Рішення № 101025445, 12.11.2021, Приморський районний суд м. Одеси

12.11.21

Справа № 522/21573/21

Провадження № 2-а/522/474/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2021 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судових засідань Палун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в місті Одеси справу за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина республіки Узбекистану ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина республіки Узбекистану ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 травня 2019 співробітниками Центрального міжрегіонального управління ДМС в м. Києві та Київській області виявлено особу, яка назвалась громадянином Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У результаті проведеної перевірки встановлено, що відповідач порушив правила перебування іноземців в Україні – проживав без документів на право проживання в Україні. Перевіркою встановлено, що громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув на територію України 20.08.2017 легально через пункт пропуску «Бачівськ» у з метою працевлаштування. На даний час громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України знаходиться незаконно, постійного офіційно зареєстрованого місця проживання та законного джерела існування не має.

Того ж дня, 10.05.2019 року, за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме проживання без документів на право проживання в Україні, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення ПР ЦМУ № 003018 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 10.05.2019 ПН ЦМУ № 003018 відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.. Також ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області прийнято рішення про примусове повернення в країну походження іноземця або особи без громадянства від 10.05.2019 громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано його покинути територію України у термін до 20.05.2019. Заборонено в`їзд на територію України терміном на три роки до 10.05.2022 року. Проте, у визначений термін громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з території України не виїхав.

Співробітниками ГУ ДМС в Одеській області 09.11.2021 року повторно виявлено громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та враховуючи вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме ухилення від виїзду після закінчення відповідного терміну перебування та проживання без документів на право проживання в Україні, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 203 КУпАП, стосовно громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 006655 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 09.11.2021 року ПН МОД № 006727 відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн..

Того ж дня 09.11.2021 року співробітниками Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області було затримано громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до протоколу про адміністративне затримання МОД 136.

Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що Відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення. Враховуючи викладене, Відповідач підлягає примусовому видворенню за межі території України на підставі постанови адміністративного суду.

Ухвалою суду від 09 листопада 2021 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 11 листопада 2021 року клопотання про участь в судовому засіданні відповідача в режимі відеоконференції задоволено.

В судове засідання з`явився представника позивача, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач заперечував, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки він має намір сам покинути території України, також зазначив, що в 2017 року втратив паспорт громадянина Узбекистану та у нього не було коштів для виїзду, у зв`язку з чим не покинув територію України в 2019 році.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову.

Судом встановлено, що 10 травня 2019 року співробітниками Центрального міжрегіонального управління ДМС в м. Києві та Київській області виявлено особу, яка назвалась громадянином Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У результаті проведеної перевірки представниками Центрального міжрегіонального управління ДМС в м. Києві та Київській області встановлено, що відповідач порушив правила перебування іноземців в Україні – проживав без документів на право проживання в Україні.

Перевіркою встановлено, що громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув на територію України 20.08.2017 року легально через пункт пропуску «Бачівськ» у з метою працевлаштування.

Того ж дня, 10.05.2019 року, за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме проживання без документів на право проживання в Україні, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення ПР ЦМУ № 003018 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 10.05.2019 року ПН ЦМУ № 003018 відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн..

Також, ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області прийнято рішення про примусове повернення в країну походження іноземця або особи без громадянства від 10.05.2019 року громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано його покинути територію України у термін до 20.05.2019 року. Заборонено в`їзд на територію України терміном на три роки до 10.05.2022 року.

Проте, у визначений термін громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з території України не виїхав.

Співробітниками ГУ ДМС в Одеській області 09.11.2021 року повторно виявлено громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та враховуючи вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме ухилення від виїзду після закінчення відповідного терміну перебування та проживання без документів на право проживання в Україні, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 203 КУпАП, стосовно громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 006655 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 09.11.2021 року ПН МОД № 006727 відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн..

Того ж дня 09.11.2021 року співробітниками Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області було затримано громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до протоколу про адміністративне затримання МОД 136.

За розглядом справи суд вбачає, що на даний час громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України знаходиться незаконно, постійного офіційно зареєстрованого місця проживання та законного джерела існування не має.

Із матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач не ідентифікований та відсутні документи, що посвідчують його особу.

Також, на момент розгляду справи у відповідача відсутні документи, які б давали йому право законно перебувати на території України. Відповідач не звертався до компетентних органів України із заявою про визнання його біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту.

Крім того, відсутні дані, що у країні походження відповідач піддавався переслідуванням за расовими або етнічними ознаками, за політичні або релігійні переконання.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 р. № 3773-VI (далі - Закон), який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

За змістом ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 вказаного Закону строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Згідно з п. 14 ст. 1 Закону №3773, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Пунктом 2 ст.25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

За приписами частини першої статті 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст. 26 Закону №3773-VI).

Статтею 30 Закону №3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Отже, із змісту наведеної норми видно, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов`язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 07.02.2018 року № 743/432/16-а (К/9901/3819/18 К/9901/3821/18).

Статтею 31 Закону № 3773-VI наведений вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Судом під час розгляду даної справи не було встановлено наявності обставин, передбачених ст.ст. 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які забороняють примусове видворення відповідача.

Крім того, відсутні підстави вважати, що відповідач підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки громадянин республіки Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не виконав у встановлений строк без поважних причин рішення міграційної служби про примусове повернення; відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відсутні, зважаючи на те, що відповідач порушив правовий режим знаходження його на території України, ідсутні документи, що посвідчують його особу, суд дійшов висновку про наявність підстав для примусового видворення відповідача за межі території України.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст.72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина республіки Узбекистану ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України - задовольнити.

Примусово видворити за межі території України громадянина республіки Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.

Суддя Л.М. Чернявська