Рішення № 101018168, 12.11.2021, Козельщинський районний суд Полтавської області

12.11.2021 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/805/21

Провадження № 2/533/205/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами позовного провадження)

10 листопада 2021 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,

за участі: секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Нестеренка О.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Козельщинської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Глобинська державна нотаріальна контора про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,

У С Т А Н О В И В

03.09.2021 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача Козельщинської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Глобинська державна нотаріальна контора в якому просить визнати за ним право на земельну частку (пай) площею 3,2700 умовно кадастрових гектарів, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, знаходиться на території Приліпської сільської ради Кременчуцького (Козельщинського) району Полтавської області відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ № 000929 в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

На обґрунтування позову позивачем зазначено, що ОСОБА_4 працювала у КСП «Зоря» в с. Приліпка Козельщинського району Полтавської області, а тому при розпаюванні земель була внесена до списку під № 1 доданого до державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ № 000929 реєстраційний № 6 від 25.11.1995 року, що знаходиться на території Приліпської сільської ради Кременчуцького (Козельщинського) району Полтавської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2700 умовно кадастрових гектарів, але сертифікат на право на земельну частку (пай) та державний акт на право приватної власності не земельну ділянку їй не видавався.

За життя ОСОБА_4 був складений заповіт відповідно до якого все своє майно заповіла лише ОСОБА_3 .

Далі, в позові позивач зазначив, що звернувся до державного нотаріуса з питання отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) площею 3,2700 умовно кадастрових гектарів в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , однак йому відмовлено як спадкоємцеві за заповітом у видачі свідоцтва, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, які засвідчують право власності ОСОБА_4 на цю земельну частку (пай).

Згідно ухвали суду від 06.09.2021 року вбачається, що по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, справа призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 19.10.2021 року о 08 год 00 хв.

06.10.2021 року відповідач до суду направив відзив на позовну заяву при цьому будь яких підтверджуючих документів про направлення копії відзиву позивачу та третій особі до суду не надав.

В підготовчому судовому засіданні судом без виходу до нарадчої кімнати ухвалено про відмову у прийнятті відзиву, оскільки останні поданий в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України.

Окрім цього, відповідачем направлено до суду заяву про застосування строку позовної давності з підстав того, що позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини поза межами шестимісячного строку. 24.03.2015 року позивачу, згідно відповіді заступника начальника відділу Держземагенства у Козельщинському районі стало відомо про існування у спадкодавця права на земельну частку (пай). З часу отримання інформації позивач не вчинив будь яких дій на прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_3 в судове судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача позов підтримав та прохав задовольнити, оскільки спадкодавець за життя набула право на земельну частку (пай) площею 3,2700 умовно кадастрових гектарів, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Козельщинської селищної ради (колишньої Приліпської сільської ради) Кременчуцького (Козельщинського) району Полтавської області та підтверджується державним актом на право колективної власності на землю серії ПЛ № 000929 реєстраційний № 6 від 25.11.1995 року

Окрім цього, представник позивача вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності, а тому підстави для задоволення заяви відповідача відсутні.

Представник третьої особи у підготовче судове засідання не з`явився, але направив заяву в якій прохав розглянути цивільну справу без представника Глобинської державної нотаріальної контори.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, зазначаючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_4 відповідно до рішення Приліпської сілької ради від 15.12.1998 року включена до списку громадян-членів КСП « Зоря», які претендують на земельну частку (пай).

Також судом встановлено, що за життя ОСОБА_4 склала заповіт згідно якого все своє майно заповіла ОСОБА_3 .

Отже, позивач є спадкоємцем за заповітом.

Відповідно до довідки з по господарської книги спадкодавець ОСОБА_4 до дня смерті проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Проживала одна.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця. Для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Далі судом встановлено, що в даний час позивач бажає реалізувати своє право на спадщину за заповітом, але не може цього зробити, так як за життя спадкодавець не встигла отримати сертифікату на право на земельну частку (пай).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.05.2021 року вбачається, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як відсутні належним чином оформлені правовстановлюючі документи, які засвідчує право власності померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Перевіряючи обставини справи щодо входження до складу спадкового майна після смерті спадкодавця, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідно до п. 2 даного Указу право на земельну частку(пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" вбачається, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Із змісту ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» вбачається, що засобом захисту цивільного права може бути визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до довідки Відділу Держземагенства у Козельщинському районі Полтавської області вбачається, що на ім`я ОСОБА_4 сертифікат на право на земельну частку (пай) не видавався. Але громадянка ОСОБА_4 значиться у списку до державного акта на право колективної власності по Приліпській сільській раді і відповідно до цього має право на земельну частку (пай).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 згаданого Закону документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Отже, ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов позивача підлягає задоволенню, оскільки, відповідно до чинного законодавства України необхідно визнати за позивачем право на земельну частку (пай) площею 3,2700 умовно кадастрових гектарів так як за життя спадкодавець мала право на зазначену частку пай.

Що стосується доводів представника відповідача стосовно строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 71 ЦК Української РСР (1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 76 ЦК Української РСР).

Аналогічні вимоги щодо загального строку позовної давності містить і ст.257 ЦК України. При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Відповідно до постанови про відмову вчинення нотаріальних дій від 26.05.2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як відсутні належним чином оформлені правовстановлюючі документи, які засвідчує право власності померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що позивач про порушення свого права дізнався лише в 2021 році, коли державним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтво про право спадщину за заповітом, так як нотаріусом шляхом запитів було отримано інформацію щодо відсутності правовстановлюючого документа, який міг підтвердити право спадкодавця на земельну частку пай, а тому суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Окрім цього, суд вважає, що спадкодавець право на земельну частку (пай) не реалізувала, оскільки не отримала сертифікату на право на земельну частку (пай).

Отже, суд вважає, що позивач прийняв спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 14, 19, 76, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_3 до Козельщинської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Глобинська державна нотаріальна контора про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , картка платника додатків НОМЕР_1 ), право на земельну частку (пай) площею 3,2700 умовно кадастрових гектарів, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Козельщинської селищної ради (колишньої Приліпської сільської ради) Кременчуцького (Козельщинського) району Полтавської області в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Роз`яснити учасникам справи, що повний текст рішення буде виготовлений 12.11.2021 року.

Суддя М. М.Оксенюк