Рішення № 101027101, 11.11.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.2021м. СумиСправа № 920/802/21

Господарський суд Сумської області у складі

судді Заєць С.В.

за участю секретаря судового засідання – Гордієнко Ж.М.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи № 920/802/21

за позовом: Керівника Сумської окружної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Першотравнева, 12) в інтересах держави в особі:

1. Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885),

2. Пристайлівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Лебединської міської ради Сумської області (42232, Сумська область, Сумський район, с. Пристайлове, вул. Шкільна, 1,код ЄДРПОУ 24009454)

до відповідача: Фермерського господарства “Поділля-Інвест” (42530, Сумська область, Роменський район, с. Поділки, вул.. Шкільна, 7/1, код ЄДРПОУ 34072036)

про визнання недійсним договору простого товариства (спільна діяльність)

За участю представників сторін:

Прокурор – не прибув,

Позивач 1 – не прибув,

Позивач 2 – не прибув

Відповідач – не прибув.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся з позовною заявою до суду, в якій просить суд визнати недійсним та припинити на майбутнє договір простого товариства “спільна діяльність) від 20.05.2021, укладеного між Пристайлівським ЗЗСО-І-ІІІ ступенів та ФГ “Поділля-Інвест”, а також стягнути з відповідачів на користь Сумської обласної прокуратури судовий збір.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що до спірного Договору мають застосовуватись положення чинного законодавства, що регулюють правові відносини оренди комунального майна, та оскільки він не відповідає вимогам Закону України “Про освіту”, Законам України “Про оренду державного та комунального майна”, згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою суду від 05.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/802/21 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26.10.2021, 11:00.

26.10.2021 розгляд справи № 920/802/21 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному (в період з 04.10.2021 по 29.10.2021).

Ухвалою суду від 02.11.2021 призначено підготовче засідання на 11.11.2021, 14:30

Представники сторін в судове засідання 11.11.2021 не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 185 ГПК України передбачено право суду на ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову.

28.10.2021 відповідачем надано до суду лист від 22.10.2021 № 78, в якому відповідач зазначає, що проти задоволення позову прокурора не заперечує, та просить розглядати справу без участі представника відповідача.

Тому в даному судовому засіданні було ухвалено рішення по справі та оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Між позивачем та відповідачем 20.05.2021 було укладено договір простого товариства (спільна діяльність (а.с.21-26).

Суд погоджується з доводами прокурора, що за змістом вказаного Договору між сторонами склалися правовідносини з оренди земельної ділянки, оскільки з умов оспорюваного договору вбачається, що позивач не маючи на це повноважень фактично передав відповідачу у користування земельну ділянку державної форми власності (п. 2.2 Договору).

Є обґрунтованим твердження прокурора, що положення оспорюваного Договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Спірні правовідносини регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законом України “Про оренду землі”, Законом України “Про освіту”.

Здійснивши аналіз пунктів Договору, суд дійшов висновку, що оспорюваний договір, всупереч ст. 1130 ЦК України, не передбачає досягнення сторонами певної спільної мети .

Позивач 1 фактично передав у користування земельну ділянку державної форми власності, якою не має права розпоряджатися, за відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, без проведення аукціону.

За спірним договором земельна ділянка з цільовим призначенням для освітніх цілей, використовується відповідачем для товарного сільськогосподарського виробництва, тобто для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Отже, має місце зміна виду її цільового призначення.

Виходячи із вищевикладеного, земля не може використовуватись не за призначенням та не могла бути переданою в користування через існування прямої заборони законодавства, а саме ст.ст. 31, 33-37, 96 Земельного кодексу України.

Таким чином, самостійна зміна виду використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення не допускається. А тому, згідно п.б, ч1 ст. 21 Земельного кодексу України, спірний договір підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Оскільки вказані обставини визнається сторонами в заявах по суті, то вони є такими, що встановлені судом.

Суд погоджується з доводами прокурора, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є позивач.

Є обґрунтованим твердження прокурора, що позивач належним чином не здійснює захист інтересів держави та реалізацію наданих законом повноважень та не вжив заходів щодо визнання недійсним вказаного Договору, що призводить до порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування державним та комунальним майном (земельною ділянкою). Тому вбачаються правові підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” (а.с.36-46).

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України підставною недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 1, 4, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, ст. 235 ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

З огляду на те, що положення чинного законодавства України, яке регулює порядок укладення договору оренди землі із земель державної або комунальної власності, встановлено що укладення договорів оренди таких земельних ділянок здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України або за результатами аукціону, а також передбачено обов`язок землекористувачів використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням без права зміни цільового призначення земельної ділянки, то спірний Договір не відповідає вимогам законодавства (ст. 80 Закону України “Про освіту”, Закону України “Про оренду землі”, Земельного кодексу України), що згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог та те, що судом позовні вимоги прокурора до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати із сплати судового збору в розмірі 50%, від сплаченої прокурором суми, а 50% - повертаються прокурору.

Керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та Пристайлівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Лебединської міської ради Сумської області до відповідача - Фермерського господарства “Поділля-Інвест” про визнання недійсним договору простого товариства (спільна діяльність) - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та припинити на майбутнє Договір простого товариства (спільна діяльність) від 20.05.2021, укладений між Пристайлівським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Лебединської міської ради Сумської області та Фермерським господарством “Поділля-Інвест”.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Поділля-Інвест» (вул. Шкільна,7/11, с. Поділки, Роменський район, Сумська область, 42530, код ЄДРПОУ 34072036 на користь Сумської обласної прокуратури (розрахунковий рахунок Сумської обласної прокури № UA 598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891) 1135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) гривень 00 коп. 50% витрат по сплаті судового збору.

4. Повернути Сумській обласній прокуратурі (40000, вул. Герасима Кондратьєва, 33 м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891, розрахунковий рахунок UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) з державного бюджету (Сумська міська отг22030101, код ЄДРПОУ 37970593, МФО - 899998, р/р UA868999980313181206083018540, код класифікації доходів бюджету 22030101) 1135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) гривень 00 коп. 50% витрат по сплаті судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення від 21.07.2021 № 1189.

5. Видати Сумській обласні прокуратурі накази після набрання рішенням законної сили.

6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 12.11.2021.

Суддя С.В. Заєць