Вирок № 101021829, 11.11.2021, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1862/20

Провадження № 1-кп/306/32/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року м.Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у особі:

головуючого- судді Ганчак Л.Ф.

за участі секретаря Касинець В.В.

прокурора Чонка О.Ю.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого Гончарова В.В.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника обвинуваченої Рижикова В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Пістрялово Мукачівського району Закарпатської області, фактично проживає: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з освітою середньо-спеціальною, одруженої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, приватного підприємця, не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 29.02.2020року близько 08.15год., знаходячись в приміщенні кухонної кімнати житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 , на грутні раптово виниклих особистих неприязних відносин, затіяла сварку з потерпілим ОСОБА_1 , у ході якої, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, маючи на меті умисно спричинити тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1 , нанесла останньому один удар долонею правої руки в обличчя біля лівого ока, в результаті чого спричинила потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: садна лівої повіки та синця коло орбітальної ділянки. За ступенем тяжкості вищевказані тілесні ушкодження відповідно до висновку судово-медичної експертизи №19 від 05.03.2020р. та пункту 2.3.5* Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995р. кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального проступку визнала частково та пояснила, що 29.02.2020р. потерпілий ОСОБА_1 мав конфлікт з своєю дружиною по місцю її роботи. Дружина потерпілого позвонила ОСОБА_2 та попередила, що ОСОБА_1 їде додому та може конфліктувати з приводу документів на будинок. Коли приїхав ОСОБА_1 , він почав чіплятись до ОСОБА_2 , сварка тривала і на подвір`ї, і в кухні будинку. Потерпілий виганяв ОСОБА_2 з будинку та не давав їй можливість закінчити роботу (обвинувачена носила воду, для того щоб помити машину). Коли потерпілий чіпався до обвинуваченої, то вона його відштовхнула від себе, спричинивши тілесне ушкодження. Проте, і потерпілий хапав ОСОБА_2 за волосся, одяг, тощо. Обвинувачена вважає, що потерпілий вчиняв теж протиправні дії, виганяючи її з будинку. ОСОБА_2 шкодує за те, що сталося з причин того, що подія сталася саме в будинку потерпілого, проте вважає, що сварка була наслідком того, що між потерпілим та його дружиною є тривалий конфлікт з приводу поділу будинку в АДРЕСА_3 . Крім цього, пояснила, після того, як стався конфлікт, потерпілий не викликав карету "Швидкої", до лікаря не звертався, та вже через три дні звернувся до медичного закладу для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Щодо заявленого цивільного позову та своєї неоноразової неявки пояснила суду, що не змогла з`явитися так як хворіла на COVID -19 та перенесла операцію на нирки.

Захисник обвинуваченої в судовому засіданні вважає, що в діях обвинуваченої ОСОБА_2 відсутній склад кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, так як досудовим слідством не було встановлено всіх обставин справи, а саме те, що на обличчі потерпілого не було ніяких подряпин, що підтверджується висновком експерта; слідчий експеримент проведено без участі ОСОБА_2 ; за показами свідка, допитаного в судовому засіданні вбачається, що і потерпілий по відношенню до обвинуваченої вчиняв протиправні дії, а тому просить виправдати ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України, а в задоволенні цивільного позову відмовити.

Потерпілий в судовому засіданні показав, що 29.02.2020р. близько 08.15год. ранку стався конфлікт між ним та співмешканкою його сина ОСОБА_2 , потерпілий виганяв ОСОБА_2 з кухні, так як його син з обвинуваченою проживали на другому поверсі будинку.

Потерпілим заявлено цивільний позов на суму 30000 грн. моральної шкоди та 4000грн. матеріальної шкоди за отримання професійної правничої домоги. Цивільний позов мотивує тим, що потерпілий хворіє на серце (стоїть на обліку у кардіолога, так як переніс операцію на серце близько 10 років назад); конфлікт стався на очах у співмешканця доньки потерпілого, що принизило його, обвинувачена неодноразово не з`являлася до суду, а тому вважають, що заявлений цивільний позов є достатньо для покриття збитків, заподіяних неправомірними діями обвинуваченої.

Не дивлячись на часткове визнання своєї вини самою обвинуваченою, безпосередньо дослідивши у судовому засіданні показання потерпілого, свідка, а також надані сторонами письмові докази, суд, оцінивши зібрані та перевірені в судовому засіданні в сукупності докази, приходить до висновку про винуватість обвинуваченої ОСОБА_2 в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Суд критично відноситься до показів потерпілого ОСОБА_1 , даних ним в судовому засіданні, які не в повній мірі розкривають дійсні причини та обставини конфлікту, а саме те, що конфліктна ситуація існувала в будинку ще до дня вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку. Крім цього, потерпілий в показах не дав пояснення з приводу свого чіпляння до обвинуваченої.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він проживає в будинку АДРЕСА_3 і є співмешканцем доньки потерпілого. 29.02.2020р. близько обіду потерпілий чіплявся до обвинуваченої, що пояснює тим, що в ОСОБА_2 було розпатлане волосся (потерпілий микав обвинувачену за волосся). ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сварилися і на подвір`ї, і на кухні протягом півгодини. Момент удару обвинуваченою потерпілого свідок не бачив, проте на обличчі у потерпілого після удару бачив кров. Після чого ОСОБА_1 викликав поліцію.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.02.2020 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією, передбаченою ч.1 ст.125 КК України, номер кримінального провадження №12020070150000108.

Відповідно до протоколу прийняття усної заяви вбачається, що кримінальний проступок вчинено 29.02.2020р. о 08.15год.

Висновком експерта №19 від 05.03.2020р. підтверджується отримання потерпілим легких тілесних ушкоджень у вигляді садна лівої повіки та синця коло орбітальної ділянки, тілесні ушкодження отримані в період 29.02.2020р.

Протокол слідчого експерименту від 12.03.2020р. підтверджує, що кримінальний проступок вчинено на кухні будинку АДРЕСА_3 .

Таким чином, суд доходить висновку про наявність складу кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України в діях ОСОБА_2 , так як ОСОБА_2 , знаючи про можливість виникнення конфлікту (за її ж показами, даними в судовому засіданні) могла їх уникнути, тим більше перебуваючи в будинку, де проживає потерпілий.

Призначаючи ОСОБА_2 міру покарання, суд в порядку ст.ст.50, 65 КК України враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, особу винної.

За змістом ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України є кримінальним проступком в порядку ст. 12 КК України.

Пом`якшуючі покарання обставини суд визнає неправомірну поведінку потерпілого.

Обтяжуючі покарання обставини суд визнає вчинення кримінального проступку щодо особи похилого віку.

Суд враховує, що не дивлячись на те, що обвинувачена фактично не визнала свою вину у інкримінованому йому діянні в судовому засіданні, суд бере до уваги дані про особу винуватої: позитивну характеристику з місця проживання, на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-фтізіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання, виховує двох непонолітніх дітей, не судима, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини та дійшов переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченої ОСОБА_2 можливе за умови призначення покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у вигляді штрафу відповідно до ч.2 ст.53 КК України в розмірі 30 неподаткованих мінімумів доходві громадян.

В судовому засіданні заявлено цивільний позов - 4000грн. за понесені витрати за отриману професійну правничу допомогу та 30000грн. моральної шкоди, яку пов`язує потерпілий та його захисник з тим, що потерпілий хворіє на серце (переніс операцію), даний конфлікт вплинув на його стан здоров`я та порушив звичний спосіб життя та тривалий розгляд справи, так як відкладення судових засідань відбувались із-за безпричинної неявки обвинуваченої.

Суд вважає, що цивільний позов підлягає до часкового задоволення. А саме: за підтвердження моральних збитків потерпілий надав довідку про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в КНП ЗОКЦКК з 2010р. Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що це не єдина конфліктна ситуація, яка існує по місцю проживання потерпілого. Інших доказів порушення стану здоров`я після кримінального проступку, що мав місце 29.02.2020р. суду не надано. Суд оцінює моральну шкоду, виходячи з того, що судові засідання безпідставно було відкладено про причині неявки обвинуваченої в судові засідання 6 разів (23.12.2020р. (а.с.23), 27.01.2021р. (а.с.31), 17.02.221р. (а.с.38), 20.05.2021р. (а.с.69), 10.06.2021р. (а.с.75), 20.09.2021р. (а.с.91)), двічі була оголошена в розшук, а тому суд враховує по 500грн. за приїзд потерпілого та його захисника на 6 судових засідань, що становить 3000грн. моральної шкоди, так як обвинуваченою не надано жодного доказу неможливості неявки в судове засідання (хвороби та операції) та 4000грн. за оплату послуг адвоката. В задовленні решта позову відмовити за недоведеністю.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_2 не обирався.

Керуючись ст. ст. 368, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити їй покарання у виді 510,00(п`ятсот десять грн. 00 коп.) грн. штрафу.

Цивільний позов задоволити частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000(три тисячі)грн. моральної шкоди та 4000(чотири тисячі)грн. витрат за отриману професійну правничу допомогу.

В задоволенні решта позову у відмовити.

Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_2 не обирався.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Л. Ф. Ганчак

11.11.2021року