Рішення № 101018264, 11.11.2021, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/885/21

Провадження № 2/550/250/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі головуючого - судді Ланни Я.О.,

за участю секретаря судового засідання – Томас Ю.П.,

представника позивача - адвоката Ольховського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове справу № 550/885/21 (провадження 2/550/250/21) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами»; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Гуревічов Олег Миколайович; державний виконавець Чутівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Гуревічов О.М.; державний виконавець Чутівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_2 , в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом 27.01.2020 року та зареєстрований у нотаріальному реєстрі за №6351 - про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Управління активами» заборгованості в розмірі 28818,50 грн, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати на користь позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вищевказаний виконавчий напис про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФК «Управління активами» заборгованості в розмірі 28818,50 грн, перебуває на виконанні у державного виконавця Чутівського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) Понятенко Ю.В. При цьому позивач категорично не погоджується з даним виконавчим написом, вважає, що останній вчинений з порушенням норм чинного законодавства, та вказує, що нотаріусом не перевірено факт безспірності заборгованості.

Ухвалою судді від 07.09.2021 відкрито провадження у справі.

Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача адвокат Ольховський В.М. в судовому засіданні позов підтримав, з підстав викладених в позовній заяві.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, надав до суду заяву в якій просив позовні вимоги задовольнити, а справу слухати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про визнання позовних вимог, в порядку ст. 206 ЦПК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно вимог ч.11 ст.128 ЦПК України. Пояснень, заяв та клопотань від останнього не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державний виконавець Чутівського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Понятенко Ю.В. в судове засідання не з`явилася, надала до суду письмові пояснення, з яких вбачається, що дійсно постановою від 03.08.2021 відкрито виконавче провадження №66360612 з виконання виконавчого напису №6351 від 27.01.2020 про стягнення із позивача на користь відповідача боргу у розмірі 23818,50 грн Постаново від 03.08.2021 було накладено арешт на все майно боржника, а також на всі його рахунки. Станом на 09.09.2021 жодних зарахувань для погашення боргу не здійснено.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою державного виконавця Чутівського РВ ДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного межрегіонального управління юстиції (м. Суми), Понятенко Ю.В. від 03.08.2021 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого напису №6351 виданого 27.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Гуревічовим О.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» заборгованості у сумі 23818,50 грн (а.с.7).

Як було зазначено вище, не погоджуючись із виконавчим написом нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. від 27.01.2020, зареєстрованим у реєстрі за №6351, на підставі, якого державним виконавцем Понятенко Ю.В. проводиться стягнення грошових коштів із заробітної плати боржника у ТОВ «Спецвибухпром», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що у статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Проте, сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу - не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року по справі № 320/7932/16-ц.

Матеріали нотаріального провадження з вчинення 27.01.2020 виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Гуревічовим О.М., зареєстрованим у реєстрі за №6351 суду не надано, що дає підстави дійти висновку, що є обґрунтованими посилання позивача про те, що станом на момент вчинення нотаріусом зазначеного виконавчого напису, стягувачем на надано належних та достатніх документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а так само і документів, які б обґрунтовували розмір заборгованості божника.

В матеріалах справи відсутні докази того, що при вчиненні напису нотаріус отримував первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Суд вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які розрахунки вказаної у виконавчому написі заборгованості ОСОБА_1 , а також відсутній і сам виконавчий напис нотаріуса.

Крім того, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги, що судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів того, що дійсно позивачу направлялась претензія з вимогою про погашення заборгованості за вказаним договором. Крім того, приватним нотаріусом не надано документів, на підставі яких останнім було вчинено виконавчий напис, також не місять доказів того, що позивачу дійсно було направлено повідомлення про наявність заборгованість та вимога про її погашення.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не витребував від стягувача додаткових документів, вчинив виконавчий напис у порушення норм ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Таким чином, зважаючи, що позивач виконав всі передбачені процесуальним законом вимоги щодо надання доказів, суд не може відмовляти у задоволенні позову з підстав ненадання позивачем доказів на доведення своїх позовних вимог, оскільки позивач не може довести ту обставину, існування якої він заперечує. В той же час, суд враховує, що оскільки оспорюваний виконавчий напис видавався нотаріусом на підставі документів, наданих відповідачем, останній мав реальну можливість надати їх до суду з метою доведення безпідставності позовних вимог позивача.

Зважаючи, що приватним нотаріусом не було надано до суду документів, що підтверджували би безспірність заборгованості боржника та встановлювали прострочення виконання зобов`язання, суд прийшов до висновку, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. 27.01.2020 та зареєстрований у нотаріальному реєстрі за №6351 - про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» заборгованості в сумі 28818,50 грн - підлягає скасуванню.

Інші докази, які б підтверджували, що нотаріус дійсно належним чином переконався у безспірності розміру зазначених сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, в матеріалах даної цивільної справи відсутні.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Одночасно суд, керуючись ст. 142 ч. 1 ЦПК України, враховує, що відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при подачі позову.

З огляду на те, що позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір на суму 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2250981321.1 від 01.09.2021 (а.с.18), суд, враховуючи визнання відповідачем позову, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 454,00 грн судового збору.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами»; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Гуревічов Олег Миколайович; державний виконавець Чутівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. 27.01.2020 та зареєстрований у нотаріальному реєстрі за №6351 - про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» заборгованості в сумі 28818,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн сплаченого судового збору.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Чутівському районі Полтавської області повернути ОСОБА_1 50 % сплаченого ним відповідно до квитанції №0.0.2250981321.1 від 01.09.2021 судового збору, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача - адвокат Ольховський Володимир Миколайович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 14 від 22.10.2019, адреса: м. Полтава, вул. О.Засядька,1.

Відповідач - ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами», адреса: м. Ірпінь вул. Стельмаха, 9А, код ЄДРПОУ - 35017877.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, адреса: м. Київ вул. Мала Житомирська, 6/5.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний виконавець Чутівського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_2 , адреса: 38800, смт. Чутове, вул. Набережна, 15, ЄДРПОУ 34369385.

Повний текст рішення виготовлений 12.11.2021.

Суддя Я. О. Ланна