Рішення № 101026869, 11.11.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2021 Справа № 914/1909/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., при секретарі судового засідання Побігайленко Ю.-Б.В. розглянувши клопотання представника позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Диад-Логістик”, м. Київ (вх.№4386/21 від 01.11.2021)

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі: № 914/1909/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Диад-Логістик”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерськка Фабрика Туррон”, м. Львів

про стягнення заборгованості у сумі 323 452,13грн.

за участю представників

від заявника (позивача): не з`явився;

від позивача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.10.2021 року у справі №914/1909/21 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерськка Фабрика Туррон” (79024, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, будинок 176, код ЄДРПОУ 39792657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Диад-Логістик” (04116, м. Київ, провулок Тбіліський, будинок 4/10, кімната 301Б, код ЄДРПОУ 39425648) 323 452,13грн. боргу та 4851,78грн. судового збору.

22.10.2021 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №914/1909/21. Представником позивача у позовній заяві зазначено, що попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести і зв”язку з розглядом справи у суді першої інстанції становить 30 000,00грн. та у прохальній частині позовної заяви зазначено, що докази реальності понесення та сплати витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

01.11.2021 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи з відповідними доказами понесення судових витрат та розподіл судових витрат. (вх. 4386/21).

Відповідно ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи наведене вище, ухвалою суду від 02.11.2021року по справі №914/1909/21 клопотання представника позивача про стягнення судових на професійну правничу допомогу у справі № 914/1909/21 призначено до розгляду в судовому засіданні 11.11.21 о 10:45 год.

В судове засідання 11.11.2021 року сторони явку представників не забезпечили. 10.11.2021 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява за вх.№26471/21 про розгляд справи за його відсутності.

Аргументи сторін

Позиція заявника (представника позивача)

Просить у поданому клопотанні (вх.№4386/21 від 01.11.2021 року) долучити до матеріалів справи докази понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №914/1909/21 у розмірі 30 000,00грн. та просить вирішити питання розподілу судових витрат у встановленому законодавством порядку.

Позиція відповідача

Заяв по суті справи не надходило.

Обставини, встановлені судом

Відповідно ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу заявником (представником позивача) долучено до матеріалів справи наступні документи: Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги клієнту, пов`язаних з розглядом справи у Господарському суді Львівської області по справі №914/1909/21 на суму 30 000,00грн.; копію Договору про надання професійної правничої допомоги від 15.07.2020 року; копію додаткової угоди №1 від 01.07.2021 року; копію додаткової угоди №09/09/2021 від 09.09.2021 року; Акт виконаних робіт №1 від 22.10.2021 року на суму 30 000,00грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (Аналогічна позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі №910/12876/19)

Однак матеріали справи не містять клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених позивачем обставин відсутні.

При цьому суд зазначає, що у позовній заяві містилося посилання на орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000,00грн.

Відповідно до ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В підтвердження вимог ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України позивач надав Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги клієнту, пов`язаних з розглядом справи у Господарському суді Львівської області по справі №914/1909/21 на суму 30 000,00грн. та Акт виконаних робіт №1 від 22.10.2021 року на суму 30 000,00грн., які є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат.

Наведений висновок суду обґрунтовується тим, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу є співмірним із складністю справи.

Правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц.

При цьому суд зазначає, що згідно ч.5 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Одночасно суд зазначає, що позивачем належним чином з описом вкладення надіслано клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу відповідачу у справі на його офіційну адресу (юридичну адресу), шо підтверджується описом вкладення до цінного листа з відміткою Укрпошти за 26.10.2021 рік, який знаходиться в матеріалах справи, відтак відповідач повідомлений про заявлене клопотання про стягнення судових витрат, проте своїм правом на доведення неспівмірності заявлених витрат не скористався.

Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі №910/12876/19.

З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку стягнути з відповідача на користь позивача 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які вважає документально обґрунтованими та правомірно заявленими.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Диад-Логістик”, м. Київ (вх.№4386/21 від 01.11.2021) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №914/1909/21 задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерськка Фабрика Туррон” (79024, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, будинок 176, код ЄДРПОУ 39792657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Диад-Логістик” (04116, м. Київ, провулок Тбіліський, будинок 4/10, кімната 301Б, код ЄДРПОУ 39425648) 30 000,00 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://revestr.court.gov.ua.

Суддя Коссак С.М.