 договорами в розмірі 55000 грн, а саме: 15000 грн згідно платіжного доручення №68 від 29.09.2021; 10000 грн згідно платіжного доручення №72 від 01.10.2021; 10000 грн згідно платіжного доручення №77 від 21.10.2021; 20000 грн згідно платіжного доручення №78 від 28.10.2021. У зв`язку з цим, КНП «Лановецька міська лікарня» стверджено про відсутність боргу перед ТОВ «Теплодар плюс» на вказану суму.

Перелічені обставини визнані і стягувачем в судовому засіданні 11.11.2021.

З`ясовуючи питання щодо дотримання балансу інтересів сторін в даному випадку суд враховує доводи заявника про існування об`єктивних причин відсутності достатнього фінансування з місцевого бюджету, пандемію COVID-19, включення відповідача до переліку закладів охорони здоров`я другої хвилі по Тернопільській області, для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, після ухвалення рішення у даній справі, що негативно впливає на можливість відповідача виконувати названі завдання.

Аналізуючи питання ступеню вини відповідача необґрунтовано вказувати, що такий є високим, чи наявний умисел у діях останнього щодо невиконання своїх грошових зобов`язань перед стягувачем.

Судом з`ясовано, що КНП «Лановецька міська лікарня" не має наміру ухилятися від виконання судового рішення, про що свідчить її позиція, викладена у заяві та докази часткового погашення боргу за вказаним рішенням, відмова від апеляційної скарги та бажання виконати свої грошові зобов`язання, визнані у графіку запропонованої розстрочки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання балансу інтересів обох сторін, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення та наявність правових підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2021 у справі № 921/265/21 на несплачену суму боргу 637195,04 грн відповідно до наведеного у заяві №967 від 01.11.2021 графіку, при цьому з відкорегованою судом датою останнього платежу 16.09.2021 замість 30.09.2021.

Подана позивачем заява в частині розстрочення платежу в сумі 57195,04 грн саме по 30.09.2021 не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до приписів ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочка не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення у справі, тобто не може перевищувати 16.09.2021.

Суд також враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Розглянувши подані ТОВ «Теплодар плюс» заперечення від 05.11.2021 (вх. №9008 від 05.11.2021), судом з`ясовано, що їх зміст стосується заяви, яка не була предметом судового розгляду в судовому засіданні 11.11.2021 у справі №921/265/21. Тому, такі заперечення судом не беруться до уваги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 234, 235, 331, 338, ГПК України суддя господарського суду, -

УХВАЛИВ:

1.Прийняти до розгляду:

- звернення КНП “Лановецька міська лікарня” б/н, б/д (вх. №9178 від 11.11.2021), з додатком;

- письмові заперечення ТОВ “Теплодар Плюс” (вх. №9008 від 05.11.2021).

2.Заяву №967 від 01.11.2021 (вх. №8826 від 01.11.2021) Комунального некомерційного підприємства “Лановецька міська лікарня” про розстрочку виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2021 у справі №921/265/21 щодо стягнення 637195,04 грн боргу задоволити частково.

3. Виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2021 у справі №921/265/21, в частині стягнення з Комунального некомерційного підприємства “Лановецька міська лікарня” (вул. Шевченка, 30, м. Ланівці, 47400, ідентифікаційний код 02000903) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплодар Плюс” (вул. Живова, буд. 4, кв. 44, м. Тернопіль, 46006, ідентифікаційний код 39960634) 637195 (шістсот тридцять сім тисяч сто дев`яносто п`ять) грн 04 коп. боргу розстрочити строком на 11 місяців відповідно до наступного графіку:

№ п/пКінцева дата оплати платежуФіксований платіж (грн)130 листопада 2021 року58000 грн231 грудня 2021 року58000 грн331 січня 2022 року58000 грн428 лютого 2022 року58000 грн531 березня 2022 року58000 грн630 квітня 2022 року58000 грн731 травня 2022 року58000 грн830 червня 2022 року58000 грн931 липня 2022 року58000 грн1031 серпня 2022 року58000 грн1116 вересня 2022 року57195,04 грн4. Ухвала, в порядку ч. 1 ст. 235 ГПК України набирає законної сили після її оголошення - 11.11.2021.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається, в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 12 листопада 2021 року.

Суддя І.П. Шумський