Рішення № 101025162, 09.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/20877/21

Провадження № 2/947/3733/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

представника позивачів – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Приватне підприємство «Лідер Авто Захід» про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2021 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять: стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) збитки в розмірі 50 706, 37 гривень (п`ятдесят тисяч сімсот шість гривень 37 копійок); стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 збитки в розмірі 50 706,37 гривень (п`ятдесят тисяч сімсот шість гривень 37 копійок); вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування свого позову посилаються на те, що вони є спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 , який був власником автомобіля марки HYNDAI ACCENT, 2008 року випуску.

В 2019 року на підставі договору купівлі-продажу відповідний транспортний засіб був відчужений на користь ОСОБА_4 . 15.09.2020 року рішенням Київського районного суду м. Одеси договір купівлі-продажу автомобіля був визнаний недійсним та витребувано у ОСОБА_4 транспортний засіб марки HYNDAI ACCENT, 2008 року випуску.

Стверджують, що відповідачка ухиляється від виконання рішення суду, місцезнаходження транспортного засобу їм невідомо, що в свою чергу і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 27.07.2021 року позовну заяву будо залишено без руху у зв`язку з неповною сплатою судового збору.

На виконання вимог даної ухвали, 29 липня 2021 року представником позивача надано на адресу суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 800,00 гривень.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30.07.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

04.08.2021 року представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – ОСОБА_1 через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив призначити судову автотоварознавчу експертизу та поставити перед експертом питання: - яка ринкова вартість автомобіля марки HYNDAI модель ACCENT, 2008 року випуску, колір синій, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 на теперішній час (на момент складання експертного висновку). Проведення судової автотоварознавчої експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Зупинити провадження у цивільній справі на час проведення судової авто товарознавчої експертизи.

28.09.2021 року представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_6 через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне підприємство «Лідер Авто Захід» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41202762), місцезнаходження юридичної особи Україна, 44501, Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, місто Камінь-Каширський, вулиця Шевченка, будинок 3.

Ухвалою суду від 29.09.2021 року клопотання представника відповідача було задоволено.

09.11.2021 року представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_6 через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Приватне підприємство «Лідер Авто Захід», про стягнення збитків за транспортний засіб зупинити до вирішення кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162480001719 за ч. 1 ст. 289 КК України, про незаконне заволодіння транспортним засобом.

В ході судового засідання представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про залишення без розгляду його клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 09.11.2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі. Клопотання представника позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – ОСОБА_1 про призначення експертизи було залишено без розгляду.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

В судове засідання з`явився представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – ОСОБА_1 , який позов підтрима в повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про час та місце його проведення сповіщалась належним чином, відзиву не надала, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка сповіщена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_7 від 08.04.2010 року.

Після смерті ОСОБА_5 була відкрита спадкова справа, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 23025773 від 03.03.2010 року.

Спадкоємцями першої черги після його смерті є ОСОБА_2 як мати померлого та ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_8 ) як дружина померлого.

Відповідно до роз`яснення приватного нотаріуса № 279/02-14 від 27.09.2019 року до спадкової маси, в тому числі, входить легковий автомобіль марки HYNDAI модель ACCENT, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4 , колір синій, об`єм двигуна 1399 куб. см., бензин, реєстраційний номер НОМЕР_8 , на який не було видано свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з тим, що відсутній оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , виданого 30.10.2008 року РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

27 вересня 2019 року, тобто через 9 (дев`ять) років після смерті ОСОБА_5 , відповідачка ОСОБА_4 уклала договір купівлі-продажу транспортного засобу № 5736, за умовами якого вона придбала Автомобіль у Приватного підприємства «Лідер Авто Захід».

Згідно умов цього договору, ПП «Лідер Авто Захід» діяв від імені власника автомобіля на підставі Договору комісії № 5736 від 27 вересня 2019 року.

Вказаний договір комісії № 5736 від 27 вересня 2019 року нібито був укладений між ОСОБА_5 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) як Комітентом та ПП «Лідер Авто Захід» як Комісіонером.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ПП «Лідер Авто Захід» було задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним договір комісії № 5736 від 27 вересня 2019 року, сторонами якого зазначені Приватне підприємство «Лідер Авто Захід» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41202762) як Комісіонер, та ОСОБА_5 (дата смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 ) як Комітент.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу No5736 від 27 вересня 2019 року, укладений між Приватним підприємством «Лідер Авто Захід» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41202762) та ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), об`єктом якого є транспортний засіб марки HYNDAI модель ACCENT, 2008 року випуску, колір синій, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , видане 30.10.2008 року РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

Витребувано у ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) транспортний засіб марки HYNDAI модель ACCENT, 2008 року випуску, колір синій, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 , який був зареєстрований ВРЕР No1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 30 жовтня 2008 року за ОСОБА_5 .

На виконання вказаного рішення, 03.11.2020 року Київським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист.

10.12.2020 року Приватним виконавцем були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 63890882 та № 63891795 від 10.12.2020 року.

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватним виконавцем було направлено запит до МВС та встановлено, що за ОСОБА_4 зареєстровано транспортний засіб марки Hyndai Accent, 2008 року випуску, колір синій, номер кузову НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 .

08.07.2021 року постановами Приватного виконавця за ВП № 63891795 та 63890882 виконавчі листи були повернуті стягувачам. Відповідно до постанови підставою для повернення стало те, що місцезнаходження транспортного засобу не вдалося встановити.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1. Протиправна поведінка; 2. Збитки; 3. Причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4. вини.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові КЦС ВС від 27.05.2021 у справі № 761/12945/19 та Постанові КЦС ВС від 14.04.2021 у справі № 756/14398/18.

Як було встановлено, 15.09.2020 року рішенням Київського районного суду м. Одеси позовна заява ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ПП «Лідер Авто Захід» була задоволена в повному обсязі визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу та витребувано від відповідача відповідний транспортний засіб.

Відповідно до мотивувальної частини рішення судом була встановлено, що транспортний засіб марки HYNDAI модель ACCENT, 2008 року випуску, колір синій, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 був проданий на підставі договору купівлі-продажу № 5736 від 27 вересня 2019 року. В той же час, власник (який нібито продав транспортний засіб) помер ще ІНФОРМАЦІЯ_1 (за 9 років до укладення договору).

Таким чином, судом встановлена недійсність договору купівлі-продажу транспортного засобу та відповідно протиправна поведінка відповідачки ОСОБА_4 . Крім того, рішенням суду відповідний автомобіль витребувано у відповідачки.

Вартість відповідного транспортного засобу становить 101 412,75 гривень, відповідно до інформації з сайту Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, які і є збитками позивачів.

Вирішуючи питання по суті, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 не виконує рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.09.2020 року про витребування майна, будучи повідомленою про дату та час судового засідання, подаючи до суду клопотання про відкладення та зупинення провадження по справі, не надала до суду відзив на позовну заяву та не оспорювала розмір відповідних збитків.

У зв`язку з цим суд вважає, що розмір збитку позивачам становить 101 412,75 гривень, так як вказана сума відповідачем не спростована.

Шкода, яку просять стягнути позивачі по справі (а саме вартість транспортного засобу) знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з протиправними діями відповідача, а саме навмисному ухиленні від виконання рішення суду про витребування майна (приховування/знищення транспортного засобу).

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2020 року у справі № 686/25718/19 (провадження № 61-7697св20), від 30 грудня 2020 року у справі № 482/48/19 (провадження № 61-11020св20), Постанова КЦС ВС від 12.05.2021 у справі № 711/10267/18.

Відповідачка, достовірно знаючи про наявність рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.09.2020 року (щодо витребування транспортного засобу) та користуючись автомобілем, навмисно приховувала спірний автомобіль з метою позбавлення можливості позивачів реалізувати рішення суду та витребувати майно.

У зв?язку з вищевикладеним, суд вважає, що наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками і вина, що надає можливість позивачам звернутися з позовом та стягнути відповідні збитки.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Враховуючи вищевикладене та вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Приватне підприємство «Лідер Авто Захід», про стягнення збитків – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) збитки в розмірі 50 706, 37 гривень (п`ятдесят тисяч сімсот шість гривень 37 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) збитки в розмірі 50 706, 37 гривень (п`ятдесят тисяч сімсот шість гривень 37 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 908 гривень (дев`ятсот вісім гривень).

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 908 гривень (дев`ятсот вісім гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Куриленко О. М.